08 травня 2025 року
м. Київ
справа №120/13956/24
адміністративне провадження №Зі/990/75/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №120/13956/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №120/13956/24 за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №120/13956/24.
Разом з касаційною скаргою, скаржницею заявлено відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №120/13956/24.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №120/13956/24 визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №120/13956/24 на автоматизований розподіл для визначення у встановленому КАС України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08 травня 2025 року заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №120/13956/24 передано на розгляд судді Уханенку С.А.
Подана заява обґрунтована тим, що суддя Мельник-Томенко Ж.М. перебуває в дружніх відносинах з головою Шостого апеляційного адміністративного суду, а також перебуває в дружніх стосунках з родичами голови Шостого апеляційного адміністративного суду, які працювали у Сьомого апеляційного адміністративному суді.
Розглядаючи вищезазначену заяву, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Частиною другою статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Перевіряючи мотиви, з яких виходив заявник, обґрунтовуючи заяву про відвід судді, Верховний Суд зазначає, що для надання оцінки об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій у цій справі, існують кілька критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Така оцінка здійснюється за об'єктивного та суб'єктивного підходу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, підтверджені відповідними доказами.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд відхиляє викладені доводи, оскільки вони ґрунтується на припущеннях, заявниця не надла жодних доказів на підтвердження своїх аргмументів щодо упередженості та безсторонності судді Мельник-Томенко Ж.М. у розгляді справи №120/13956/24 в касаційному порядку.
За таких обставин, з урахуванням викладеного Суд вважає, що заявницею не наведено, а Верховним Судом не встановлено обставин, які ґрунтуються на доказах, які б ставили під сумнів об'єктивність судді при розгляді цієї справи, а також могли б свідчити про її пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість судді.
З урахуванням зазначеного, заява ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №120/13956/24 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №120/13956/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №120/13956/24 за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко