08 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10824/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року (суддя Сацький Р.В.)
у справі № 280/10824/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо не зарахування періодів роботи позивачки з 27.06.1983 по 17.12.1993 та з 18.12.1993 по 25.06.1994 в КСХП ім. Куйбишева, та відмову у перерахунку пенсії викладену у листі від 08.11.2024 № 19343-18925/П-02/8-08500/24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу позивачки періоди роботи з 27.06.1983 по 17.12.1993 та з 18.12.1993 по 25.06.1994 в КСХП ім. Куйбишева, та здійснити перерахунок пенсії за віком у відповідності до чинного законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових та інших документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця. Суд вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці, оскільки неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Суд встановив, до страхового стажу позивача підлягають зарахуванню періоди її роботи з 27.06.1983 по 17.12.1993 в колгоспі ім. Куйбишева.
Також, суд дослідив, що з запису № 3 трудової книжки позивачки про звільнення можна достеменно встановити дату звільнення позивачки, а саме "25.06.1994", а тому суд відхилив доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу усього періоду роботи позивачки з 18.12.1993 по 25.06.1994, адже саме трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що позивачі правомірно не враховано до страхового стажу спірний період роботи з 27.06.1983 по 17.12.1993 в колгоспі, адже записи про кількість відпрацьованих трудоднів не завірені підписом. Також, позивачці правильно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду з 18.12.1993 по 25.06.1994, адже дата звільнення не відповідає даті наказу. Відтак, пенсійний орган вважає, що він діяв правомірно.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до наданих роз'яснень відділу обслуговування громадян № 15 ГУ ПФУ в Запорізькій області від 08.11.2024 № 19343-18925/П-02/8-0800/24, позивачці не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника від 27.06.1983: з 27.06.1983 по 17.12.1993 в колгоспі ім. Куйбишева (не завірені підписом записи про кількість відпрацьованих трудоднів); з 18.12.1993 по 25.06.1994, оскільки дата звільнення (25.06.1994) не відповідає даті наказу (протоколу) (02.09.1994).
Не погоджуючись з такою бездіяльністю пенсійного органу, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року. До 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж).
Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.
Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №1788-ХІІ при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
В спірному випадку позивачці не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 27.06.1983: з 27.06.1983 по 17.12.1993 в колгоспі ім. Куйбишева (не завірені підписом записи про кількість відпрацьованих трудоднів), з 18.12.1993 по 25.06.1994, оскільки дата звільнення (25.06.1994) не відповідає даті наказу (протоколу) (02.09.1994).
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає таке.
21.04.1975 прийнято постанову Ради Міністрів СССР №310 «Про трудові книжки колгоспників».
Згідно п.2 Постанови №310 «Про трудові книжки колгоспників» трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.
Відповідно до пунктів 5, 6 Постанови №310 до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Пунктом 13 Постанови №310 передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Відтак, особи, що працювали як члени колгоспів, мали свій окремий вид трудової книжки - трудову книжку колгоспника.
Суд враховує встановлений зразок трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Матеріалами справи підтверджено, що спірні періоди роботи позивачки з 27.06.1983 по 17.12.1993 та 18.12.1993 по 25.06.1994 в колгоспі ім. Куйбишева підтверджують відомості трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 . При цьому трудова книжка колгоспника позивачки містить відомості про її трудову участь в колгоспі у спірному періоді (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві та інформацію про його виконання позивачем).
Також, як правильно з'ясував суд першої інстанції, з запису трудової книжки колгоспника позивачки НОМЕР_1 можна достеменно встановити дату звільнення, а саме: "25.06.1994".
В даному випадку пенсійний орган не ставить під сумнів достовірність та повноту записів, внесених до трудової книжки колгоспника, а вказує на окремий недолік під час оформлення поданого позивачкою до пенсійного органу документу.
Суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є такими, що викликають сумнів у достовірності спірних періодів роботи позивачки, не можуть вважатися недоліком заповнення документів, що тягне за собою такий негативний наслідок для позивачки як не зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.
Відповідно до позиції, яка висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а і враховується судом при розгляді цієї справи, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Таким чином, враховуючи наявність відповідних записів трудової книжки колгоспника, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи позивачки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач протиправно не врахував до страхового трудового стажу позивачки спірні періоди з 27.06.1983 по 17.12.1993 та з 18.12.1993 по 25.06.1994.
Отже, судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 280/10824/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко