про відмову у забезпеченні позову
07 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/750/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В,, розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач, військова частина), яким просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого проходження військової служби в порядку до абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за хворою дружиною з числа осіб з II групою інвалідності та виключити з числа особового складу військової частини.
06 травня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду від Позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо його переміщення для проходження військової служби солдата ОСОБА_1 до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі № 360/750/25.
В обгрунтування заяви Позивач зазначив, що оскаржуючи рішення Відповідача, викладеного в листі №609/4147 від 01.04.2025 військової частини НОМЕР_1 , якому відмовлено у звільненні з військової служби на підставі абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через сімейні обставини у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за дружиною, яка має інвалідність II групи та відповідно до висновку форми 080-4/о потребує стороннього догляду, він продовжує проходити військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
28 квітня 2025 року прибувши у розпорядження командира з відпустки за сімейними обставинами, Позивачу повідомлено що до кінця тижня буде відправлений на залучення в зону бойових дій. Мотивуючи це тим що 4 батальйон, в якому він проходить службу підпорядкований НОМЕР_2 окремій механізованій бригаді пункт постійної дислокації якої на даний час в зоні бойових дій.
Позивач просить врахувати, що якщо його буде відправлено в зону бойових дій, або переміщено до іншої військової частини, то поновити порушені права у відмові звільнення з військової служби буде неможливим, адже зміниться його місце перебування у разі переміщення у зону бойових дій, яке є небезпечним для його життя та здоров'я та у разі переміщення до іншої частини суть його адміністративного позову втратить сенс у зв'язку з усуненням від відповідальності відповідача у даній справі.
До того, враховуючи стан його сім'ї, а саме потребу у здійсненні догляду за хворою дружиною та наявності малолітньої дитини, його переміщення стане загрозою для їх життя та здоров'я, адже самостійно вони не зможуть забезпечити свої потреби.
Окрім цього, за висновком військово-лікарської комісії №3317 від 03.05.2025 на підставі статтей 64-6, 23-в, 74-в, 38-в, 13-в, 78-в. 53-в. 52-в графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ він придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК га СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони тому його переміщення до зони бойових дій є незаконним.
Без вжиття заходів забезпечення позову будь-яке рішення у цій справі не поновить порушені йрнр права і унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення його позову.
Відповідч надав заперечення на заяву Позивача про забезпечення позову, в обгрунтування якого зазначив наступне.
Аналіз статей 150, 151 КАС України дозволяє зробити висновок, що заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, та заява, подана в порядку вказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, повинна містити відповідні належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, констатуємо, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Розглянув заяву Позивача про забезпечення позову, врахував доводи Відповідача, дослідив матеріали справи та надані докази, в обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечеення позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою цієї статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову визначені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З огляду на зміст заяви про забезпечення позову,Позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо його переміщення для проходження військової служби солдата ОСОБА_1 до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі № 360/750/25.
Суд звертає увагу на те, що метою забезпечення адміністративного позову є попередження можливих негативних наслідків для позивача у вигляді істотно ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду його позову та повинно бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова.
При цьому такі заходи забезпечення позову здійснюються до вирішення адміністративної справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Так, предметом оскарження у справі № 360/750/25 є дії військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Суд наголошує, що порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі встановлений Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджений Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Порядок № 1153/2008).
Аналіз п. 12 Порядку № 1153/2008 вказує, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу, оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Відповідно до п. 109 Порядку № 1153/2008, вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.
Аналіз п. 110 Порядку № 1153/2008 дає висновок, що переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб на підставі наказів відповідних посадових осіб Збройних сил України.
Отже, будь-які відносини між військовослужбовцем та відповідними військовими частинами, які очолює відповідний командир, здійснюється на підставі відповідних наказів.
Суд наголошує, що пунктом 10 частини 3 статті 151 КАС України встановлена пряма заборона вжиття заходів забезпечення позову шляхлм зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
З огляду на наведене, вхиття заходів забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо його переміщення для проходження військової служби солдата ОСОБА_1 до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі № 360/750/25, фактично зводиться до зупинення дій наказу, який може бути прийнятий у майбутньому і є явно непропорційним обмеженням у компетенції командира тієї чи іншої військової частини в умовах воєнного стану.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку відсутності законних підстав задоволення заяви Позивача про забезпечення позову у спосіб, зазначений в заяві.
Керуючись статтями 150, 151, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскарження до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
СуддяО.В. Ірметова