07 травня 2025 р.Справа № 520/30814/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Лук'яненко М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.02.25 по справі № 520/30814/24
за позовом Дочірнього підприємства ТОВ «БІ ЕМ ГРУП ЛТД «Агрогеофізика»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ЕМ ГРУП ЛТД" "АГРОГЕОФІЗИКА" (надалі за текстом - ДП "АГРОГЕОФІЗИКА", позивач, апелянт) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просить суд: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0/56657/0408 від 07.10.2024, яким збільшено суму грошових зобов'язань з єдиного податку за 2023 рік та за 2024 рік на 1946647,85 грн та нараховано штрафні санкції за 2023 рік та за 2024 рік у розмірі 194664,79 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 позов ДП "АГРОГЕОФІЗИКА" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0/56657/0408 від 07.10.2024.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ДП "АГРОГЕОФІЗИКА" судові витрати в розмірі 30280 грн 00 коп.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області вказує на те, що до ГУ ДПС у Харківській області рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підстав заяв платників про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 та інформації, щодо забруднення вибухонебезпечними предметами земельної ділянки кадастровий номер 6320288000:01:000:0005, яка значиться за Позивачем не надавалась. Листом Балаклійської військової адміністрації від 23.08.2024 №04-08/4782 (вх. ГУ ДПС від 23.08.2024 № 72503/5/ЕП) повідомлено, що на 2023 рік пільги зі сплати місцевих податків та/або зборів не надавались. Також стверджує, що ДП «Агрогеофізика» безпідставно зменшили площу земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні товариства, що призвело до зменшення податкових зобов'язань, у т. ч. мінімального податкового зобов'язання за 2023 рік.
З огляду на наведене стверджує про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №0/56657/0408 від 07.10.2024, яким збільшено суму грошових зобов'язань з єдиного податку за 2023 рік та за 2024 рік на 1946647,85 грн та нараховано штрафні санкції за 2023 рік та за 2024 рік у розмірі 194664,79 грн.
Позивач не погодився з доводами апеляційної скарги та надав відзив на неї, у якому просив скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 без змін.
Згідно з положеннями ч.1, 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку уточнюючих податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 30.04.2024 № 9386313587 та за 2024 рік від 01.05.2024 № 9113255136.
За результатами перевірки Відповідачем складено Акт перевірки від 29.05.2024 № 23695/20-40-04-08-03/30039257 (надалі - Акт перевірки), в якому встановлено, що ДП "АГРОГЕОФІЗИКА" занижено загальні зобов'язання з єдиного податку в уточнюючій податковій декларації платник єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 30.04.2024 №9386313587 у розмірі 387774,12 грн та за 2024 рік від 01.05.2024 №9113255136 у розмірі 1 558 873,73 гривень.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2024 № 0/34884/0408, яким визначено суму грошового зобов'язання на суму 1 946 647,85 грн, штрафну санкцію у розмірі 25% на суму 486 661,96 грн, а також визначено пеню у розмірі 44 964,38 грн та направлено до Електронного кабінету ДП «Агрогеофізика» 21.06.2024.
Від ДП ТОВ «Агрогеофізика» до акту камеральної перевірки від 29.05.2024 №23695/20-40-04-08-03/30039257 заперечень, пояснень та додаткової інформації до ГУ ДПС у Харківській області не надходило.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням підприємство звернулось до ДПС України зі скаргою.
За результатами розгляду скарги прийнято рішення від 30.08.2024 № 26435/6/99-00-06-03-01-06 щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2023 № 0/348884/0408 в частині застосованих штрафних санкцій на суму 291 997,17 грн, а скаргу - частково задоволено. У зв'язку з наведеним ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2024 №0/56657/0408 на суму 2 141 312,64 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 07.10.2024 №0/56657/0408 протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності та необґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Предметом оскарження у справі є податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0/56657/0408 від 07.10.2024, яким збільшена суму грошових зобов'язань з єдиного податку за 2023 рік та за 2024 рік на 1 946 647,85 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 194664,79 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів, перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а також подані сторонами по справі докази, зазначає.
Підставою для ухвалення спірного податкового повідомлення-рішення слугували твердження податкового органу про те, що ДП «Агрогеофізика» подано уточнюючі податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік 30.04.2024 № 9386313587 та за 2024 рік 01.05.2024 № 9113255136.
Згідно з уточнюючою податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 30.04.2024 № 9386313587 ДП «Агрогеофізика» зазначено сільськогосподарські угіддя (рілля) площею 261,4161 га замість 1475,3152 га, відповідно зменшено площу сільськогосподарських угідь (рілля) на 1213,8991 га та зменшено податкові зобов'язання з єдиного податку (р.3 та р.5 податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за 2023 на загальну суму 38 7774,12 грн,
у тому числі:
за 1 квартал 2023 на суму 38 777,41 грн.,
за 2 квартал 2023 року на суму 38 777,41 грн.,
за 3 квартал 2023 року на суму 193 887,06 грн.,
за 4 квартал 2023 року на суму 116 332,24 гривень.
Крім того, згідно з поданої ДП «Агрогеофізика» уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік 01.05.2024 № 9113255136 у додатку 3 Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік (2023 рік) відображено земельну ділянку кадастровий номер 6320288000:01:000:0005 та зазначено:
р.1 колонка 3 (площа земельної ділянки) - зазначено 416,0159 га замість 1629,9150 га (відхилення -1213,8991)
р.1 колонка 5 (Нормативно грошова оцінка земельної ділянки) - зазначено 13871690,64 грн., замість 54348107,00 грн. (відхилення -40476416,36 грн.)
р.1 колонка 9 (МПЗ) - зазначено 554867,63 грн. замість 2173924,28 грн. (відхилення -1619056,65 грн.)
р.01 колонка 3 (Загальне мінімальне податкове зобов'язання) - зазначено зазначено 554867,63 грн. замість 2173924,28 грн. (відхилення -1619056,65 грн.)
р.02 колонка 3 (загальна сума сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року) визначено 615050,55 грн.
р.04 колонка 3 (Різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (рядок 01 - рядок 02 - рядок 03 розділу ІІ) (+/-) (позитивне значення переноситься до рядка 4
Розрахункової частини декларації для юридичних осіб або до рядка 15.2 Розрахункової частини декларації для фізичних осіб - підприємців)) - зазначено - 60182,92 грн замість 1558873,73 грн, яке повинне бути перенесено до рядка 4 (Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (р. 4 графа 3 розділу ІІ додатка 3) Розрахункової частини податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Отже фактичною підставою для нарахування позивачеві зобов'язань з єдиного податку за 2023 рік є твердження податкового органу про те, що у позивача відсутнє рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами на період з 01.01.2023 по 31.12.2023. Інформації, щодо забруднення вибухонебезпечними предметами земельної ділянки кадастровий номер 6320288000:01:000:0005, яка значиться Позивачем не надавалось.
Щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з абз. 1 п. 292-1.1. ст. 292-1 ПК України об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі - Закон № 3050), яким п. 292-1.1. ст. 292-1 ПК України доповнено абзацами третім - одинадцятим такого змісту:
"Площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Період, коли земельні ділянки перебували у консервації, визначається як період, що починається:
а) у частині земель державної та комунальної власності - з першого числа місяця, в якому відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
б) у частині земель приватної власності - з дати внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, які непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у підпункті 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 цього Кодексу.
Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку".
Відповідно до абз 1, 7 п. 38-1.2 ст. 38-1 ПК України мінімальне податкове зобов'язання не визначається для: земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Аналіз вказаних норм, а також приписів ПК України в цілому дає підстави для таких висновків:
1. не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи:
- площі земельних ділянок, що перебувають у консервації - на період консервації,
- забруднені вибухонебезпечними предметами - на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами
- непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами - на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
2. статус земельних ділянок «забруднені вибухонебезпечними предметами» та «непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами» є абсолютно різним та регулюється різними приписами наведеної норми ПК України.
Так платник єдиного податку звільняється від сплати податку за земельні ділянки забруднені вибухонебезпечними предметами на підставі приписів абз. 7 п. 292-1.1. ст. 292-1 ПК України, відповідно до якого період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Натомість питання звільнення платника єдиного податку від сплати податку за земельні ділянки непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами врегульовані абз. 8-11 п. 292-1.1. ст. 292-1 ПК України, відповідно до яких: для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. Підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, які непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у підпункті 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 цього Кодексу. Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку".
Тобто, у випадку земельних ділянок забруднених вибухонебезпечними предметами позивач не сплачує єдиний податок на підставі документа, виданого оператором протимінної діяльності про обстеження земельної ділянки, а у випадку якщо земельні ділянки «непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами» - на підставі рішення органу місцевого самоврядування або військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків.
На підтвердження того факту, що частина земельних ділянок позивача саме забруднені вибухонебезпечними предметами ним надані такі докази:
- Звіт нетехнічного обстеження від 10.11.2022, згідно з яким обстежено частину Земельної ділянки та визначено територію, яка забруднена вибухонебезпечними речовинами площею: 827,9921 га (8279921 м2 сторінка 15 звіту);
- Звіт нетехнічного обстеження від 15.02.2022, згідно з яким обстежено вже іншу частину Земельної ділянки та визначено територію, яка також забруднена вибухонебезпечними речовинами площею: 385,907 га (3859070 м2) (сторінка 11 звіту) (далі-Звіти нетехнічного обстеження).
- рішення Харківської обласної ради «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб'єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили» №502-VIII від 14.02.2024, яким ДП «АГРОГЕОФІЗИКА» включено до переліку суб'єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили у зв'язку з російською військовою агресією проти України.
- розпорядженням Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області від 29.03.2024 «Про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів на підставі заяви платника податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами на 2024 рік ДП «АГРОГЕОФІЗИКА» частку земельної ділянки, що використовує ДП «АГРОГЕОФІЗИКА» площею 1291,4740 га визнати непридатною до використання у зв'язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами та надати пільги по сплаті місцевих податків і зборів.
Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт того, що його земельні ділянки є саме забруднені вибухонебезпечними предметами, з урахування чого колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на початок 2023 року земельні ділянки, які перебувають у його постійному користуванні частково забруднені вибухонебезпечними речовинами площею: 1213,8991 га ріллі.
Отже, у цьому випадку, на спірну частину земельних ділянок, що забруднені вибухонебезпечними предметами, не підлягає нараховунню та не сплачується єдиний податок четвертої групи у зв'язку з їх саме забрудненням, встановленим на підставі обстеження земельної ділянки Оператором протимінної діяльності - з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки, а саме: 01.11.2022 до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що податковим органом помилково застосовані приписи податкового законодавства, які стосуються земельних ділянок «непридатних для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами», у той час як підлягають зазстосуванню приписами, які стосуються земельних ділянок «забруднених вибухонебезпечними предметами».
Вказане свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, а відтак наявності підстав для його скасування.
Посилання апелянта на порушення позивачем приписів п. п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 ПК України є юридично нікчемним з таких підстав.
Відповідно до п.п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи: зобов'язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:
уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку;
Тобто вказана норма стосується виключно випадку, коли у платника податків змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування.
У цьому випадку позивач не набував та не втрачав прав власності або користування на земельну ділянку.
Колегія суддів зазначає, що у цих правовідносинах позивач мав право подати уточнені податкові декларацію на підставі ч. 8 пп. 69.33 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідно до яких платники єдиного податку четвертої групи мають право відкоригувати нараховані за відповідні минулі податкові (звітні) періоди податкові зобов'язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, які після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" визнані такими, що перебувають у консервації (за період перебування земельних ділянок у консервації) та/або забруднені вибухонебезпечними предметами (за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами).
Отже, апелянт у спірних правовідносин безпідставно проігнорував приписи ч. 8 пп. 69.33 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, які надають платнику податків право надання уточненої звітності та безпідставно застосував приписи п.п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 ПК України, які не мають жодного стосунку до спірних обставин.
Стосовно посилання апелянта на те, що нормами Закону № 3050 внесені зміни у Закон України "Про Державний земельний кадастр" Закон України та колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказане твердження не було покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення (відображено в акті перевірки), а відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17, суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб'єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування. У зв'язку з цим адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання» свого рішення).
Більш того, питання відображення відомостей про земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії, та бойових дій під час дії воєнного стану у Державному земельному кадастрі на підставі інформації, отриманої в порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Центром протимінної діяльності, Центром гуманітарного розмінування та відбудова електронної інформаційної взаємодії між Центром протимінної діяльності, Центром гуманітарного розмінування з Державним земельним кадастром щодо надання відомостей про земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами/очищені від вибухонебезпечних предметів - не віднесені до повноважень позивача, та останній не має жодної можливості впливати на ці процеси, а отже колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу податкового органу на правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає правомірними висновки суд першої інстанції про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року по справі № 520/30814/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 07.05.2025.