08 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/30752/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіо Модерна" про стягнення штрафних санкцій,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (надалі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіо Модерна" (надалі також - відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 51000 грн.
В якості підстави для звернення до суду позивач вказує на факт несплати відповідачем у добровільному порядку суму штрафу, застосованого за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Наголошував на неправильному застосуванні Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відсутності порушень зі сторони відповідача та необхідності застосування строків давності по зверненню позивача до суду /а.с. 37-44/.
У відповіді на відзив представником позивача наведено спростування аргументів представника відповідача та наголосив, що у випадку незгоди суб'єкта господарювання з рішеннями контролюючого органу про накладення штрафних санкцій, останній має можливість оскаржити їх в установленому законом порядку, або оплатити його у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови. Натомість, несплата штрафу у встановлений строк є підставою для стягнення суми штрафу у судовому порядку. Також, зазначив щодо помилковості твердження представника відповідача про наявність встановлених ст.123 КАС України підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки після відкриття провадження у справі жодних нових обставин встановлено не було, та постановляючи ухвалу від 27.01.2021 про відкриття провадження у даній справі суд першої інстанції фактично погодився, що наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду причини пропуску є поважними /а.с. 90-94/.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2021 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/20288/21.
Статтями 1-2 Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон №2825-ІХ) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Абзацами 2, 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») визначено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, на виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон), який визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.
За наслідками автоматизованого розподілу судових справ між судами визначено суд для розгляду справи №640/30752/20 Полтавський окружний адміністративний суд.
Матеріали справи №640/30752/20 було направлено до Полтавського окружного адміністративного суду та зареєстровано судом 04.03.2025.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.03.2025 визначено суддю для розгляду справи Ясиновського І.Г.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія такої ухвали суду вручена відповідачу 18 березня 2025 року.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
21 березня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача по суті справи /а.с. 133-135/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року поновлено провадження у справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Відповідно до Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції» працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області проведено перевірку характеристик продукції у формі планової виїзної перевірки у суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «СТУДІО МОДЕРНА» (місцезнаходження суб'єкта господарювання: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 6, літ. «З», фактична адреса розповсюдження продукції: м. Одеса, вул. Д. Ойстраха, 32, ТРЦ «Сити Центр Котовський»). Строк проведення перевірки з 18.02.2020 по 19.02.2020. Підстава проведення перевірки - секторальний план державного ринкового нагляду на 2020. Предметом перевірки ї характеристики електричного та електронного обладнання, в т.ч. низьковольтного, електричних ламп та світильників, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 19.02.2020 №484 /а.с. 47-58/, в якому зафіксовано виявлені порушення, а саме: на електрообладнанні або на його табличці з технічними даними відсутня інформація про найменування та контактну поштову адресу імпортера, чим порушено вимоги п. 20 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067; п. 25 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання. Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1077.
Постановою про накладення штрафних санкцій від 06.03.2020 № 75 за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТУДІО МОДЕРНА» застосовано штрафні санкції у розмірі 51 000,00 грн /а.с. 7/.
Вищевказана постанова було отримана відповідачем 30.03.2020 /а.с. 8/.
Не погодившись з такою постановою, відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання та скасування рішень (справа № 640/20288/21).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2022 по справі 640/20288/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТУДІО МОДЕРНА» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень залишено без розгляду /https://reyestr.court.gov.ua/Review/106138222, а.с. 120-123/.
31.08.2022 вищевказана ухвала набрала законної сили.
Товариством з обмеженою відповідальністю «СТУДІО МОДЕРНА» штрафні санкції відповідно до постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій № 75 від 06.03.2020 у добровільному порядку не сплачено, що послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" № 2735-VI від 02.12.2010 (далі - Закон № 2735-VI).
Дія Закону № 2735-VI, відповідно до частини 1 статті 2, поширюється на відносини щодо здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.
Якщо технічними регламентами встановлено спеціальні вимоги щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямовані на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами (частина 2 статті 2 Закону № 2735-VI).
Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів (частина 1 статті 3 Закону № 2735-VI).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону № 2735-VI, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Згідно з частиною 5 статті 10 Закону № 2735-VI повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Пунктом 1 частини 5 статті 8 цього Закону визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію.
Статтею 44 Закону встановлена відповідальність за порушення вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем під час проведення перевірки, встановлено розповсюдження відповідачем продукції, яка не відповідає встановленим вимогам що, згідно з нормами Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції є підставою для притягнення відповідача до відповідальності.
Відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону N 2735 суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.
Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
У ході судового розгляду справи встановлено, що на відповідача, за порушення вимог законодавства, накладено штрафи у загальному розмірі 51000,00 грн.
З аналізу викладених вище норм Закону N 2735 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду) висновується, що останній містить імперативну норму, згідно з якою, суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити накладений на нього штраф у 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня отримання постанови, якою такий штраф накладено.
Несплата штрафу у встановлений строк є підставою для стягнення суми штрафу у судовому порядку.
Також нормою Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена.
Стосовно покликань представника відповідача про недотримання строків звернення до суду, суд наголошує, що разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Вказане клопотання було обґрунтоване позивачем тим, що суми штрафу за рішеннями позивача перераховуються до Державного бюджету безпосередньо, ніяким чином не відображаються на рахунках ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області. Розпорядником відповідної інформації є органи ДКС України, а не позивач. Також зазначав, що з 12.03.2020 року на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби COVID-19. Посилався на відповідні норми Прикінцевих положень КАС України, які були прийняті у зв'язку із запровадженим карантином та просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
За наслідками розгляду позову та відповідного клопотання про поновлення строку звернення до суду, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва провадження у даній справі відкрито, яким і вирішувалось питання про дотримання позивачем строків звернення до суду.
Питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №826/8447/17 при розгляді подібного питання, суд зазначав: "З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність встановлених ст.123 КАС України підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки після відкриття провадження у справі жодних нових обставин встановлено не було, та постановляючи ухвалу від 27.01.2021 про відкриття провадження у даній справі суд першої інстанції фактично погодився, що наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду причини пропуску є поважними".
Враховуючи, що Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалою від 27.01.2021 року у цій справі було вирішено питання про відкриття провадження і після цього жодних нових обставин відповідачем не надано, то підстав для залишення позовної заяви без розгляду не має.
Станом на 17.03.2025 штрафні санкції відповідно до постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій № 75 від 06.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «СТУДІО МОДЕРНА» не сплачено.
Під час судового розгляду справи судом встановлено факт оскарження в судовому порядку вищевказаної постанов, проте її не визнано протиправною та не скасовано, що свідчить про виникнення у відповідача обов'язку сплатити визначені цією постановою штрафи. Однак, в добровільному порядку штрафи не сплачено, позаяк позивач обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом про стягнення штрафу в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовна вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТУДІО МОДЕРНА» про стягнення штрафу у розмірі 51000,00 грн заявлена позивачем правомірно, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління Держпродспоживслужби у Одеській області (вул. 7-а Пересипська, буд. 6, м. Одеса, Одеська область, 65042, ідентифікаційний код 40342996) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіо Модерна" (бульв. Вацлава Гавела, буд.6 літера "З", м. Київ, 03124, ідентифікаційний код 33104763) про стягнення штрафних санкцій задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіо Модерна" (бульв. Вацлава Гавела, буд.6 літера "З", м. Київ, 03124, ідентифікаційний код 33104763) суму штрафних санкцій у розмірі 51000,00 грн (п'ятдесят одна тисяча гривень) до Державного бюджету України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Головуючий суддя І.Г. Ясиновський