Провадження № 22-ц/803/3491/25 Справа № 209/4729/24 Суддя у 1-й інстанції - Багбая Є. Д. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
07 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Халаджи О. В.
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
секретар Піменова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про визнання правочину недійним (суддя першої інстанції Багбая Є.Д.),
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №1345-9618 від 09.02.2024 року в розмірі 35529,10 грн., з яких: прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 2355,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 15700,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 17474,10 грн.
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі зустрічною позовною заявою до про визнання правочину недійним, в якому останній просив визнати недійсним договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , про відкриття кредитної лінії №1345-9618 продукту «НА ВСЕ» від 09.02.2024 року.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про визнання правочину недійним відмовлено.
Із вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та через свого представника Куценка В.А. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що воно увалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного дослідження обставин справи.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 жодного кредитного договору з Товариством не укладав та кредитних коштів не отримував.
Вказує, що на початку 2024 року ним було втрачено, а можливо навмисно вкрадено паспорт на його ім'я, після чого ОСОБА_1 звернувся до Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області із відповідною заявою.
Вказує, що судом не було встановлено, яка фізична або юридична особа отримала кредитні кошти від позивача.
ОСОБА_2 просив рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 .
Від представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук А.І., надійшов відзив на апеляцій ну скаргу, в якому вона зазначила, що відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1345-9618 (Графік платежів за Договором), які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.
Відповідач, з метою отримання послуг з онлайн кредитування, вирішив скористатись ідентифікацією особи через BankID..
Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки
Вказує, що саме лише звернення до правоохоронних органів не може бути оцінено як належний та допустимий доказ здійснення правопорушення оскільки сам факт вчинення шахрайських дій не є доведеним.
ОСОБА_3 просила оскаржуване рішення залишити без змін.
Від ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій він заперечував щодо викладених в ньому обставин.
Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник ТОВ «Укр кредит фінанси» у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1345-9618 «На Все» на суму 15700 грн., строк кредитування 300 днів, заявлений строк 14 днів, знижена % ставка - 1,20 % в день, стандартна % ставка - 1,50 % в день, що підтверджується копією договору /а.с.10-17/.
Договір про відкриття кредитної лінії №1345-9618 був укладений сторонами з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле та разом із Правилами відкриття кредитної лінії /а.с.19-26/ та Паспортом споживчого кредиту /оберт а.с.26-29/ та Додатком до Договору про відкриття кредитної лінії /оберт а.с.28-31/, що разом складають умови кредитного договору.
Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 15700 грн. підтверджено довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 1345-9618 від 09.02.2024 р. за допомогою системи LIQPAY на платіжну карту відповідача НОМЕР_1 /а.с.18/.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом /а.с.40/ станом на 26.04.2024р. за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 35529,10 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 2355,00 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 15700,00 грн., та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17474,10 гривень.
Відповідно до довідки за матеріалами ЖЄО № 3394 від 28 лютого 2024 року /а.с.64/ 28 лютого 2024 року до ЧЧ Кам'янського РУП надійшла заява від ОСОБА_1 щодо вчинення шайхрайських дій відносно нього, а саме з 27 лютого 2024 року йому надходили з різних номерів телефонів дзвінки, з проханням погасити кредит, які оформлено на заявника. Дані кредити заявник не брав. За результатами перевірки факту кримінального правопорушення встановлено не було.
Між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «УКР Кредит Фінанс» було укладено договір для перерахування коштів через систему платежів LIQPAY на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року /а.с.99-103/, згідно умов якого позивач виконав свої вимоги та перерахував кошти ОСОБА_5 в особистому кабінеті на картку із використанням реквізитів, які особисто зазначив відповідач за первісним позовом. /а.с.32-39,123/
Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позву, суд першої інстанції виходив з того що, презумпцію укладеного між сторонами електронного договору про відкриття кредитної лінії №1345-9618 від 09.02.2024 року не спростовано, та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, дійшов висновку про їх недоведеність.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно статті 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, що 09 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1345-9618 «На Все» на суму 15700 грн., строк кредитування 300 днів, заявлений строк 14 днів, знижена % ставка - 1,20 % в день, стандартна % ставка - 1,50 % в день, що підтверджується копією договору /а.с.10-17/.
Договір про відкриття кредитної лінії №1345-9618 був укладений сторонами з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле та разом із Правилами відкриття кредитної лінії /а.с.19-26/ та Паспортом споживчого кредиту /оберт а.с.26-29/ та Додатком до Договору про відкриття кредитної лінії /оберт а.с.28-31/, що разом складають умови кредитного договору.
