Іменем України
08 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11316/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортресс Пропертіс Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортресс Пропертіс Україна» (далі - позивач, ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20 січня 2022 року № 00031820702, № 00031800702, № 00031970702.
Позовні вимоги ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки правомірність формування податкової звітності та, зокрема, від'ємного значення підтверджена первинними документами, які були надані до перевірки та додатково на запит відповідача. Також, позивач наголошує, що ним було використано процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, при цьому строк на звернення до суду не порушено, оскільки від ДПС так і не отримано рішення по суті скарги позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна», ГУ ДПС у м. Києві у жовтні 2022 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що при проведенні перевірки платником податків не надано документів на запит контролюючого органу, тим самим не підтверджено правомірності формування податкової звітності. Відповідач наголошує, що позивач у порушення підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська заборгованість», пункту 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 за № 860/4153 зі змінами та доповненнями, підприємством занижено рядок 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у розмірі 932000,00 грн за 2018 рік.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Після прийняття справи Луганським окружним адміністративним судом, користуючись правом на подання заяв по суті справи, від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він підтримує доводи адміністративного позову, а від відповідача - відзив на позовну заяву, в якому з аналогічних підстав, зазначених у попередньому відзиві, просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна».
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» (ідентифікаційний код 39461052, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 3-А) зареєстровано юридичною особою 28 жовтня 2014 року, як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, видами діяльності є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний) 24.33 Холодне штампування та гнуття 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали 25.62 Механічне оброблення металевих виробів.
ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 30 листопада 2021 року № 9661-п і від 08 грудня 2021 року № 9844-п, відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по дату завершення перевірки, валютного - за період з 01 січня 2017 року по дату завершення перевірки, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2011 року по дату завершення перевірки. За результатами перевірки складено акт від 17 грудня 2021 року № 93290/26-15-07-02-02 17/39461052.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна»:
1) підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська заборгованість», пункту 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрований Міністерством юстиції України 14 грудня 1999 року № 860/4153 зі змінами і доповненнями, встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 26536,00 грн за 2018 рік, та заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 162984,00 грн за 2018 рік.
2) пунктів 1, 6 статті 292, пункту 4 статті 291 Податкового кодексу України, підприємством занижено суму єдиного податку у розмірі 476600,00 грн.
3) підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік.
4) пункту 4 частини другої статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями), щодо несвоєчасного подання звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, грудень 2017 року.
На підставі акта перевірки податковим органом були ухвалені податкові такі податкові повідомлення-рішення:
- від 20 січня 2022 року № 00031820702 про збільшення суми грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій всього у розмірі 203730,00 грн по податку на прибуток підприємств за порушення підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, пункту 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська заборгованість», пункту 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрований Міністерством юстиції України 14 грудня 1999 року № 860/4153;
- від 20 січня 2022 року № 00031800702, яким визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 26536,00 грн за порушення підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, пункту 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська заборгованість», пункту 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрований Міністерством юстиції України 14 грудня 1999 року № 860/4153 зі змінами і доповненнями;
- від 20 січня 2022 року № 00031970702 про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 476600,00 грн по єдиному податку з юридичних осіб за порушення пунктів 1, 6 статті 292, пункту 4 статті 291 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.
Не погодившись з указаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» звернулось до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 42 Податкового кодексу України).
У пункті 4 Положення (Стандарт) Бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за № 725/4018 (далі - П(С)БО № 10), наведено наступні визначенн:
- безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності;
- дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату;
- поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу;
- сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Відповідно до пункту 7 П(С)БО № 10 поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Згідно з пунктом 4 Положення (Стандарт) Бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» фінансові активи - це, зокрема, грошові кошти та їх еквіваленти, контракти, які дозволяють отримати грошові кошти або інші фінансові активи від іншого підприємства.
Пунктами 10, 11 П(С)БО №10 передбачено, що нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
За змістом цих норм величина резерву сумнівної заборгованості визначається виходячи з поточної дебіторської заборгованості. При цьому, сумнівність заборгованості в обов'язковому порядку визначається підприємством по факту закінчення строку виконання зобов'язання. Підприємство самостійно встановлює коефіцієнт сумнівності, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди.
Величина резерву сумнівних боргів за приписами пункту 8 П(С)БО № 10 визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
Так, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» за 2018 рік віднесено до складу витрат Дебіторську заборгованість по рахунку 3771 «Розрахунки за податками» у розмірі 932000,00 грн, яка виникла за результатами укладання договору про надання поворотної фінансової допомоги від 13 квітня 2017 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталіст Клаб» (далі - ТОВ «Капіталіст Клаб») (ідентифікаційний код 40307269), що знайшло своє відображення у фінансовому звіті за 2018 рік по рядку 2180 «Інші операційні витрати».
Відповідно договору про надання поворотної фінансової допомоги від 13 квітня 2017 року, за яким ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» (Позикодавець), в особі директора Карпачева С. В., що діє на підставі Статуту, з одного боку, і ТОВ «Капіталіст Клаб» (Позичальник), в особі директора Ткаченко С. О., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, разом іменовані «Сторони», уклали цей Договір про наступне. Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Поворотна фінансова допомога надається на три роки шляхом перерахування чи внесення Позикодавцем грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.
Дана операція відображена в бухгалтерському обліку проводками: ДТ 94 «Інші витрати операційної діяльності» КТ 3771 «Розрахунки за податками».
В ході перевірки також встановлено, що позивачем не були вчиненні дії щодо стягнення заборгованості з підприємств-боржників і ця заборгованість не є безнадійною, а саме: станом на 07 грудня 2020 року ТОВ «Капіталіст Клаб» перебувало на обліку в ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДПС у м. Києві. Дата зняття з обліку підприємства - 07 грудня 2020 року. Станом на 31 грудня 2018 року - термін погашення поворотної фінансової допомоги, строк позовної давності не настав.
Крім того, податковим органом відповідно до бухгалтерського обліку за 2018 рік встановлено, що позивачем не сформовано резерв сумнівних боргів та не відображено на рах. 38. Вищезазначене свідчить, що ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» у разі відмови підприємств у добровільному поверненні коштів, з метою захисту своїх економічних інтересів має право звернутися до суду за позовом до юридичних осіб про стягнення коштів.
У цьому випадку відповідач дійшов висновку, що позивачем неправомірно зменшено фінансовий результат до оподаткування на суму сумнівної дебіторської заборгованості, віднесеної до витрат.
Вказане призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 26536,00 грн за 2018 рік, та заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 162984,00 грн за 2018 рік.
На спростування висновків податкового органу позивачем надані пояснення та первинні документи, зі змісту яких встановлено, що між позивачем і ТОВ «Капіталіст Клаб» було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 13 квітня 2017 року, згідно з яким позивач (Позикодавець) надав ТОВ «Капіталіст Клаб» (Позичальник) поворотну фінансову допомогу у розмірі 9532000,00 грн на три роки.
Водночас, 13 липня 2017 року між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «БЦ Покровський» (далі - ТОВ «БЦ Покровський») був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно з яким позивач передав ТОВ «БЦ Покровський» своє право вимоги до ТОВ «Капіталіст Клаб» у розмірі 9532000,00 грн, що виникло з вищевказаного договору про поворотну фінансову допомогу від 13 квітня 2017 року, а ТОВ «БЦ Покровський» за отримане право вимоги зобов'язалося сплатити позивачу 9532000,00 грн і для забезпечення своїх зобов'язань ТОВ «БЦ Покровський» уклало з позивачем договір іпотеки від 13 липня 2017 року.
Однак, у бухгалтерському обліку позивача було допущено помилки та не відображено відступлення на користь ТОВ «БЦ Покровський» права вимоги позивача до ТОВ «Капіталіст Клаб».
Вказані помилки були виправлені, що підтверджується наступними документами: наказ від 31 грудня 2018 року № 11 про виправлення помилок у бухгалтерських регістрах; наказ від 31 грудня 2018 року № 12 про формування резерву сумнівних боргів; наказ від 31 грудня 2018 року № 13 про сторнування запису і формування вірного запису в бухгалтерському обліку; бухгалтерська довідка від 31 грудня 2018 року № 3112-2018/1 про списання сумнівної заборгованості за рахунок сформованого резерву сумнівних боргів; оборотно-сальдові відомості по рахунку 3771 за період 2017-2021 років; картка рахунку 3771 (контрагент ТОВ «Капіталіст Клаб») за 2017 рік; картка рахунку 3771 (контрагент ТОВ «БЦ Покровський») за 2017-2021 роки.
У бухгалтерській довідці від 31 грудня 2018 року № 3112-2018/1 відображено формування резерву сумнівних боргів всього на суму 9532000,00 грн, а дебіторську заборгованість у розмірі 9532000,00 грн було визнано сумнівною та списано за рахунок сформованого резерву сумнівних боргів. При цьому, зменшено на відповідну суму фінансовий результат до оподаткування.
Суд зазначає, що нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат (пункт 10 П(С)БО № 10).
Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів (пункт 11 П(С)БО № 10).
Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), урегульовані у пункті 139.2 статті 139 Податкового кодексу України.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України).
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України).
Вказане свідчить, що станом на 31 грудня 2018 року позивачем було сформовано резерв сумнівних боргів на суму 9532000,00 грн, за рахунок якої потім списано сумнівну заборгованість, відтак у силу положень підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України, він повинен був збільшити фінансовий результат до оподаткування саме на суму створеного резерву сумнівних боргів.
Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2023 року в адміністративній справі № 520/12133/19 вказав, на визначений підпунктом 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України обов'язок платника збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Адже, саме за рахунок створення резерву сумнівних боргів платник у майбутньому, у разі погашення заборгованості боржником, має право віднести таку заборгованість до складу витрат та зменшити фінансовий результат до оподаткування.
Суд враховує, що в акті перевірки, продатковий орган хоч і й дійшов правильного висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при не збільшенні фінансового результату до оподаткування на суму 9532000,00 грн, однак не у повній мірі правильно відображено фактичні обставини правопорушення.
Натомість, суд зауважує, що в ході перевірки ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» представнику за довіреністю Турбал Є. В. на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, підпункту 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, пунктів 85.2, 85.8 Податкового кодексу України, було вручено письмові запити від 02 грудня 2021 року № 1 і від 10 грудня 2021 року № 5 про надання документів та інформації щодо: договору про відступлення права вимоги з ТОВ «БЦ Покровський» (ідентифікаційний код 41412355) від 13 липня 2017 року з додатками, та первинними документами які стосуються банківської виписки від 18 червня 2021 року на загальну суму 9532000,00 грн, з призначенням платежу: погашення зобов'язань згідно з договором про відступлення права вимоги від 13 липня 2017 року (без ПДВ).
На останній день перевірки ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» не надано інформацію та її документальні підтвердження, про що складено відповідні акти від 10 грудня 2021 року № 6789/Ж6/26-15-07-02-02 і від 13 грудня 2021 року № 6800/Ж6/26-15-07-02-02.
Отже, оскільки станом на час завершення перевірки відповідач не отримав всіх запитуваних документів, та з урахуванням фактично правильного висновку про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування, суд дійшов висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в м. Києві від 20 січня 2022 року № 00031820702 і від 20 січня 2022 року № 00031800702.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2022 року № 00031970702, суд зазначає наступне.
Так, підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стали висновки акта перевірки про допущені позивачем порушення пунктів 1, 6 статті 292, пункту 4 статті 291 Податкового кодексу України, зокрема - заниження суми єдиного податку у розмірі 476600,00 грн.
В ході перевірки податковим органом встановлено, що згідно з випискою банку (АТ «Правекс Банк») по особовому рахунку ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» 26004700445554 (IBAN НОМЕР_1 ), 18 червня 2021 року від ТОВ «БЦ Покровський» (ідентифікаційний код 41412355) до ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» надійшли грошові кошти на загальну суму 9532000,00 грн, з призначенням платежу: погашення зобов'язань згідно з договором про відступлення права вимоги від 13 липня 2017 року (без ПДВ). В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступним чином: Дт 3771 Кт 0 на загальну суму 9532000,00 грн, Дт 311 Кт 3771 на загальну суму 9532000,00 грн.
Із акта перевірки вбачається, що відповідачем було досліджено лист від 18 червня 2021 року № 18-06/21 ТОВ «БЦ Покровський», адресований ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна», за яким ТОВ «БЦ Покровський» повідомляє, що у платіжному дорученні від 18 червня 2021 року № 304 на суму 9532000,00 грн було допущено помилку у призначенні платежу. Вірним просить вважати наступне: «Оплата згідно договору іпотеки нежилого приміщення від 13 липня 2017 року. Без ПДВ».
Як зазначено в акті перевірки, позивачем було надано договір іпотеки нежилого приміщення від 13 липня 2017 року, укладений між ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» (Іпотекодержатель, Позикодавець) і ТОВ «БЦ Покровський» (Іпотекодавець, Позичальник, Боржник), за умовами якого цей договір забезпечує виконання Боржником зобов'язань перед Іпотекодержателем, що виникають із договору про відступлення права вимоги від 13 липня 2017 року, за умовами якого Позичальник зобов'язаний до тридцятого липня дві тисячі вісімнадцятого року повернути Позикодавцю грошові кошти у розмірі 9532000,00 грн. Відповідно до умов цього договору Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку нежиле приміщення (літ. Е) першого поверху, за адресою: м. Київ, провулок Бехтерєвський, 14, загальною площею 796,8 кв. м. Заставна вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін становить 9600000,00 грн.
На підставі вказаного, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» у порушення пунктів 1, 6 статті 292, пункту 4 статті 291 Податкового кодексу України, занижено суму єдиного податку за III квартали 2021 року у розмірі 476600,00 грн.
У свою чергу, позивач заперечуючи проти висновків відповідача, зазначає, що 18 червня 2021 року ТОВ «БЦ Покровський» виконало свої зобов'язання перед позивачем, забезпечені вищевказаним договором іпотеки від 13 липня 2017 року, і перерахувало позивачу 9532000,00 грн, на підставі чого за заявою позивача іпотека була припинена (копії витягів індексні номери: 262437649, 262437814 від 21 червня 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення іпотеки додаються).
Таким чином, іпотека була припинена, звернення на предмет іпотеки не відбувалося, і сам предмет іпотеки залишився у власності іпотекодавця - ТОВ «БЦ Покровський».
Отже, позивач не вчиняв порушень пункту 292.2 Податкового кодексу України (порядок продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку), про які зазначалося у пункті 2 запиту інспекторів Перевірки про надання пояснень від 09 грудня 2021 року, оскільки ніяких продажів основних засобів не здійснював.
На думку позивача, враховуючи укладення договору відступлення права вимоги, згідно якого позивач передав ТОВ «БЦ Покровський» право вимоги до ТОВ «Капіталіст Клаб», возивач не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Капіталіст Клаб», а тому позовна давність стосовно заборгованості ТОВ «Капіталіст Клаб» перед позивачем, про яку йдеться у пункті 1 запиту інспекторів Перевірки про надання пояснень від 09 грудня 2021 року, не може бути застосована.
Кошти у розмірі 9532000,00 грн, які 18 червня 2021 року ТОВ «БЦ Покровський» перерахувало позивачу на виконання зобов'язань, забезпечених договором іпотеки від 13 липня 2017 року, не може бути включена до складу доходів позивача як платника єдиного податку у порядку, передбаченому статтею 292 Податкового кодексу України, оскільки ця операція:
- не є продажем (реалізацією) товарів, результатів робіт (послуг) у розумінні пунктів 14.1.202, 14.1.203.та пункту 292.3 Податкового кодексу України);
- не є продажем основних засобів (пункт 292.2 Податкового кодексу України);
- не є безоплатно отриманими товаром, роботами, послугами (пункт 292.3 Податкового кодексу України);
- не є сумою отриманої винагороди повіреного (агента) за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами (пункт 292.4 Податкового кодексу України).
Також позивач вважає, що вищевказані кошти не відповідають поняттю «дохід», визначеному пунктом 14.1.54. статті 14 Податкового кодексу України, та пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, оскільки не відбулось ані збільшення активу, ані зменшення зобов'язання, що могло б зумовити зростання власного капіталу.
Таким чином, позивач вважає, що він не порушував положення пунктів 1, 6 статті 292, пункту 4 статті 291 Податкового кодексу України, а сума коштів у розмірі 476600,00 грн не може бути включена до складу доходів платника єдиного податку, оскільки це протирічить нормам пунктів 14.1.54, 14.1.202, 14.1.203, 14.1.255 статті 14, пунктів 292.2, 292.3, 292.4 статті 292 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290.
Суд з цього приводу зазначає, що матеріали справи свідчать, що 18 червня 2021 року на рахунок позивача ТОВ «БЦ Покровський» були перераховані кошти у розмірі 9532000,00 грн у рахунок погашення грошового зобов'язання, за договором відступлення права вимоги. Вказане зобов'язання було забезпечене іпотекою.
При цьому, як вже було встановлено вищевказана сума дебіторської заборгованості була визнана сумнівною та списана позивачем за рахунок резерву сумнівних заборгованостей у грудні 2018 року.
Відповідно до пункту 1 статті 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є: для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
Згідно з рунктом 292.3 Податкового кодексу України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
У пункті 6 статті 292 Податкового кодексу України визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
Зокрема, відповідно до пункту 4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
- третя група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000,00 грн.
Так, перевіркою повноти визначення задекларованих у рядку 1 Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) «Сума доходу за податковий (звітний) період» показників за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2021 року встановлено заниження доходу, що підлягає оподаткуванню на загальну суму 9532000,00 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;
з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають відповідним умовам.
Отже, доходом, який оподатковується, зокрема єдиним податком є будь-який дохід особи, отриманий в матеріальній чи не в матеріальній формі.
Оскільки, сума дебіторської заборгованості у розмірі 9532000,00 грн списана позивачем у грудні 2018 року із віднесенням її до складу витрат, подальше надходження від ТОВ «БЦ Покровський» відповідної суми є доходом позивача, та підлягає оподаткуванню єдиним податком.
При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що вказані надходження не є доходом у розумінні підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, адже вказаний пункт не містить вичерпного переліку всіх видів доходів, які визнаються цим Кодексом для умов оподаткування.
Доводи позивача з приводу того, що при надходженні коштів у розмірі 953200,00 грн не відбулось зімни в структурі доходів, відтак не виникло обов'язку по сплаті податку, суд також не приймає, оскільки відповідно до приписів П(С)БО № 10 виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
Таким чином, надходження відшкодування списаної дебіторської заборгованості створює зміни в структурі активів позивача, є доходом, який підлягає оподаткуванню в силу вимог Закону.
Також, необґрунтованими є доводи позивача про відсутність підстав для оподаткування вказаного доходу позивача єдиним податком із посиланням на те, що не відбулось продажу основних фондів позивача, а забезпечення зобов'язання у вигляді іпотеки є припиненим, оскільки акт перевірки не містить висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при оподаткуванні суми доходів при продажі основних фондів, відповідно вказане не слугувало підставою для ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у порядку та в межах повноважень, визначених Законом, а тому підстави для їх скасування - відсутні.
Вказане свідчить, що підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Фортресс Пропертіс Україна» немає.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 291 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортресс Пропертіс Україна» (ідентифікаційний код 39461052, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 3-А) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль