Справа № 216/2665/25
провадження 1-кс/216/1056/25
іменем України
22 квітня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань в приміщенні Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12025041230000997 від 20.04.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянка Луганської області, громадянин України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та інший утриманців не має, який в м. Кривий Ріг не має постійного місця мешкання, (зі слів) проживає без реєстрації, АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимий.
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.289 КК України, -
встановив :
До Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)», встановити (визначити) заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041230000997 від 20.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи в умовах воєнного стану, 19 квітня 2025 року о 15.00 год., маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, прийшов до станції технічного обслуговування автомобілів розташованої за адресою: просп. Поштовий, 79 у м. Кривий Ріг, де під навісом перебував автомобіль марки VOLKSWAGEN марки TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_2 , білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , належить ТОВ «СИДАНТ», та який з 20 липня 2023 року знаходився у фактичному користуванні підрозділу ВЧ НОМЕР_5 , поставлений на ремонт 28 березня 2025 року військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_5 - потерпілим ОСОБА_7 .
При цьому ОСОБА_5 з метою підготування засобів для вчинення злочину, заздалегідь узяв з собою викрутку з метою здійснення незаконного заволодіння транспортним засобом шляхом його заведення з метою подальшого перевезення, за місцем свого мешкання.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , побачивши під навісом СТО за адресою по пр. Поштовий, 79 в м. Кривий Ріг автомобіль марки VOLKSWAGEN марки TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_2 , білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 та реалізовуючи свій умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, який на той час був там припаркований, узявши принесену їм з собою викрутку, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження водійської двері вищевказаного автомобіля, проник до салону вищевказаного транспортного засобу. Далі ОСОБА_5 за допомогою дубліката ключа, що був у бардачку автомобіля, завів двигун ключем, тим самим протиправно без згоди законного власника автомобіля отримав можливість керувати транспортним засобом і здійснювати рух на ньому з місця скоєння кримінального правопорушення.
Далі ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом автомобіля марки VOLKSWAGEN марки TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_2 , білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , та керуючи ним покинув місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим виконав всі дії направлені на умисне незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом.
Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 спричинено матеріальний збиток на суму 100 000 гривень.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України за ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом..
20.04.2025 о 01:30 годин ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
20.04.2025 о 12:30 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, у цьому кримінальному провадженні вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зазначив, що заперечує обставини вчинення кримінального правопорушення, вказав, що транспортний засіб VOLKSWAGEN марки TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_2 забрав помилково, а мотоциклу марки «SPARK» моделі «SP200R-29» з номерним знаком « НОМЕР_6 » він знайшов та вирішив забрати, щоб його не пошкодили. Просив відмовити у задоволенні клопотання. Повідомив, що не залишав самовільно військову частину, а на цей час проходить службу у іншій військовій частині, однак підтвердити це не може. Пояснив, що приїхав у Кривий ріг на декілька днів і у цей час проживав у бабусі знайомих за адресою АДРЕСА_1 , має зареєстроване місце проживання у військовій частині, однак адресу назвати відмовився. Повідомив, що дата місце та час затримання у протоколі зазначені вірно. Вказав, що під час затримання до нього застосовувались заходи фізичного та психологічного тиску, а саме працівники поліції, одягнені у цивільний одяг, які приїхали на автівках з поліцейськими номерами, погрожували, що в місцях позбавлення волі до підозрюваного буде застосоване сексуальне насильство, хтось з них вдарив підозрюваного.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 за узгодженою із ОСОБА_5 позицією, проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на не доведення ризиків, на які посилається прокурор. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання підозрюваного, або визначити заставу у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрювану, у випадку внесення застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, складено і підписано 20.04.2025 року та вручено останньому 20.04.2025 о 12:30 год.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- заявою ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 19.04.25;
- протоколом огляду місці події від 19.04.2025 - відкрита ділянка місцевості поблизу СТО «Фаворит» за адресою: пр.. Поштовий, 79 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області;
- протоколом огляду місці події від 19.04.2025 - автомобіля марки VOLKSWAGEN марки TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_2 , білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , який розташований по вулиці Вільної Ічкерії у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 ;
- протоколом затримання ОСОБА_5 та особистим обшуком;
- речовими доказами у вигляді: автомобілю марки «VOLKSWAGEN» моделі «TRANSPORTER» з номерним знаком ЗСУ «07 УДА 058», якому відповідає державний номерний знак НОМЕР_7 ; мотоциклу марки «SPARK» моделі «SP200R-29» з номерним знаком « НОМЕР_6 »; паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_8 , виданий 24.05.2022 на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; посвідчення «Ветеран війни» на ім?я ОСОБА_5 ; перепустку ДТЕК на ім?я ОСОБА_5 ; паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобілю «SCODA KAMIQ» з номерним знаком НОМЕР_9 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобілю «DACIA» з номерним знаком НОМЕР_10 ; автомобільний ключ з емблемою «VOLKSWAGEN»; зв?язку ключів з брелоками у вигляді гербу України та залізного слона (три металевих та один магнітний ключ).
- іншими доказами у їх сукупності
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.4. Наявність ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_10 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, (3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - ОСОБА_5 перебуває у розшуку по базі «Блокпост» за ВЧ НОМЕР_1 як особа, яка самовільно залишила військову частину або місце служби (дизертирство), підозрюваний не одружений, неповнолітніх, малолітніх дітей, або інших утриманців не має, зареєстрованого місця проживання не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків та реальність спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
3.4.2. Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази свідків, в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного.
Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній має мотиви та можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх до відмови від дачі показів чи зміни показів на її користь, та оскільки під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, може дізнатись їх анкетні дані, місце мешкання та засоби зв'язку.
Отже, у разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, останній може здійснити на потерпілого та свідків незаконний вплив, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, або засобами стільникового зв'язку та за допомогою месенджерів, що використовують функцію анонімізації з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
3.4.2. Вчинити інше кримінальне правопорушення
Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення суд вважає його доведеним, оскільки стороною обвинувачення надані відомості щодо проявів девіантної поведінки ОСОБА_5 який перебуває у розшуку по базі «Блокпост» за ВЧ НОМЕР_1 як особа, яка самовільно залишила військову частину або місце служби (дизертирство), окрім того, під час огляду автомобіля VOLKSWAGEN марки TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_5 у салоні автомобіля виявлено мотоцикл марки «SPARK» моделі «SP200R-29» з номерним знаком « НОМЕР_6 », який є предметом кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12025041730000515 від 16.04.2025 за ч. 1 ст. 289 .
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 1 ст.289 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- відсутність відомостей про стійкі соціальні зв'язки підозрюваного на території України та постійного місця проживання.
- за станом здоров'я не є особою з інвалідністю;
- репутацію підозрюваного, який раніше не судимий, однак підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину та може бути причетний до вчинення ще одного епізоду аналогічного кримінального правопорушення;
- майновий стан підозрюваного, який офіційного доходу не має;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді є високим.
3.6. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування домашнього арешту є неможливим, з огляду на те, що підозрюваний не має постійного місця проживання. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 де підозрюваний, з його слів, зупинився у знайомих на декілька днів призведе до істотного порушення прав власників та законних користувачів вказаного житла які не надавали відповідної згоди.
Застави, як основний запобіжний захід, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, окрім того, жодна особа не звернулась до слідчого судді письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчим суддею враховано приписи п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України згідно з якими запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
З огляду на те, що підозрюваний під час допиту у ході досудового розслідування та в ході розгляду вказаного клопотання приховує адресу своєї реєстрації або постійного проживання, перебуває у розшуку по базі «Блокпост» за ВЧ НОМЕР_1 як особа, яка самовільно залишила військову частину або місце служби (дизертирство), слідчий суддя вважає доведеним наявність обставин передбачених п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію та кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням часу фактичного затримання, а саме - до 18 червня 2025 року.
3.7. Альтернативний запобіжний захід
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, особу підозрюваного, який активно співпрацює зі слідством та надає викриваючи показання щодо себе та іншого підозрюваного, слідчий суддя вважає, доцільним визначити розмір застави передбачений п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України та він буде здатний забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу в розмірі, визначеному п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151400 грн. (3028 х 20 = 60 560 грн.), та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
При цьому, в разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України - прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні, перелік яких визначає слідчий та прокурор.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560 грн, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 177, 178, 182-184, 193-197, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» на 58 (п'ятдесят вісім) днів - до 18 червня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Дніпропетровській області до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні перелік яких визначає слідчий та прокурор.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про причини неявки підозрюваного.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або перебування.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самим підозрюваним обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про взяття під варту останнього.
Забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 шляхом зобов'язання слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні № 12025041230000997 від 20.04.2025 негайно призначити та провести судову-медичну експертизу підозрюваного ОСОБА_5 .
Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Полтаві, провести дослідження фактів, викладених ОСОБА_5 , для чого скерувати на адресу вказаного слідчого підрозділу копію журналу судового засідання та його технічного запису, одночасно роз'яснивши компетентній особі зазначеного органу розслідування, що матеріали судово-медичного обстеження ОСОБА_5 можливо отримати у порядку, передбаченому Главою 15 КПК України, у їх володільця (у слідчого підрозділу, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025041230000997 від 20.04.2025, у прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025041230000997 від 20.04.2025).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Встановити строк дії ухвали до 18 червня 2025 року включно.
Повний текст ухвали проголошено 24 квітня 2025 року о 16-50 год.
Слідчий суддя ОСОБА_11