У Розділі 3 Договору про відкриття кредитної лінії №1345-9618 від 09 лютого 2024 року описано порядок його укладення. Зокрема, цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Для укладання цього Договору, у порядку встановленому Правилами, Позичальник надає Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати Кредит, шляхом заповнення на веб-сайті Кредитодавця https://creditkasa.com.ua/ усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, Позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту Кредитодавця та які необхідні для укладення даного Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних. При поданні інформації відповідно до п.3.2. Договору Позичальником вперше, відбувається реєстрація Позичальника на веб-сайті Кредитодавця та формується Позичальнику його особистий розділ на веб-сайті Кредитодавця (Особистий Кабінет). Доступ до Особистого Кабінету здійснюється Позичальником після авторизації шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні або надається шляхом дзвінку на номер телефону, який вказаний Позичальником відповідно до п.3.2. на веб-сайті Кредитодавця, і який має юридичне значення ідентифікації Позичальника в розумінні ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». За результатами розгляду наданої Позичальником інформації, Кредитодавець здійснює перевірку дійсності та достовірності зазначених Позичальником особистих даних, у тому числі але не обмежуючись проводить аутентифікацію банківської платіжної картки та/або банківського рахунку Позичальника відповідно до стандартів міжнародних платіжних систем. Позичальник зобов'язаний вказати реквізити банківської платіжної картки та/або банківського рахунку, що належать особисто йому, для можливості належного виконання Кредитодавцем своїх зобов'язань за Договором. Після прийняття Кредитодавцем рішення про можливість укладення даного Договору, Позичальнику повідомляється про прийняте рішення шляхом надання такої інформації через Особистий кабінет (оферта). Кредитодавець надсилає Позичальнику гіперпосилання для ознайомлення з проектом Договору. Проект Договору, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та включає умови, що пропонуються до укладення Позичальнику, в тому числі щодо процентів за користування Кредитом та строків сплати процентів. У разі погодження із запропонованими Кредитодавцем умовами Договору, Позичальник надає Кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції Кредитодавця (акцепт) шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні або надається шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий Позичальником, що вважається підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Накладення Позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатору здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми на веб-сайті Кредитодавця. Безпосередньо після отримання акцепту від Позичальника, що є укладенням Договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», Кредитодавець накладає на Договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Безпосередньо після цього Кредитодавець направляє Позичальнику підтвердження вчинення (укладення) Договору у формі електронного документа та примірник Договору з додатками до нього у вигляді електронного документа, що містить кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані електронні документи направляються в Особистий кабінет Позичальника та на електронну адресу Позичальника, вказану ним у порядку, встановленому п.3.2. Договору.
Згідно з пунктом 11.1 договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця https://creditcasa.com.ua, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Підпунктом 11.3.1 договору позичальник даним підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.com.ua, що забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансових послуг без нав'язування їх придбання.
Відповідно до умов розділу 4 Правил відповідач акцептував оферту (заповнюючи заявку на сайті товариства, добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків, зазначила інформацію про себе, реквізити банківської карти, на рахунок якої бажала отримати кредит (та ін.), тим самим підтвердив своє ознайомлення, погодження і зобов'язання неухильно дотримуватися Правил.
Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С0025.
Згідно з умовами вказаного договору від 09.02.2024 року ОСОБА_6 був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка) грошових коштів у розмірі 15700 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,50 % (стандартна процентна ставка) за день користування Крдеитом, строком на 300 календарних днів. Дата повернення кредиту 04.12.2024 року
Згідно п. 4.11 Договору орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладання цього Договору складає 81076,68 грн., та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу кредиту.
П.4.12 денна процента ставка на дату укладання цього Договору складає 1,3887 процентів.
Також, договором передбачено, що невід'ємною його частиною є додатки: правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором відповідно до Методики НБУ.
Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 15700 грн. підтверджено довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 1345-9618 від 09.02.2024 р. за допомогою системи LIQPAY на платіжну карту відповідача НОМЕР_1 /а.с.18/.
В той же час, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач підписавши за допомогою електронного одноразового ідентифікатора кредитний договір, погодився з усіма істотними умовами кредитування, які були передбачено у вказаному договорі.
При цьому, відповідач не був позбавлений можливості самостійно подати докази на підтвердження того, що картковий рахунок на який перераховано кредитні кошти не належить йому на спростування доводів позивача, однак, не зробила цього.
За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб'єкта - кредитора, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.
Що стосується вимог зустрічної позовної заяви, то колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивачем за первісним позовом належними доказами не встановлено втрату паспорту, за допомогою якого на його думку було взято кредитні кошти.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до матеріалів справи було долучено довідку ЖЄО №3394 від 28.02.2023 про надходження до ЧЧ Кам'янського РУП заяви ОСОБА_1 , щодо шахрайських дій відносно нього та було вказано, що факту кримінального правопорушення перевіркою встановлено не було (а.с.64).
Також матеріалами справи встановлено, що вже після відкриття апеляційного провадження у справі (04 березня 2025 року) ОСОБА_2 було долучено витяг з ЄРДР № 12025046790000046 від 07.03.2025 року.
Однак, ОСОБА_2 не вказано, чому тільки через рік було внесено інформацію щодо викрадення паспорту до ЄРДР, під час розгляду справи у суді першої інстанції останній не сприяв щодо внесення такої інформації, а отже колегія суддів вважає, долучений витяг в якості нового доказу безпідставним, оскільки апеляційний перегляд здійснюється за матеріалами, які були під час розгляду у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не доведено факт втрати ID-картки, з тих підстави, що матеріали справи не містять доказів звернення до органів ДМС чи ЦНАПУ із відповідною заявою про таку втрату та заяву про видачу нового паспорту, а отже колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не доведено не укладання спірного кредитного договору, а отже у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення слід залишити без змін,
Доводи апеляційної скарги не створюють висновок про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував та є однаковими з доводами які були викладені у позовній заяві.
Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин у справі, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська
Повний текст судового рішення складено 8 травня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Халаджи