Справа № 694/1168/25
провадження № 1-кс/694/427/25
08.05.2025 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка клопотання слідчого слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025250360000509 від 22.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194-1 КК України,
Слідчий СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт намайно, вилучене 02.05.2025 року під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: системний блок до персонального комп'ютера із забарвленням корпусу чорного кольору, рюкзак чорного кольору із написом «DarenSport», належні неповнолітньому ОСОБА_6 .Визначити місцем зберігання майна - кімнату зберігання Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаської області, за адресою: вулиця Благовісна, 50, м. Звенигородка Черкаської області.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 21.04.2025 року до ЧЧ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що 21.04.2025 року працівниками Звенигородського ВСП «Електромонтер ОВБ» виявлено пошкодження шляхом підпалу трансформаторної підстанції № 155, що знаходиться в селі Юрківка Звенигородського району Черкаської області на перехресті вулиць Центральна та вулиці Рибальська.
За даним фактом 22.04.2025 року слідчим СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області внесена до ЄРДР № 12025250360000509 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194-1 КК України.
02.05.2025 року в період часу з 12 год. 34 хв. по 13 год. 02 хв. під час проведення обшуку за ухвалою слідчого судді № 694/1168/25 (провадження №1-кс/694/402/25) від 29.04.2025 в квартирі АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено та в подальшому вилучено: системний блок до персонального комп'ютера із забарвленням корпусу чорного кольору та рюкзак чорного кольору із написом «DarenSport», які як встановлено в ході досудового розслідування належать неповнолітньому ОСОБА_6 .
Слідчим СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 02.05.2025 року винесено постанову про визнання вилучених в ході обшуку речей речовими доказами в кримінальному провадженні № 12025250360000509.
Враховуючи, що вилучені під час проведення обшуку речі є тимчасово вилученим майном, яке могло використовуватись для вчинення кримінального правопорушення та може містити у собі інформацію, яка становить предмет доказування факту кримінального правопорушення під час досудового розслідування, вони у встановленому порядку визнані речовими доказами у провадженні. Оскільки є необхідність у проведені судових експертиз, слідчих та процесуальних дій із залученням вказаних речових доказів у стані, які вони мали на момент вилучення, а також інших процесуальних дій, в яких може виникнути необхідність в ході досудового розслідування, необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно з метою запобігання можливості його подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Просить клопотання задовольнити.
ОСОБА_5 , яка є власником квартири, у якій було проведено обшук, та особа, щодо майна якого вирішується питання про арешт ОСОБА_6 викликались в судове засідання, проте до суду не з'явилися, причини неявки не повідомили. Їх неприбуття у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, слідчий суддя вирішив за можливе розглядати дане клопотання без участі сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
За наведених обставин, слідчий суддя вирішив за можливе розглядати дане клопотання без участі сторін та без фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного
дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194-1 КК України.
Згідно з ч. 7 ст.236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор серед іншого має право тимчасово вилучати речі.
Відповідно до ч. 2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зокрема використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди (ч. 2 ст. 167 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.04.2025 року надавався дозвіл на проведення обшуку, з метою відшукання та вилучення матеріальних об'єктів, які є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі: сумки, рюкзака, ємності для перенесення предметів, в тому числі пально-мастильних матеріалів; комп'ютерної техніки (в тому числі смартфони, планшетні комп'ютери, системні блоки персонального комп'ютера), яка надає можливість обробки, розповсюдження зображень, відеозаписів, а також інформації яка знаходиться на вказаній комп'ютерній техніці; носіїв інформації які можуть зберігати раніше згадані зображення, відеозаписи (жорсткий магнітний диск («вінчестер»), зовнішній жорсткий магнітний, диск, оптичні диски, флешнакопичувачі, карти пам'яті).
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Обшук в квартирі АДРЕСА_1 проведено 02.05.2025 року, з клопотанням про арешт майна слідчий звернувся до суду 05.05.2025 року (наступний робочий день після вилучення майна). Отже, клопотання про арешт майна подано з дотриманням строку, визначеного абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Із протоколу обшуку від 02.05.2025 року вбачається, у ході проведення обшуку виявлено та вилучено, зокрема: системний блок до персонального комп'ютера із забарвленням корпусу чорного кольору, рюкзак чорного кольору із написом «DarenSport».
Вилучене майно постановою слідчого визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту на вказане тимчасово вилучене майно обумовлена тим, що застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження надасть можливість провести належне розслідування кримінального провадження, в тому числі провести відповідні експертизи, а не накладення арешту на вказане майно, може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та неможливості проведення необхідних судових експертиз, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вилучені у ході обшуку 02.05.2025 року в квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , речі, на які слідчий просить накласти арешт, відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, можуть мітити інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі шляхом проведення експертиз.
Вказане дає підстави для висновку, що ці речі можуть бути доказом у кримінальному провадженні № 12025250360000509 від 22.04.2025.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна з метою збереження його як речового доказу є обґрунтованими.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає до задоволення з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до знищення майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025250360000509 від 22.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194-1 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 02.05.2025 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , майно, що на праві власності належить неповнолітньому ОСОБА_6 , а саме: системний блок до персонального комп'ютера із забарвленням корпусу чорного кольору та рюкзак чорного кольору із написом «DarenSport» з метою збереження речових доказів на час досудового розслідування, у вигляді заборони розпоряджатися будь-яким чином цим майном, використовувати його та вчиняти будь-яких дії по відчуженню і зміні власників цього майна.
Визначити місцем зберігання вказаних в ухвалі речей - кімнату зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, що розташований за адресою: вул.Благовісна, 50, м.Звенигородка Черкаської області.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1