08 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7925/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року (суддя Брегей Р.І.)
у справі № 340/7925/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила:
-визнати протиправною відмову відповідача у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої на ім'я померлого ОСОБА_2 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн), встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2023 згідно з додатком 1 до доручення Міністра оборони від 01 лютого 2023 року №2683/з, та враховуючи роз'яснення директора департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, викладені в листі за №423/6682 від 13.10.2023, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії з 1 лютого 2023 року;
-зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 виданої на ім'я померлого ОСОБА_2 , станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн), встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2023 згідно з додатком 1 до доручення Міністра оборони від 01 лютого 2023 року №2683/з, та враховуючи роз'яснення директора департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, викладені в листі за №423/6682 від 13.10.2023, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії з 1 лютого 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі позивачці довідки для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку пенсії, оскільки обчислюючи розмір складових грошового забезпечення військовослужбовців, держава мала керуватися прожитковим мінімумом для працездатних осіб, який встановлено на 01 січня 2023 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не виник обов'язок надіслати до пенсійного органу довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року, так як з цієї дати грошове забезпечення військовослужбовців не збільшили і у цей час ОСОБА_2 проходив військову службу.
Суд дійшов висновку, що захист порушеного права позивачки полягає у зверненні з позовом до військової частини про зобов'язання скласти новий грошовий атестат ОСОБА_2 , на підставі якого пенсійний орган перерахує пенсію з дня призначення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Позивачка вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України. Вважає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом №2262-ХІІ. Відтак, відмова відповідача щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 є протиправною. Позивачка також звертає увагу, що вимоги стосовно розміру щомісячної премії згідно з додатком №1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з не є передчасними, а заявлені з метою ефективного судового захисту.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до поданої позивачкою заяви про призначення пенсії від 31.05.2024 їй згідно закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ призначена пенсія у разі втрати годувальника ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 у період з 25 лютого 2022 року по 02 листопада 2023 року проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2024 № 92 ОСОБА_2 з 03.11.2023 виключений із списків військової частини НОМЕР_1 у зв'язку смертю (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 , видане 07.11.2023).
Відповідно до ст.36 Закону №2262-ХІІ пенсію у разі втраті годувальника ОСОБА_1 обчислено у відсотковому відношенні до грошового забезпечення ОСОБА_2 на день смерті (30%).
Відповідно до розрахунку грошового забезпечення для призначення пенсії (а.с.28) грошове забезпечення ОСОБА_2 складало: посадовий оклад (тр5, коеф.1,6) - 2820,00 грн, оклад за військовим званням - 600,00 грн, надбавка за вислугу років 25% - 855,00 грн, середній розмір додаткових видів грошового забезпечення - 9621,19 грн. Всього - 13896,19 грн.
Обчислюючи суми посадового окладу і окладу за військове звання, військова частина, в якій ОСОБА_2 проходив військову службу, керувалася розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлено на 01 січня 2018 року (1762 грн).
Позивачка звернулася до відповідача із заявою стосовно виготовлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої на ім'я померлого ОСОБА_2 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн), встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2023 згідно з додатком 1 до доручення Міністра оборони від 01 лютого 2023 року №2683/з, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023.
Листом від 04.10.2024 №12718 відповідач відмовив позивачці у виготовленні такої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з тих підстав, що діє припис нормативно-правового акту Уряду України, яким встановлено, що для обчислення посадового окладу і окладу за спеціальне звання враховується прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року; грошове забезпечення військовослужбовців не збільшили у 2023 році.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
За правилами в ст.36 Закону №2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються у встановлених цієї статтею розмірах у процентному відношенні до грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
Відповідно до ч.2 - 4 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (п.2 постанови).
Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 6 якої п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин у зв'язку з ухваленням судового рішення від 29 січня 2020 року діяла редакція п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, яка передбачала використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 19.10.2022 у справі №400/6214/21.
При застосуванні положень пункту 4 Постанови № 704 суд враховує також правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та повторений у постановах від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21.
У подальшому викладені висновки щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 були підтримані і у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21.
Відповідно до висновків Верховного Суду, згідно ст.6 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Втім, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року (1762 грн).
В подальшому, відповідні Закони України про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, не містять.
Так, положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2684,00 грн.
Отже, положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, з огляду на визначені в ч.3 ст. 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що починаючи з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн), не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення, тому положення постанови Кабінету Міністрів України №704 підлягають застосуванню в частині, що не суперечать нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, - Закону України про Державний бюджет.
Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет України із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Виходячи з наведеного правового регулювання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що грошове забезпечення ОСОБА_2 , його посадовий оклад та оклад за військовим званням з 01.01.2023 мали бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року - в даному випадку, на 1 січня 2023 року (а не «на 1 січня 2018 року»).
За таких обставин суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для видачі відповідачем довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 січня 2023 року, у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для перерахунку пенсії позивачці з дати її призначення.
Підсумовуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі № 340/7925/24 скасувати, ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2023, для здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника з дати її призначення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2023, для здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника з дати її призначення.
В решті позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко