Іменем України
07 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 754/6044/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.05.2021р. № 37, як таке, що не обґрунтоване та протирічить записам у трудовій книжці;
- визнати факт наявності підтвердженого записами у трудовій книжці трудового стажу в цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів на Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс» з 07.08.1990 року по 29.03.1999 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києва призначити ОСОБА_1 встановлені законом державну пенсію, як особі, що постраждала внаслідок участі у ліквідації аварії на ЧАЕС та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком з часу звернення за призначенням пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва з заявою від 28.04.2021 про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням створеної відповідачем Комісії від 25.05.2021 за №37 позивачу було відмовлено у підтвердженні права на зарахування періодів роботи позивача з 01.07.1991 по 31.08.1991, 01.10.1992 по 31.10.1992, з 01.05.1993 по 31.05.1993, з 01.02.1994 по 31.03.1994, з 01.06.1994 по 30.09.1994, з 01.09.1995 по 30.09.1995, з 01.04.1996 по 30.04.1996, з 01.07.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1998 по 29.03.1999 в якості дезактиваторника в цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів на Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіактивними відходами та дезактивації «Комплекс», до стажу який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 з обгрунтуванням цієї відмови відсутністю відомостей про заробітну плату.
Позивач звернувся до комунальної установи Іванківської селищної ради «Трудовий архів» для витребування додаткових документів, однак керівник установи пояснила, що надати копії архівних документів можливо лише за офіційним запитом відповідача або суду. Дозволила лише здійснити фотокопії цих документів і надала дві архівні довідки від 28.12.2021 №01-27/533 про періоди непрацездатності позивача із збереженням заробітної плати та № 01-27/534 про перебування позивача у щорічній відпустці зі збереженням заробітної плати.
Посилаючись на отримані документи та на архівні виписки про отриману заробітну плату у період роботи в якості дезактиваторника в цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів на Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіактивними відходами та дезактивації «Комплекс», а також посилаючись на постанову КМУ від 12.08.1993 №637, позивач подав до відповідача заяву від 22.12.2021 про відновлення конституційного та законного права на пенсійне забезпечення, як особи, що постраждала внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
При цьому, листом від 24.01.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у задоволенні відповідної вимоги.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційне право на належний соціальний захист і право на пенсію, у зв'язку з чим звернувся до суду за судовим захистом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано відзив, в якому, зокрема, зазначено, що Головне управління розглядає заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляє на Комісію. Комісія є колегіальним органом, Рішення про результати розгляду заяви приймаються більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення. Рішенням від 25.05.2021 № 37 комісії при Головному управлінні про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах було встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 Позивач працював з 07.08.1990 по 29.03.1999 в якості дезактиваторника в цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів на Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезакцівації «Комплекс», що припинено в результаті ліквідації. Відповідно до ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" : до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України. На час роботи Позивача були чинні постанови Кабинету Міністрів України від 29 лютого 1996 №250, від 30.06.1998 № 982. Відповідно до зазначених постанов Кабінету Міністрів України особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги у полуторному розмірі, в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 № 162. Таким чином, періоди роботи в зоні відчуження за період з 07.08.1990 по 29.03.1999 у зоні відчуження зараховуються до стажу роботи по Списку № 1 на підставі довідки по формі № 122 або інших документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження. Згідно з архівними довідками Трудового архіву Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про заробітну плату від 01.04.2021 відсутні суми нарахування заробітної плати у липні, серпні 1991 року; у жовтні 1992, у травні 1993, з лютого по березень 1994 року та з червня по вересень 1994 року, у вересні 1995 року, у квітні 1996 року, з липня по серпень 1997 року, у листопаді 1998 року, у січні 1999 року суми нарахувань з від?ємним значенням. Архівних документів про нарахування заробітної плати у грудні 1998 року та з лютого по березень 1999 року надані не були. Оскільки не було доведено що в вищеперечислені періоди Позивач був зайнятий повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 у Головного управління відсутні підстави для зарахування їх до пільгового стажу. Вищевказані періоди зараховано до загального страхового стажу.
Позивачем надана відповідь на відзив в якій, зокрема, зазначив, що згідно записів у трудовій книжці він працював у зоні безумовного відселення з 07.08.1990 року по 29.03.1999 року. Тобто, за період роботи з 07.08.1990 року по 01.01.1993 року позивач відпрацював більше двох років, а в подальшому ще більше шести років і отримав право зменшення віку виходу на пенсію на 9 років. Крім того, відповідно до вимог ч.І ст. 56 Закону № 796-ХІІ, час роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження зараховується до трудового стажу, до вислуги років: з 1 січня 1988 року по 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі. З 1 січня 1993 року та в наступні роки, як зазначив сам відповідач у абз. 51-52 відзиву, на час роботи позивача були чинні постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року N 250 та від 30 червня 1998 року № 982, згідно яких особам, які постійно працюють чи виконують службові обов'язки в зоні відчуження час роботи зараховується до стажу у полуторному розмірі. На підтвердження вказаних фактів позивачем надано до суду копію трудової книжки, заповненої згідно вимог ведення трудових книжок і у жодному місці не оскарженої відповідачем, де чітко вказано період безперервної роботи позивача в зоні відчуження з 07.08.1990 року по 29.03.1999 року. Вказав, що серед наданих і відповідачу, і до суду фотокопій платіжних документів і документи, які відображають виплати заробітної плати позивача за два або за три місяці, відповідно і страхові виплати проводились за два-три місяці. Відповідач, знайомлячись з цими документами не міг не бачити, подвійних і потрійних виплат страхових внесків. Позивач не є посадовою особою, яка проводила розрахунки заробітної плати і не може нести відповідальність за помилки бухгалтерії у період ліквідації аварії на ЧАЕС. Головним є факт, що період роботи позивача в зоні відчуження з 07.08.1990 року по 29.03.1999 року підтверджується записами в трудовій книжці, а виплата йому заробітної плати в цей період підтверджується платіжними документами. Цей факт є визначальним при вирішенні питання про призначення та виплати пенсії позивачу, як особі, що має статус потерпілого внаслідок участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, в повному розмірі, відповідно до умов ст. ст.49-51 Закону № 796-ХІІ. Просив позовні вимоги задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1990 році (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 01.11.1992.
28.04.2021 позивач звернувся до ГУПФУ в м. Києві (Деснянський район) з заявою № 5613 про призначення пенсії за віком, до якої згідно з розпискою повідомленням додав: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_4 , військовий квиток НОМЕР_5 , довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/131-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/132-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/133-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/134-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/135-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/136-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/130-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/128-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/129-01.04.2021, довідка про зміну назви організації № 01-27/139 від 01.04.2021, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № 01-27/138 від 01.04.2021, інший документ (архівна) № 01-27/137 від 01.04.2021, інший документ (ліквідоване) - заява про підтвердження статусу (лікв.), інший документ - ЄРС, інший документ (памятка), інший документ - №84 від 20.06.2013, інший документ - №110 від 29.12.2010, інший документ - витяг з ЄДР, посвідчення ліквідатора аварії на НОМЕР_6 , трудова книжка НОМЕР_7 , диплом № НОМЕР_8 від 19.07.1986.
Рішенням ГУПФУ в м. Києві від 29.04.2021 № 262340010877 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки стаж роботи з 07.08.1990 по 29.03.1999 не зараховано до списку № 1, як учасника ліквідації ЧАЕС за відсутності рішення комісії.
Листом від 06.05.2021 № 2600-0206-8/73995 відповідач повідомив позивача, що оскільки, період роботи по списку №1 ЧАЕС з 07.08.1990 по 29.03.1999 не підтверджений рішенням комісії по ліквідованим підприємствам, у призначенні пенсії за віком по списку №1, згідно заяви 28.04.2021 № 5613 відмовлено. У разі підтвердження Комісією вищезазначеного пільгового стажу роботи, пенсію за віком позивачу буде призначено з дати права.
Рішенням Комісії при ГУПФУ в м. Києві про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 25.05.2021 № 37: 1)підтверджено право на зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 07.08.1990 по 30.06.1991, з 01.09.1991 по 30.09.1992, з 01.11.1992 по 30.04.1993, з 01.06.1993 по 31.01.1994, з 01.04.1994 по 31.05.1994, з 01.10.1994 по 31.08.1995, з 01.10.1995 по 31.03.1996, з 01.05.1996 по 30.06.1997, з 01.09.1997 по 31.10.1998 в якості дезактиваторника в цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів на Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезакцівації «Комплекс» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за нормами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) відмовлено у підтвердженні права на зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 01.07.1991 по 31.08.1991, з 01.10.1992 по 31.10.1992, з 01.05.1993 по 31.05.1993, з 01.02.1994 по 31.03.1994, з 01.06.1994 по 30.09.1994, з 01.09.1995 по 30.09.1995, з 01.04.1996 по 30.04.1996, з 01.07.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1998 по 29.03.1999 в якості дезактиваторника в цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів на Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезакцівації «Комплекс» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за нормами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати. Архівні документи про нарахування заробітної плати у грудні 1998 року та у період з лютого 1999 по березень 1999 на розгляд Комісії не надані. До цього ж, згідно з архівними довідками Трудового архіву Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про заробітну плату від 01.04.2021 суми нарахувань зар.плати ОСОБА_1 : у липні та серпні 1991 року; у жовтні 1992 року; у травні 1993 року; у періоди з лютого 1994 по березень 1994 та з червня 1994 по вересень 1994, у вересні 1995, у квітні 1996, у період з липня 1997 по серпень 1997, у листопаді 1998 зазначені з «0» значенням; у січні 1999 року - сума нарахувань з від'ємним значенням.
02.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в м. Києві (Деснянський район) з заявою № 7598 про призначення пенсії за віком, до якої згідно з розпискою повідомленням додав: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_4 , військовий квиток НОМЕР_5 , диплом № НОМЕР_8 від 19.07.1986, довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/131-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/132-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/133-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/134-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/135-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/136-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/130-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/128-01.04.2021, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 01-27/129-01.04.2021, довідка про зміну назви організації № 01-27/139 від 01.04.2021, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № 01-27/138 від 01.04.2021, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (архівна) № 01-27/137 від 01.04.2021, інший документ (ліквідоване) - заява про підтвердження статусу (лікв.), інший документ - ЄРС, інший документ (памятка), інший документ - №84 від 20.06.2013, інший документ - №110 від 29.12.2010, інший документ - витяг з ЄДР, посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС - А №004924, трудова книжка НОМЕР_7 , інший документ (ріш.комісії) №37 від 25.05.2021, інший документ (службова записка), інший документ (службова) 30/03-16-27.05.2021.
Згідно витягу Призначення пенсії. Версія: 1.6.78.1. Дата та час розрахунку: 08.06.2021 вбачається, що рішенням ГУПФУ в м. Києві (Деснянський район) від 11.06.2021 № 262340010877 призначено пенсію ОСОБА_1 за віком з 08.04.2021. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 23 роки 7 місяців 16 днів, в тому числі додаткового страхового стажу за роботу по Списку №1 - 7 років без врахування заробітної плати. Розмір пенсії за віком (ст.27) (0.00 * 0.23583)-0.00. Загальний розмір пенсії-0.00. Додаткова пенсія особам, віднесеним до 3 категорії ЧАЕС (ліквідатор) Пост. №112 п.5-113.88. Доплата до мінімальної пенсійної виплати (1769 грн)-1655.12. Місяць підвищення розміру пенсії- 01.03.2021. Розмір пенсії з надбавками-1769.00.
Отже, судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та додаткову пенсію особам, віднесеним до 3 категорії ЧАЕС.
З розрахунку стажу позивача форми РС-право вбачається, що як роботу по списку №1 періоди з 01.07.1991 по 31.08.1991, з 01.10.1992 по 31.10.1992, з 01.05.1993 по 31.05.1993, з 01.02.1994 по 31.03.1994, з 01.06.1994 по 30.09.1994, з 01.09.1995 по 30.09.1995, з 01.04.1996 по 30.04.1996, з 01.07.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1998 по 29.03.1999 в якості дезактиваторника в цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів на Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезакцівації «Комплекс» зараховані не були, а зараховані тільки до загального страхового стажу ОСОБА_1 (зараховані без позначки робота за списком №1).
Судом також встановлено, що трудова книжка позивача від 25.07.1986 серії НОМЕР_1 містить такі записи з приводу спірних періодів роботи, як роботи в особливо шкідливих умовах по Списку №1:
Міністерство атомної енергетики та промисловості СРСР спецпідприємства з дезактивації та локалізації радіоактивних відходів «Комплекс»:
запис 10 - 07.08.1990 прийнятий дезактиваторником 3 розряду в цех дезактивації обладнання та транспортних засобів (наказ 913 л/с 01.08.1990);
запис 11 - 01.08.1991 переведений дезактиваторником 4 розряду (наказ 370 л/с 03.07.1991);
запис 12 - 01.11.1991 переведений дезактиваторником 5 розряду в цех дезактивації обладнання та транспортних засобів (наказ 413 від 27.12.1991);
запис 13 - у зв'язку з реорганізацією НПО «Прип'ять» утворилося самостійне державне спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс» (наказ 119 від 17.11.1995 Мін.Черноб.України ;
запис 14 - 29.03.1999 звільнений за власним бажанням (наказ 47 л/с від 29.03.1999).
