про залишення позовної заяви без розгляду
06 травня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 640/24775/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Козак А.К.,
представника прокуратури - Марченко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора Рабошапки Руслана Георгійовича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 12 листопада 2019 №1142 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 15 листопада 2019 року;
- визнати протиправними дії Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича щодо видачі наказу Генеральної прокуратури України N?1142-ц;
- поновити ОСОБА_1 на відповідній посаді в органі прокуратури України з 15 листопада 2019 року;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.11.2019 по дату винесення судового рішення;
- стягнути з Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 72 000 (сімдесят дві тисячі) гривень 00 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2019 прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у цій справі.
На виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон) розроблено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затверджений Наказом Державної судової адміністрації України 16.09.2024 № 399, який визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України .
Пунктами 4-5 зазначеного Порядку передбачено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком.
За правилами пункту 10 цього Порядку розподіл судових справ, які не розглянуті ОАСК та передані до КОАС, але не розподілені між суддями, передаються на розгляд та вирішення судам (крім судових справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України) шляхом їх автоматичного розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ.
Справа №640/24775/19 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду м. Києва для розгляду 17.03.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями передана до провадження судді Костенко Г.В.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора Рабошапки Руслана Георгійовича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди прийнято до провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10:30 год. 15 квітня 2025 року.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчих засідань 24.03.2025 о 10:30 год., 06.05.2025 о 10:30 год., до суду не прибув, причини неявки суду не повідомив.
Ухвали та повістки суду повернулись з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд двічі відкладав підготовчі засідання внаслідок неявки позивача. Позивач двічі не з'явився в підготовчі засідання.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчих засідань, до суду повторно (чотири рази) не прибув, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Суд врахував, що позивач декілька разів належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, до суду не прибув, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу у справах щодо захисту соціальних прав осіб на те, що таке обмеження на законодавчому рівні, як право звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Позивач неодноразово у підготовчі засідання не з'являвся, будь-яких процесуальних заяв щодо розгляду справи за його відсутності до суду не подав.
Суд висновує, що вказана неявка перешкоджає розгляду справи, оскільки для повного та всебічного встановлення обставин справи необхідно, щоб позивач або його представник надали особисті пояснення у судовому засіданні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 наголосила, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі №990/147/23 сформувала правовий висновок щодо повторної неявки в адміністративному процесі саме в підготовче засідання:
"17. Згідно із частиною п'ятою вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
18. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
19. Наведена норма кореспондується з визначеним у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
20. Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
23. Частина п'ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
24. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 9901/221/21 (провадження№ 11-156заі23).
35. Також, ініціювавши судовий розгляд справи, представник позивачки насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
36. Доречно зважити також на правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
37. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 9901/439/21 (провадження № 11155заі22).
38. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визначеного частиною п'ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки представника позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду."
Позивач жодних активних процесуальних дій направлених на розгляд його справи не здійснив із дати прийняття справи до провадження Полтавським окружним адміністративним судом.
Отже в разі неприбуття позивача в підготовче засідання повторно, неповідомлення про причини неприбуття, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності та неможливості розгляду справи у зв'язку з неявкою, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 205, 240, 248, 249, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора Рабошапки Руслана Георгійовича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишити без розгляд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Шостого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 08 травня 2025 року.
Суддя Г.В. Костенко