Справа № 206/2429/25
Провадження № 1-кс/206/580/25
07 травня 2025 року слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчої СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-14 жовтня 2022 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;
-04 жовтня 2024 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
До Самарського районного суду міста надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений в ході проведення досудового розслідування час, але не пізніше 16 годин 22 хвилин 04.05.2025 у ОСОБА_5 , виник умисел направлений незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту, будучи особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених ст. 308-310 КК України - «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, діючи умисно, ОСОБА_5 у невстановленому в ході досудового розслідування місці та час але не пізніше 16 годин 22 хвилин 04.05.2025, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, при невстановлених обставинах, придбав, 126 прозорих пакетів з безбарвного полімерного матеріалу з «фіксатором», в яких знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина - «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), з метою збуту, які зберігаючи при собі переніс та почав зберігати у власній сумці, будучи особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених ст. 308-310 КК України.
В подальшому, ОСОБА_5 , зберігаючи при собі у власній сумці 126 прозорих пакетів з безбарвного полімерного матеріалу з «фіксатором», в яких знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина - «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), сів на пасажирське сидіння автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 та почав рухатись вулицями міста Дніпро, тим самим незаконно перевіз вказану психотропну речовину - «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), з метою збуту.
Приблизно о 16 годин 22 хвилин 04.05.2025 знаходячись на пасажирському сидінні автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 та продовжуючи зберігати у власній сумці особливо небезпечну психотропну речовину, знаходячись біля будинку № 23 по вул. Гаванська в м. Дніпро, ОСОБА_5 був зупинений працівниками УПП ГУНП в Дніпропетровській області, які відповідно ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію» провели поверхневу перевірку ОСОБА_5 під час проведення якої в сумці, яка належить ОСОБА_5 було помічено 126 прозорих пакетів з безбарвного полімерного матеріалу з «фіксатором», з кристалічною речовиною, зовні схожою на наркотичну, у зв'язку із чим на місце було викликано слідчо-оперативну групу відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.
У подальшому, 04.05.2025 в період часу з 19 год. 31 хв. по 22 год. 19 хв. слідчим СВ відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області проведено обшук автомобіля марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого з сумки, що належить ОСОБА_5 було виявлено та вилучено 126 прозорих пакетів з безбарвного полімерного матеріалу з «фіксатором», з кристалічною речовиною, яку ОСОБА_5 , незаконно придбав, зберігав та перевозив у власній сумці, з метою збуту, будучи особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених ст. 308-310 КК України.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-25/17465-НЗПРАП від 05.05.2025 надана на дослідження 05.05.2025 кристалічна речовина білого кольору масою 0,9428 г, вилучена згідно із постановою - «… 04.05.2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Гаванська, поблизу буд. 23, у ОСОБА_5 …» містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. Кристалічна речовина білого кольору масою 0,9428 г містить у своєму складі PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,7130 г.
Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_5 , які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту, будучи особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 308-310 КК України, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 існують ризики того, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знаходячись на свободі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відоме місце проживання останніх; також, ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльності, окрім того підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків у суспільстві, не працевлаштований, раніше судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Враховуючи вказані обставини прокурор заперечував проти клопотання захисника про застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що з обставинами викладеними в клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він не погоджується, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. З приводу обставин викладених в клопотанні слідчої зазначив, що 04 травня 2025 року працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому ОСОБА_5 був пасажиром. Працівниками поліції було оглянуто його сумку, але перед оглядом сумки ОСОБА_5 повідомив працівникам поліції, що в ній знаходиться його 1 пакет з наркотичною речовиною для особистого вживання. Після цього працівники поліції почали його крутити та під час цих дій зламали йому руку, на прохання викликати швидку допомогу працівниками поліції ОСОБА_5 було відмовлено. Під час огляду вказаної сумки працівники поліції з неї дістали велику кількість пакетиків з невідомою йому речовиною, звідки вона там взялась ОСОБА_5 невідомо, оскільки в нього був лише один пакетик для особистого вживання. Також, під час слідчих дій ОСОБА_5 не одноразово зазначав, що йому потрібен захисник, однак захисник йому був наданий лише о 02 годині ночі, коли вже пройшло пів дня з моменту проведення слідчих дій.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що зазначені в клопотанні слідчої ризики нічим не підтверджуються, а є надуманими, тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт. З приводу зазначених ОСОБА_5 обставин щодо порушення його прав на захист захисник зазначив, що як тільки він отримав доручення, одразу поїхав до місця перебування підозрюваного. По приїзду ним було виявлено, що у ОСОБА_5 була зламана рука, на підтвердження цього під час розгляду клопотання було долучено знімки ренгену. Також, зазначив, що затримання ОСОБА_5 відбулося о 16 годині 30 хвилин, а захисника останньому було надано лише о 02 годині ночі, що є грубив порушенням його права на захист.
Вислухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042230000363 від 04 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
05 травня 2025 року ОСОБА_5 слідчою СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, за погодженням з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра оголошено та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено підозрюваному та його захиснику о 19 годині 40 хвилин 05 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У силу ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколом проведення обшуку від 04 травня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 04 травня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05 травня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05 травня 2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05 травня 2025 року; висновком експертизи за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-25/17465-НЗПРАП від 05 травня 2025 року; зібраними матеріалами по кримінальному провадженню в цілому.
Клопотання та матеріали, надані слідчим, дійсно свідчать про реальне існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язки з державою, у якій його переслідують. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкція статті, якої передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років, у зв'язку з тим, що останній вчинив тяжкий злочин є підстави вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2011 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У висновках, викладених в рішенні Європейського суду з прав людини у справі за скаргою «Москаленко проти України» зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Слідчий суддя також погоджується з доводами прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відоме місце проживання останніх.
Слушними також є доводи прокурора з приводу існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності, окрім того підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків у суспільстві, не працевлаштований, раніше судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Вирішуючи подане клопотання, суд також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2025 року -3028 гривень.
Враховуючи дані підозрюваного, суд вважає, що застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (90 840,00 гривень) буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не являється завідомо непомірною для нього.
В силу ч. 3 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Суд не може прийняти до уваги доводи підозрюваного та його захисника про те, що застосовування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоцільним, оскільки ризики, що наведені прокурором, заслуговують на увагу, а протилежного стороною захисту суду не доведено.
За таких умов, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів, а таке рішення не буде суперечити вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя не погоджується з доводами захисника та підозрюваного про порушення права на захист останнього під час його затримання, оскільки відповідно до судової практики Верховного Суду щодо забезпечення права на захист, викладеної у постанові від 14 червня 2022 року у справі № 463/5551/15 (провадження № 51-5789км21) ККС ВС вказав, що затримання особи при вчиненні замаху на кримінальне правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні (ст. 207 КПК України), а також особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі (ст. 208 КПК України), є подією, несподіваною для його учасників, а тому здійснюється без ухвали слідчого судді. Відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК України, не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону.
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 березня 2025 року по справі 208/2509/22 також звернуто увагу на те, що що КПК не визначає обов'язковою умовою затримання обвинуваченого відеофіксацію, так само як і участь захисника та понятих з самого початку затримання. Закон не ставить перед поліцейським вимоги вже в момент затримання переконатися поза розумним сумнівом у тому, що особа, яку він підозрює у вчиненні злочину, насправді його вчинила. Для цього існують наступні стадії кримінального провадження, під час яких обґрунтованість підозри може бути підтверджена або спростована. Саме фактичне затримання особи без участі захисника не є порушенням вимог кримінального процесуального закону стосовно реалізації права на захист. Вимога присутності захисника в ході затримання не передбачена положеннями КПК, Конституції України чи міжнародних договорів України. Зокрема приписи статей 207, 208 КПК не містять вимог забезпечити обов'язкову участь адвоката під час фактичного затримання.
Під час розгляду вказаного клопотання та перегляду відео фіксації обшуку від 04.05.2025 року було з'ясовано, що підозрюваному надавалась можливість зв'язатись зі своїм захисником, тобто було реалізовано його право на захист, а під час складання протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_5 , захисник за призначенням - адвокат ОСОБА_6 був присутній та сам підозрюваний у протоколі про роз'яснення йому прав на захист погодився про захист його прав та інтересів саме захисником ОСОБА_6 , про що свідчить його власний підпис у вказаному протоколі.
Щодо застосування до підозрюваного фізичної сили при затриманні, то з цього приводу захисник ОСОБА_6 зазначив, що ними було подано відповідну заяву до ДБР, за результатами перевірки якої буде прийняте процесуальне рішення щодо правомірності дій працівників поліції під час затримання підозрюваного ОСОБА_5 , а тому вказана обставина на висновки слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу на даному етапі не впливає.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184,193-194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчої СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 4 травня 2025 року до 2 липня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями).
Підозрюваний або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІБ) та номер справи або частка майна такого.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, він буде вважатися такими, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 на строк два місяці наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та Самарського районного суду міста Дніпра;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками.
Строк дії ухвали визначити до 2 липня 2025 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1