Іменем України
Справа № 285/1596/25
провадження у справі № 2/0285/1050/25
08 травня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………..........Літвин О. О.,
секретаря…………………………......Клечковської М. М.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», поданим в його інтересах представником Матухно Семеном Павловичем,
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
У березні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (далі за текстом - ТОВ «Сіроко», товариство) звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики №72681873 на загальну суму 32164 грн, яка складається з суми позики 8500 грн та нарахованих процентів 23664 грн.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем у листопаді 2022 року було дистанційно укладено зазначений вище договір в електронній формі з товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі за текстом - Безпечне Агентство), відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала грошову позику в сумі 8500 грн, яку зобов'язалась повернути разом із процентами, однак своїх зобов'язань не виконала.
На підставі договору факторингу позивач набув статусу нового кредитора, отримавши право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Безпечного Агентства, включно і до відповідача.
Ухвалою від 31.03.2025 /а.с.31/ відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Правом подати відзив на позов або будь-які заперечення щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористалася. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.
Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК). Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Статтями 1046, 1049 ЦК передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У цій справі встановлено, що 04.11.2022 між Безпечним Агентством та ОСОБА_1 укладено договір позики №72681873 (далі по тексту - договір), за умовами якого відповідачці було надано у позику грошові кошти в сумі 8500,00 грн, строком на 30 днів, до 04.12.2022, з встановленою процентною ставкою (базова) 2,5% в день; знижена процентна ставка/день становить 1%, процентна ставка в день у разі користування кредитом поза межами строку дії договору 2,70%.
Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом обміну електронними повідомленнями.
Пунктом 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Нормою ст.639 ЦК передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно умов договору позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.1 договору).
Пунктом 4 договору визначено, що проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Пунктами 5.1-5.3 договору передбачено, що позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги; до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін на наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.
Договір позики та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором zhnX58tcvC, де ОСОБА_1 вказала свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, мобільний номер телефону, електронну пошту.
Перед укладенням договору ОСОБА_1 була вільною в погодженні всіх умов позики, з правилами, порядком погашення по кредиту ознайомлена.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Порядок надання Безпечним Агентством коштів у позику, встановлюються відповідними правилами, які перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст.641, 644 ЦК є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Отже, між ОСОБА_1 та Безпечним Агентством правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами позичальник ознайомилася, погодилася та не сприймала їх, як невигідні для себе.
Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між Безпечним Агенством та відповідачем не був би укладений.
Відповідач, підписавши договір, не лише погодила його умови, зокрема розмір позики, грошову одиницю, відсотки, строк та умови, але й скористалася грошовими коштами.
На підставі договору 04.11.2022 на рахунок платіжної картки відповідача НОМЕР_1 , вказаної під час оформлення договору, шляхом безготівкового переказу було перераховано 8500 грн, що підтверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес».
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
03.04.2023 між Безпечним Агентством та позивачем було укладено Договір факторингу №033-030423, за умовами якого позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №72681873 від 04.11.2022.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог, позивач набув право вимоги до відповідача у загальному розмірі 32164 грн, з якої: 8500 грн заборгованість за тілом, 23664 грн заборгованість за процентами.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу.
Листом від 24.12.2024 позивач повідомив відповідача про зміну кредитора та необхідність негайно сплатити борг за договором позики.
У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Оскільки позикодавець (Безпечне Агентство) та позичальник ( ОСОБА_1 ) досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання договору ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
Відтак, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Разом з тим, зважаючи на обов'язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23.01.2018), суд здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.
Так, в позові позивач просив стягнути заборгованість по відсотках в сумі 23664 грн, проте суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові №444/9519/12 від 28.03.2018 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Відповідно до ст.1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2 договору передбачено, що відповідачці було надано у позику грошові кошти в сумі 85000 грн, строком на 30 днів до 04.12.2022, з встановленою процентною ставкою (базова) 2,5% в день. Тому підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача відсотки за користування кредитом протягом 30 днів за відсотковою ставкою, визначеною договором, що складає 6375 грн: 8500 грн (борг) х 2,5 % х 30 днів.
Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту/позики за електронним договором є обов'язковим.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).
За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). За правилами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.
З врахуванням наведеного, суд приходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та вважає доведеною суму заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 14875 грн, яка складається з: 8500 грн заборгованості по тілу позики та 6375 грн заборгованості за відсотками. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити з наведених вище мотивів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача також належить стягнути судовий збір, понесений позивачем при подачі позову.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (ЄДРПОУ 42827134) заборгованість за договором позики №72681873 від 04.11.2022 в розмірі 14875 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.?
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головуюча суддя О. О. Літвин