Постанова від 09.05.2025 по справі 277/444/25

Справа № 277/444/25

ПОСТАНОВА

іменем України

09 травня 2025 року селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , охоронника ТОВ «Фортеця-Захід»,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №041063 від 06.04.2025 року вбачається, що 06.04.2025 року близько 16 год 50 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство стосовно свого брата гр. ОСОБА_2 , а саме виражалася нецензурною лайкою, вчинила психологічне насильство, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, вказала, що захищала свою матір від поганого ставлення брата - ОСОБА_2 .

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до пунктів 3, 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі-Закон) домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Отже, законом встановлено, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.

Домашнє насильство є правопорушенням із матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є настання відповідних суспільно-небезпечних наслідків у виді шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого або реальної можливості заподіяння такої шкоди, тобто такої, що об'єктивно могла настати, але не настала через незалежні від волі кривдника обставини. У справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.

Так, у справах про психологічне домашнє насильства обов'язково необхідно встановлювати, які саме негативні наслідки для психологічного стану постраждалої особи, перелічені у пункті 14 частини першої статті 1 Закону, настали внаслідок дій кривдника.

Сварка, яка до таких наслідків не призвела, не може кваліфікуватись як домашнє насильство.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №041063 від 06.04.2025 року зазначено, що 06.04.2025 року близько 16 год 50 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство стосовно свого брата гр. ОСОБА_2 , а саме виражалася нецензурною лайкою, вчинила психологічне насильство.

Допитана у судовому засіданні свідок - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вказала, що ОСОБА_1 не кричала та не погрожувала ОСОБА_2 . Навпаки, це він, її син, ображає матір, не дає їй їжу, кричить та обзиває її.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий - ОСОБА_2 вказав, що сварка виникла на фоні того, що його сестра ОСОБА_1 занесла картоплю у погріб, фактично пограбувавши його. Він викликав поліцію, оскільки вона була у нетверезому стані, а вона сама часто викликала поліцію раніше до нього. На запитання суду, чи виражалася ОСОБА_1 до нього нецензурною лайкою, чи погрожувала вона йому, ОСОБА_2 відповів «Ні, такого не було. Вона була п'яна».

Таким чином, належні, допустимі та достатні докази вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, а сама по собі обопільна сварка (конфлікт) побутового характеру не є домашнім насильством, про яке йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, та не охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Суд критично оцінює пояснення гр. ОСОБА_4 , яка зазначила, що її сестра гр. ОСОБА_1 з незрозумілих причин почала провокувати сварку з гр. ОСОБА_2 , ображала останнього нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, не в змозі заспокоїти свою сестру були змушені викликати зателефонувати на лінію «102» та викликати працівників поліції, з огляду на те, що такі пояснення фактично суперечать показанням, наданим у судовому засіданні самим потерпілим - ОСОБА_2 .

Інших доказів, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства (психологічного) відносно ОСОБА_2 до справи не долучено.

Відтак, проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані поліцейськими, суд установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є недоведеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 8 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а).

Згідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 173-2 ч. 2, 247, 264, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяТ. Г. Корсун

Попередній документ
127212373
Наступний документ
127212375
Інформація про рішення:
№ рішення: 127212374
№ справи: 277/444/25
Дата рішення: 09.05.2025
Дата публікації: 12.05.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Ємільчинський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.05.2025)
Дата надходження: 10.04.2025
Предмет позову: психологічне насильство в сімї
Розклад засідань:
29.04.2025 09:30 Ємільчинський районний суд Житомирської області
09.05.2025 09:30 Ємільчинський районний суд Житомирської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОРСУН ТЕТЯНА ГЕОРГІЇВНА
суддя-доповідач:
КОРСУН ТЕТЯНА ГЕОРГІЇВНА
правопорушник:
Парчевська Ганна Миколаївна