Справа № 672/1337/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Пономаренко Л.Е.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
06 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на додаткове рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
у грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Городоцького районного суду Хмельницької області з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
11.02.2025 Городоцьким районним судом Хмельницької області задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Скасовано постанову серії БАД №994694 від 09.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.127-3 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. в зв'язку із відсутністю у його діях складу даного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Додатковим рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Валерія Вільгімовича, про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений ним 7000 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.) понесених витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти заяви - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції. Зазначає, що враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (підготовка позовної заяви), критерій необхідності та реальності виконаної роботи адвокатом, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин справи, її складності, вважаємо, що постановлені витрати судом першої інстанції не відповідають дійсності, достовірності їх понесення, не є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг. Таким чином, вважаю, що рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 лютого 2025 року є передчасним, незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року розгляду справи призначено у відкритому судовому засіданні.
Водночас, при звернення з апеляційною скаргою апелентом заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, належних представників до суду не надіслав, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції 11.02.2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Скасовано постанову серії БАД №994694 від 09.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.127-3 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. в зв'язку із відсутністю у його діях складу даного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Представником позивача у поданій позовній заяві було зазначено про те, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат становить в частині правничої допомоги 5000 грн. Крім того, представник позивача повідомив, що докази про це ним будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.
Однак, 17.02.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 9339 грн. 60 коп.. Серед додатків містяться зокрема, договір про надання правничої допомоги від 10.12.2024, акт наданої правничої допомоги від 14.02.2025, копії квитанцій АЗС на витрати пального.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, із матеріалів справи встановлено, що представником позивача своєчасно подано документи на підтвердження сплати його клієнтом послуг адвоката.
Згідно з п.3 ч.1,3 ст.252 КАС України регламентовано, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
При оцінці співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Так, Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).
У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Колегія суддів враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід стягнути на користь позивача 7000 грн. витрат на правничу допомогу, що буде достатнім та справедливим за вказаних обставин.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Переглянувши судове рішення в межах апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а додаткове рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 06 травня 2025 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.