Також на підтвердження періодів роботи в зоні відчуження з 07.08.1990 по 29.03.1999 позивачем надано додаткові документи, а саме: наказ державного спеціалізованого підприємства по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс» від 29.12.2010 № 110к Про проведення атестації робочих місць за умовами праці; архівну довідку від 01.04.2021 №01-27/133 про заробітну плату за період з січня 1995 року по грудень 1995 року; архівну довідку від 01.04.2021 №01-27/136 про заробітну плату за період з січня 1998 року по січень 1999 року; архівну довідку від 01.04.2021 №01-27/129 про заробітну плату за період з січня 1991 року по грудень 1991 року; архівну довідку від 01.04.2021 №01-27/135 про заробітну плату за період з січня 1997 року по грудень 1997 року; архівну довідку від 01.04.2021 №01-27/132 про заробітну плату за період з січня 1994 року по грудень 1994 року; архівну довідку від 01.04.2021 №01-27/128 про заробітну плату за період з серпня 1990 року по грудень 1990 року; архівну довідку від 01.04.2021 №01-27/130 про заробітну плату за період з січня 1992 року по грудень 1992 року; архівну довідку від 01.04.2021 №01-27/131 про заробітну плату за період з січня 1993 року по грудень 1993 року; архівну довідку від 01.04.2021 №01-27/134 про заробітну плату за період з січня 1996 року по грудень 1996 року; архівну довідку від 01.04.2021 №01-27/138 про атестацію робочих місць; архівна довідка від 01.04.2021 №01-27/137 про прийняття (01.08.1990) та звільнення (29.03.1999) позивача; висновок Державної експертизи умов праці №84 від 20.06.2013 якості атестації робочих місць за умовами праці і відповідності нормативним актам про охорону праці та правильності віднесення до категорії із небезпечними і важкими умовами праці у ДСП «Комплекс».
Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами пункту 2 Розділу XV «Перехідні положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком №1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-ІV).
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383).
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пп. «а» п. 8 Постанови Рад Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-169 установлено, що час роботи робітників, безпосередньо зайнятих на ліквідації наслідків аварії та запобіганні забруднення навколишнього середовища в 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, зараховується в трикратному розмірі в стаж, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.
Пп. «а» п. 8 Постанови Ради Міністрів Української РСРС та Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року № 207-7 установлена норма, аналогічна тій, що містилась в пп. «а» п. 8 Постанови від 05 червня 1986 року 3 665-169.
29 грудня 1987 року ЦК КПРС, Рада Міністрів СРСР та ВЦРПС прийняли постанову № 1497-378 «Про умови оплати праці та пільги для робітників, зайнятих на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відселення» (далі - Постанова від 29 грудня 1987 року № 1947-378).
Пп. «а» п. 4 Постанови від 29 грудня 1987 року № 1947-378 установлено, що в період 1988 - 1990 років час роботи робітників, зайнятих на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відселення, зараховується в полуторному розмірі в трудовий стаж та в стаж роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.
Дію вказаної постанови пролонговано пунктом 1 постанови Ради Міністрів СРСР №1136 «Про продовження на 1991-1995 роки строку дії постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР та ВЦРП від 29.12.1987 року № 1497». У подальшому зазначена норма про те, що робота у зоні відчуження ЧАЕС зараховується до трудового стажу у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1) безперервно продовжується в часі.
Список № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162; Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 в його первинній редакції безпосередньо не передбачали такої позиції як «працівники, зайняті повний робочий день у зоні відчуження».
Як убачається із записів трудової книжки від 25.07.1986 серії НОМЕР_1 позивач у період з 07.08.1990 по 29.03.1999 працював на посадах дезактиваторника 3, 4, 5 розряду в цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів на Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс».
Від так в трудовій книжці позивача є посилання на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає сумнівів у їх достовірності, адже ці періоди роботи зараховані до страхового стажу позивача.
Суд зауважує, що відповідач не заперечує віднесення посади позивача в період його роботи з 07.08.1990 по 29.03.1999 до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Список № 1).
При цьому, відповідач не включає періоди роботи позивача з 01.07.1991 по 31.08.1991, з 01.10.1992 по 31.10.1992, з 01.05.1993 по 31.05.1993, з 01.02.1994 по 31.03.1994, з 01.06.1994 по 30.09.1994, з 01.09.1995 по 30.09.1995, з 01.04.1996 по 30.04.1996, з 01.07.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1998 по 29.03.1999 до пільгового стажу з тих підстав, що згідно з архівними довідками Трудового архіву Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про заробітну плату від 01.04.2021 відсутні суми нарахування заробітної плати у липні, серпні 1991 року; у жовтні 1992, у травні 1993, з лютого по березень 1994 року та з червня по вересень 1994 року, у вересні 1995 року, у квітні 1996 року, з липня по серпень 1997 року, у листопаді 1998 року, у січні 1999 року суми нарахувань з від?ємним значенням. Архівних документів про нарахування заробітної плати у грудні 1998 року та з лютого по березень 1999 року надані не були.
На реалізацію пункту 20 Порядку № 637 постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (надалі - Порядок № 18-1).
Пунктом 1 Порядку № 18-1 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема й для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.
Дія Порядку № 18-1 поширюється на осіб, які працювали: на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років; у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань (пункт 4 Порядку № 18-1).
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи (пункт 6 Порядку № 18-1).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 18-1 для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:
заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;
запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;
отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;
інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.
Із заявою про підтвердження стажу роботи заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу. Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (пункт 11 Порядку № 18-1).
Згідно з пунктом 10 Порядку № 18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Відтак зі змісту наведених положень Порядку № 18-1 слідує, що такий застосовується зокрема щодо підтвердження періодів роботи, які зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника. При цьому для підтвердження стажу роботи заявник (уповноважений представник) подає до територіального органу Пенсійного фонду України відповідну заяву, за результатами розгляду якої комісією, що діє при органі Пенсійного фонду, приймається рішення про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
На реалізацію вказаних вимог Порядку № 18-1 позивачем 28 квітня 2021 року подано до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві заяву про підтвердження стажу роботи. До такої заяви долучено дані про державну реєстрацію припинення юридичної особи, трудову книжку, документи видані архівними установами, довідки про заробітну плату, копії документів про проведення атестації робочих місць.
Комісія, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві, розглянула подану ОСОБА_1 заяву, за результатами розгляду якої прийняла рішення № 37 від 25 травня 2021 року.
Таким рішенням відмовлено заявнику в підтвердженні періоду роботи з 01.07.1991 по 31.08.1991, з 01.10.1992 по 31.10.1992, з 01.05.1993 по 31.05.1993, з 01.02.1994 по 31.03.1994, з 01.06.1994 по 30.09.1994, з 01.09.1995 по 30.09.1995, з 01.04.1996 по 30.04.1996, з 01.07.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1998 по 29.03.1999 як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати.
При цьому суд зазначає, що пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що довідка про заробітну плату долучається до заяви про підтвердження стажу роботи лише за наявності, що свідчить про необов'язковість такого документа при розгляді відповідної заяви.
А тому відмову в підтвердженні стажу роботи з цієї підстави слід визнати необгрунтованою.
Більше того, суду не надано доказів того, що Комісія на виконання приписів пункту 7 Порядку № 18-1 зверталася до відповідних установ чи організацій за отриманням необхідної інформації, зокрема до Трудового архіву.
Правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. Отже у разі сумніву щодо наданих документів відповідач мав право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у підтвердженні періоду його роботи з 01.07.1991 по 31.08.1991, з 01.10.1992 по 31.10.1992, з 01.05.1993 по 31.05.1993, з 01.02.1994 по 31.03.1994, з 01.06.1994 по 30.09.1994, з 01.09.1995 по 30.09.1995, з 01.04.1996 по 30.04.1996, з 01.07.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1998 по 29.03.1999 як такого, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Тим більш, що спірний період роботи позивача підтверджується наведеними записами в трудовій книжці.
За наведених вище обставин рішення Комісії, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві № 37 від 25 травня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, позивач набув право на зарахування до пільгового обчислення періоду роботи на Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс» дезактиваторником 3, 4, 5 розряду в цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів у зоні відчуження з 01.07.1991 по 31.08.1991, з 01.10.1992 по 31.10.1992, з 01.05.1993 по 31.05.1993, з 01.02.1994 по 31.03.1994, з 01.06.1994 по 30.09.1994, з 01.09.1995 по 30.09.1995, з 01.04.1996 по 30.04.1996, з 01.07.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1998 по 29.03.1999 як роботи по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо шкідливими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб: до 1 січня 1988 - у потрійному, а із січня 1988 року до 1 січня 1993 - у полуторному розмірі (у тому числі за списком №1). З 1 січня 1993 та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 №250, від 30.06.1998 №982, від 07.02.2000 №223, від 29.01.2003 №137, від 27.04.2006 №571, від 10.09.2008 №831 (з наступними змінами) було встановлено, зокрема, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи та вислуги років у полуторному розмірі.
Як встановлено із матеріалів справи позивачем було надано усі документи, які підтверджують роботу в шкідливих та важких умовах праці за Списком №1, проте відповідно до рішення від 25.05.2021 року № 37 позивачу не зараховано спірний період роботи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 01.07.1991 по 31.08.1991, з 01.10.1992 по 31.10.1992, з 01.05.1993 по 31.05.1993, з 01.02.1994 по 31.03.1994, з 01.06.1994 по 30.09.1994, з 01.09.1995 по 30.09.1995, з 01.04.1996 по 30.04.1996, з 01.07.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1998 по 29.03.1999 на Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс» на посадах дезактиваторника 3, 4, 5 розряду в цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю ліквідатору 3 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, суд зазначає.
Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що відповідно до статті 51 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Суд встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 3), про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 від 01.11.1992.
Як вбачається з розрахунку призначення пенсії від 08.06.2021, перерахунків пенсії від 22.02.2022, 26.02.2023, 28.02.2024, 25.02.2025 позивачу, як особі, яка належать до 3 категорії з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю виплачується у розмірі 113,88 грн відповідно до Постанови КМУ № 112 від 25.03.2014.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Механiзм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 i 59 Закону №796, визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок № 1210).
Відповідно до абзацу восьмого пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.02.2012 №3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно з пунктом 13 Порядку №1210 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах:
1) особам, що належать до категорії 1:
з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
особам з інвалідністю I групи - 474,5 гривні;
особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні;
особам з інвалідністю III групи - 284,7 гривні;
для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:
особам з інвалідністю I групи - 341,64 гривні;
особам з інвалідністю II групи - 227,76 гривні;
особам з інвалідністю III групи - 170,82 гривні;
2) особам, що належать до категорій 2-4:
особам, що належать до категорії 2, - 170,82 гривні;
особам, що належать до категорії 3, - 113,88 гривні;
особам, що належать до категорії 4, - 56,94 гривні;
Враховуючи наведене, питання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, врегульоване чинним законодавством, виплата проводиться згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.
Таким чином, Головне управління правомірно здійснює виплати позивачу додаткової пенсії у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на вказане, позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне застосувати такі способи захисту як:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві від 25.05.2021 №37 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві провести з 08 квітня 2021 року перерахунок та виплату, з урахуванням виплачених сум, пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (ЧАЕС, робота за сп. 1) в полуторному розмірі періоди роботи з 01.07.1991 по 31.08.1991, з 01.10.1992 по 31.10.1992, з 01.05.1993 по 31.05.1993, з 01.02.1994 по 31.03.1994, з 01.06.1994 по 30.09.1994, з 01.09.1995 по 30.09.1995, з 01.04.1996 по 30.04.1996, з 01.07.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1998 по 29.03.1999.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві від 25.05.2021 №37 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві провести з 08 квітня 2021 року перерахунок та виплату, з урахуванням виплачених сум, пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (ЧАЕС, робота за сп. 1) в полуторному розмірі періоди роботи з 01.07.1991 по 31.08.1991, з 01.10.1992 по 31.10.1992, з 01.05.1993 по 31.05.1993, з 01.02.1994 по 31.03.1994, з 01.06.1994 по 30.09.1994, з 01.09.1995 по 30.09.1995, з 01.04.1996 по 30.04.1996, з 01.07.1997 по 31.08.1997, з 01.11.1998 по 29.03.1999.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов