АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
3 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Полтавцевої Г.А.
суддів Глиняного В.П., Мосьондза І.А.
прокурора Спіженко Н.В.
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали скарги за апеляцією захисника скаржника ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року.
Цією постановою скарга захисника ОСОБА_2 на постанову слідчого Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 1 жовтня 2010 року про порушення щодо ОСОБА_3 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, залишена без задоволення.
Рішення мотивовано тим, що в матеріалах, на підставі яких прийнято рішення про порушення щодо ОСОБА_3 кримінальної справи, міститься достатньо приводів і підстав, а постанова про порушення кримінальної справи винесена з дотриманням вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, захисник подав апеляцію, в якій просить постанову суду та про порушення кримінальної справи скасувати, посилаючись на те, що постанова суду винесена з істотним порушенням кримінально - процесуального законодавства, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що в діях його підзахисного відсутні ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, оскільки в постанові про порушення кримінальної справи відсутні будь-які,
Справа № 10-1973/2010 Головуючий в 1 інстанції Вінтоняк Р.Я.
Категорія ст.236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г.А.
дані, які б вказували про заволодіння ним коштами особи, за заявою якої було порушено справу, шляхом обману чи зловживанням довірою.
В запереченнях прокурор просить апеляцію захисника залишити без задоволення, оскільки постанова про порушення відносно ОСОБА_3 винесена на підставі достатніх даних, які вказували на наявність в його діях ознак злочинів, передбачених ч.4 ст.190 КК України.
Заслухавши доповідача, захисника скаржника, який підтримав апеляцію, прокурора, яка заперечувала проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою слідчого Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 1 жовтня 2010 року порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, оскільки він підозрюється в тому, що 27 березня 2008 року, з метою повторного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, не маючи наміру в подальшому виконувати його, уклав з ОСОБА_4 попередній договір купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Так, в подальшому, в період часу з 27.03.2008 до 14.07.2008 року ОСОБА_4 на виконання вищезазначеного попереднього договору передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 116 250, 00 доларів США, що еквівалентно 563 812, 50 гривень по курсу НБУ на день укладання договору, що становить 100 % вартості основного договору, який згідно умов договору в строк зазначений в ньому, зобов'язаний був підготувати всю необхідну документацію для укладання основного договору, тобто в строк до 1 грудня 2008 року.
Однак, після 1 грудня 2008 року ОСОБА_3 не здійснював жодних дій, направлених на укладання основного договору купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки і в подальшому частину житлового будинку, за яку ОСОБА_4 були сплачені грошові кошти продав, а грошовими коштами отриманими від ОСОБА_4 як аванс за купівлю частини житлового будинку та частини земельної ділянки повторно шахрайським шляхом заволодів, завдавши останньому матеріальну шкоду в сумі 116 250, 00 доларів США, що еквівалентно 563 812, 50 гривень по курсу НБУ на день укладання договору і є особливо великим розміром.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, заслухав пояснення захисника скаржника, прокурора, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що при її порушенні органом досудового слідства вимоги діючого законодавства України були дотримані, а тому підстав для скасування постанови відсутні.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Відповідно до вимог ст. ст.94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України, зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Як встановив суд, приводом для порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_5 від 01.10.2010 року про вчинений злочин, в якій він детально виклав обставини вчиненого щодо нього злочину та вказав на особу, причетну до цього злочину, зокрема, заволодіння шахрайським шляхом його грошовими коштами в розмірі 116 250 доларів США, а підставами - матеріали перевірки, зібрані органом досудового слідства в ході перевірки вказаної заяви, а саме: пояснення ОСОБА_5, заява ОСОБА_5 до приватного нотаріуса, виклику приватного нотаріуса ОСОБА_3 до нотаріальної контори для укладання нотаріального посвідчення договорів купівлі - продажу та інші документи.
Доводи захисника про неповне з'ясування судом обставин даної справи, що потягло за собою прийняття неправильного рішення, не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст.94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, в тому числі і робити висновок, що між скаржником та ОСОБА_5 склалися цивільно-правові відносини, на що посилається захисник, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції захисника ОСОБА_2 та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року, якою скарга захисника ОСОБА_2 на постанову слідчого Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 1 жовтня 2010 року про порушення щодо ОСОБА_3 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, залишена без задоволення, залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_2 - без задоволення.
Судді:
Полтавцева Г.А. Глиняний В.П. Мосьондз І.А.