Справа №293/496/25
Провадження № 2/293/354/2025
про залишеня без руху позовної заяви
09 травня 2025 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
06.05.2025 позивач звернулася до суду з позовом до Черняхівської селищної ради, за змістом якого просить визначити поважними причини пропуску нею, ОСОБА_1 , строку про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Троковичі Черняхівського району Житомирської області та визначити їй два місяці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, однак вказані вимоги не дотримані.
Так, відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з положеннями п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач вказує, як на підставу пропуску строку для прийняття спадщини народження ІНФОРМАЦІЯ_2 її сина. Так як пологи відбулися передчасно, син потребував посиленого медичного догляду, інтенсивного лікування та тривалого періоду реабілітації. У грудні 2019 року стан здоров'я сина знову різко погіршився. Зазначені обставини, вимагали її постійної присутності та особистої участі в догляді за дитиною та спричинили відсутність можливості працювати, та, відповідно, отримувати доходи. Крім того, чоловік ОСОБА_3 протягом останніх років страждає на цукровий діабет. Вказує, що сукупність факторів, зокрема, тривалий період догляду за хворими членами родини, а також значні фінансові труднощі істотно обмежили можливості позивача для своєчасного звернення до нотаріуса. Позивач також вказує, як на підстави пропуску строку для прийняття спадщини введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану.
Варто відмітити, що Верховний Суд з приводу оцінки судом поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини наголосив, що вони повинні стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанова ВС від 17.08.2023 р., справа № 626/274/22, провадження № 61-8694св23).
Однак, позивачем не підтверджено, що поважні причини тривали протягом перших 6 місяців з дня смерті її баби та перешкоджали їй звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Адже вказані підстави стосуються різних періодів: жовтень 2014 року, грудень 2019 року, 2022-2024 років, тоді як ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і позивачка повинна була прийняти спадщину протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також, позивач до позовної заяви не долучила докази про відсутність інших спадкоємців попередніх черг, які фактично могли прийняти спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України, зокрема, наявність дітей спадкодавиці, як спадкоємців першої черги.
Отже, в позовній заяві відсутній виклад обставин щодо наявності поважних причин, які перешкоджали позивачу звернутись до нотаріальної контори з заявою про вступ в спадщину у строк, визначений чинним законодавством та відсутність інших спадкоємців.
Також суд звертає увагу позивача, що Постановою Пленуму Верховного Суду України №7від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.
Отже, у справах даної категорії відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності спадкоємців за заповітом і за законом є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.
За наявності зазначених недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем чи його представником цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Вважаю за необхідне звернути увагу позивача та його представника на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати встановленим вимогам, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 188, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без руху, про що повідомити позивача.
Надати позивачці строк в межах десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ній недоліків.
Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Людмила ПРОЦЕНКО