08 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/11209/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року (суддя Лазаренко М.С.)
у справі № 280/11209/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення позивачці пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити позивачці пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки з 04.11.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області, отримувала пенсію за вислугу років. 04.11.2024 на підставі заяви їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Проте пенсію за віком позивачці призначено не із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки, а із застосуванням показника за 2014-2016 роки.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним. Судом встановлено, що позивачці було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким були передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії. Отже, при обчисленні позивачці пенсії за віком у 2024 році відповідно до Закону № 1058-IV відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (тобто за 2021-2023 роки) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивачка звернулася вперше.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що позивачку за її заявою переведено на пенсію за віком з урахуванням вимог ст. 26 та 45 Закону №1058-IV, а оскільки позивачці вже було призначено пенсію за вислугу років, підстави для перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки, відсутні.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка з 2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
04.11.2024 позивачка звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення пенсії за віком.
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та прийнято рішення про призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки.
На звернення позивачки Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 26.11.2024 №0800-0202-8/108146 повідомило позивачку, що її було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Зазначено, що підстави для перерахунку пенсії із застосуванням показників середньої заробітної плати за 2021-2023 роки відсутні.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, як в ньому зазначено, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно приписів ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, як встановлено вище, не спростовується відповідачем, позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
За загальними правилами ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55).
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи пенсійного органу щодо застосування у спірних відносинах ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №21-6331а15, де Верховний Суд зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Така правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо обчислення позивачці пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.
Судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 280/11209/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко