Провадження № 22-ц/803/3818/25 Справа № 199/9911/22 Суддя у 1-й інстанції - ЯКИМЕНКО Л. Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
07 травня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Ткаченко І.Ю.,
суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.
за участю секретаря: Кошари О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу
за позовом Виконувача обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Мікаєлян Фріди Седраківни в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки
за апеляційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури
на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2024 року, -
У грудні 2022 року Виконувач обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Мікаєлян Ф.С. в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки. В обґрунтування позову посилалася на те, що 16 березня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421783300:07:000:2151, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства на території Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (номер запису про державну реєстрацію права власності 35986819). Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку став, як зазначено у Державному реєстрі речових правна нерухоме майно, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 03 січня 2020 року №17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 надано безоплатно у власність земельну ділянку, площею 2 га, (кадастровий номер 1421783300:07:000:2151) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, та копія якого міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 05 січня 2021 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу №19, посвідченим ПН Маріупольського МНО Донецької області Чекіда О.А., продав земельну ділянку з кадастровим номером 1421783300:07:000:2151, Семенко І.А. 07 червня 2021 року ОСОБА_3 продала вказану земельну ділянку ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу №1124, посвідченим ПН Маріупольського РНО Донецької області ОСОБА_4 . При цьому, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу з аналогічними реквізитами - номером та датою - наказом №17-СГ від 03 січня 2020 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою», яким ОСОБА_5 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Новокраснівської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, розміром 2,000 га. Тобто, зміст наказу №17-СГ від 03 січня 2020 року, фактично прийнятого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, не відповідає змісту наказу з тими ж реквізитами, що містяться у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421783300:07:000:2151. Оскільки державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421783300:07:000:2151, а остання вибула з державної власності поза її волею, а Кальчицька сільська рада Донецької області не вжила будь-яких заходів для витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння просив суд ухвалити рішення яким витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Кальчицької сільської ради Донецької області, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, з кадастровим номером 1421783300:07:000:2151, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Кальчицької сільської ради Маріупольського району Донецької області та стягнути судовий збір.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Донецька обласна прокуратура просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Факт ненадання ОСОБА_2 земельної ділянки підтверджується наявними у матеріалах справи доказами які є належними та допустимими.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що 16 березня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421783300:07:000:2151, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства на території Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, номер запису про державну реєстрацію права власності 35986819.
Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку став, як зазначено у Державному реєстрі речових правна нерухоме майно, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 03 січня 2020 року №17-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 надано безоплатно у власність земельну ділянку, площею 2 га, (кадастровий номер 1421783300:07:000:2151) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.
05 січня 2021 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу № 19, посвідченим ПН Маріупольського МНО Донецької області ОСОБА_6 , продала земельну ділянку з кадастровим номером 1421783300:07:000:2151 ОСОБА_3 .
07 червня 2021 року ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу № 1124, посвідченим ПН Маріупольського РНО Донецької області ОСОБА_4 , продала вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .
Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області №17-СГ від 03 січня 2020 року ОСОБА_2 надано безоплатно у власність земельну ділянку, площею 2 га, (кадастровий номер 1421783300:07:000:2151) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.
Водночас, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу з аналогічними реквізитами - номером та датою - наказом №17-СГ від 03 січня 2020 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою», яким ОСОБА_5 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Новокраснівської сілької ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, розміром 2,0000 га., відмовлено.
При цьому, 07 червня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області Скалуном Р.В. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421783300:07:000:2151, площею 2 га, (номер запису про державну реєстрацію права власності 58597183) .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.
Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Положеннями статті 373 ЦК України встановлено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Частиною 4 статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Положеннями частин 1, 2 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Зі змісту ст. 116 ЗК України вбачається, що наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність визначається в якості обов'язкової передумови для подальшого отримання прав власності на земельну ділянку.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Закону України “Про землеустрій».
Положеннями ст. 118 ЗК України визначено порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
За змістом статті 118 Земельного кодексу завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проєкту землеустрою та передання (надання) земельної ділянки у власність. Отже, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою чи його погодження у порядку статті 186-1 ЗК України, а з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з проханням затвердити погоджений проєкт землеустрою та передання земельної ділянки (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 червня 2021 року у справі № 700/316/20-ц, від 18 вересня 2024 року у справі № 442/1199/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 лютого 2025 року у справі № 681/1215/22, від 11 квітня 2024 року у справі № 607/10862/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2024 року у справі № 695/1038/22);
Відповідно до положень ст.ст. 193, 195, 202, 203 ЗК України Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
Процедура державної реєстрації земельної ділянки передбачена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року.
Відповідно до п. 107 Порядку № 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (п. 109 Порядку № 1051).
Пункт 110 Порядку № 1051 передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.
Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.
До поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї (п. 112 Порядку № 1051).
Пунктом 113 Порядку № 1051 встановлено, що Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлена судом.
Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку за певних обставин має бути рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які діють від імені власника, про передання у власність земельної ділянки, а відсутність такого рішення з боку її власника означає відсутність рішення уповноваженого органу, на підставі якого відповідач набув право власності на земельну ділянку (відповіднодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 квітня 2023 року у справі № 139/997/21);
Реєстрація права власності не є підставою набуття цього права, а лише засвідчує державою вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини виникнення в особи права власності, необхідно передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року у справі № 539/372/21);
Так, колегія суддів встановила та це підтверджується матеріалами справи, що 16 березня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421783300:07:000:2151, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства на території Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, номер запису про державну реєстрацію права власності 35986819.
Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку став наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 03 січня 2020 року №17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 надано безоплатно у власність земельну ділянку, площею 2 га, (кадастровий номер 1421783300:07:000:2151) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів
В той же час, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу з аналогічними реквізитами - номером та датою - наказом №17-СГ від 03 січня 2020 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою», яким ОСОБА_5 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Новокраснівської сілької ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, розміром 2,0000 га., відмовлено .
Тобто наказ про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, затвердження проєкту та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не приймались.
Відтак, відсутність рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки з боку держави, як власника земельної ділянки, свідчить про відсутність у ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16.
Враховуючи, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку проведена на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 03 січня 2020 року №17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», який ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не видавався, відтак у ОСОБА_2 було відсутнє право розпоряджатись земельною ділянкою, яка є предметом спору, зокрема укладати щодо неї договір купівлі-продажу з ОСОБА_3 , в подальшому ОСОБА_3 безпідставно відчужила земельну ділянку відповідачу ОСОБА_1 .
Будь-яких доказів зворотного матеріали справи не містять.
За таких обставин, позовні вимоги про витребування у ОСОБА_1 на користь Кальчицької сільської ради Донецької області, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, з кадастровим номером 1421783300:07:000:2151, є доведеними й обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Наведені в апеляційній скарзі доводи заслуговують на увагу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про витребування земельної ділянки, не виконав вимоги ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості, та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням судового рішення про задоволення позовних вимог про витребування земельної ділянки.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 13 ст.141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином з ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2481 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн, а всього стягнути 6202,50 грн.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури - задовольнити.
Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2024 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Виконувача обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Мікаєлян Фріди Седраківни в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки задовольнити.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Кальчицької сільської ради Донецької області, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, з кадастровим номером 1421783300:07:000:2151, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Кальчицької сільської ради Маріупольського району Донецької області.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 04340721) судовий збір в розмірі 6202,50 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку
Вступна та резолютивна частини проголошені 07 травня 2025 року.
Повний текст постанови складено 08 травня 2025 року.
Судді: