07 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5448/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Георгієвої К.Н.,
представника відповідача - Вайганта С.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі №440/5448/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
17 квітня 2025 року до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява військової частини НОМЕР_1 , у якій боржник просить відстрочити виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі №440/5448/24 до надходження коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 /а.с. 136-137/.
Вказана заява вмотивована тим, що виплата грошових коштів за судовими рішеннями перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. Порядок виконання судових рішень у військовій частині визначений Інструкцією з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 744 від 30.12.2016. Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вимог нормативно-правових актів направлено заявку про забезпечення коштами до фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України. Вказує, що всі подальші дії, зокрема, щодо фактичного надходження коштів на рахунки стягувача, не залежать від Військової частини НОМЕР_1 , а залежать від бюджетного фінансування.
Згідно з приписами частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 17 квітня 2025 року у справі №440/5448/24 призначено заяву військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду 01 листопада 2024 року у справі №440/5448/24 до розгляду у судовому засіданні на 15:00 07 травня 2025 року.
22 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника відповідача військової частини НОМЕР_1 Вайганта Сергія Дмитровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 01 травня 2025 року у справі №440/5448/24 клопотання представника відповідача військової частини НОМЕР_1 Вайганта Сергія Дмитровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено. Судове засідання, призначене на 15:00 07 травня 2025 року, вирішено провести за участю представника відповідача військової частини НОМЕР_1 Вайганта Сергія Дмитровича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
02 травня 2025 року до суду надійшли заперечення стягувача на заяву військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду /а.с. 170-171/, у яких зазначено, що виконавчий документ створено в системі "Електронний суд" 07.01.2025, з питання виконання рішення суду стягувач звертався до військової частини НОМЕР_1 16.01.2025, а заявка-розрахунок на фінансування щодо виконання судового рішення у справі №440/5448/24 складена лише у квітні 2025 року та боржником не надано до суду доказів направлення та отримання цієї заяви розпорядником бюджетних коштів вищого рівня. Стягувач вважає, що боржником не доведено належними та допустимими доказами відсутність коштів на рахунках та зазначає про відсутність підстав беззаперечно стверджувати, що після надходження коштів на відповідні рахунки боржника, такі кошти будуть використані військовою частиною для погашення заборгованості по рішенню суду у справі №440/5448/24, яке є обов'язковим до виконання боржником.
02 травня 2025 року через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 02 травня 2025 року у справі №440/5448/24 клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено. Судове засідання, призначене на 15:00 07 травня 2025 року, вирішено провести за участю ОСОБА_1 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Стягувач ОСОБА_1 у судове засідання 07 травня 2025 року не з'явився, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не авторизувався, про дату час та місце судового засідання стягувач повідомлений в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, 07 травня 2025 року стягувач надіслав до суду заяву про розгляд заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду за його відсутності /а.с. 177/.
Відповідно до приписів частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Зважаючи на викладене вище, суд вирішив розглянути заяву військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі №440/5448/24 за відсутності стягувача ОСОБА_1 .
Представник боржника у судовому засіданні підтримав заяву військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі №440/5448/24 та просив її задовольнити.
Вирішуючи заяву військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі №440/5448/24, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду 01 листопада 2024 року у справі №440/5448/24, що набрало законної сили 30.12.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням щомісячної індексації різниці відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити суми індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 вересня 2021 року по день фактичної виплати індексації. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
05 листопада 2024 року у справі №440/5448/24 постановлено ухвалу про виправлення описки.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
07 січня 2025 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/5448/24 про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити суми індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.
07 січня 2025 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/5448/24 зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 вересня 2021 року по день фактичної виплати індексації.
Відповідно до приписів частин 1, 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З аналізу наведеної норми слідує, що підставою для застосування правил останньої є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення, зокрема, ускладнюють його виконання або роблять виконання неможливим. Вказані обставини повинні бути підтверджені заявником належними та допустимими доказами. При вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які він визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Слід зазначити, що відповідно до частини 5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Рішення у справі №440/5448/24, про відстрочення виконання якого просить військова частина НОМЕР_1 , ухвалене Полтавським окружним адміністративним судом 01 листопада 2024 року, тому відстрочення виконання цього рішення не може перевищувати одного року з дати його ухвалення, який закінчується 01 листопада 2025 року, тоді як боржник просить відстрочити виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі №440/5448/24 до надходження коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 , не зазначаючи конкретну дату, з якою він пов'язує можливість виконати рішення суду, що набрало законної сили.
Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
За визначенням пунктів 18, 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я, середньострокових зобов'язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та здійснення витрат бюджету.
Видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування (пункт 13 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до положень пункту 2.6 глави 2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 21.06.2012 № 754), передбачено код 2800 «Інші поточні видатки». За цим кодом здійснюються видатки, які не пов'язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі, виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктом 27 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо: відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду; інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду, у тому числі виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат.
Надана боржником до суду основна заявка-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення за квітень 2025 року з додатками 1, 2, 3, 4 свідчить про те, що ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №440/5448/24 була нарахована індексація в сумі 65235 грн. та ці відомості відображені у додатку №2 до заявки-рахунку.
Разом з тим, боржником не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надіслання цієї заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення за квітень 2025 року з додатками 1, 2, 3, 4 до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.
Згідно з пунктом 30 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Пунктом 47 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228, встановлено можливість внесення змін до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувача), помісячного плану використання бюджетних коштів.
Разом з тим, військовою частиною НОМЕР_1 не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у кошторисі видатків у необхідній сумі та ініціювання змін до кошторису військової частини НОМЕР_1 з метою виконання рішення суду у цій справі.
Військовою частиною НОМЕР_1 не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності на рахунку боржника коштів за кодом 2800 «Інші поточні видатки» з 01 січня 2025 року до 07 травня 2025 року у сумі, необхідній для виконання рішення суду у цій справі.
Отже, боржником не доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання або роблять неможливим виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі №440/5448/24, що набрало законної сили.
Відтак, заява військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі №440/5448/24 необґрунтована та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі №440/5448/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 08 травня 2025 року.
Суддя С.С. Сич