08 травня 2025 року справа №320/13689/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з всіх видів грошового забезпечення та дат, вказаних у довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1007, станом на 01.01.2023 р. - з 01.02.2023 р., №2/3/1/1008, станом на 01.02.2023 р. - з 01.03.2023 р., №2/3/1/1009, станом на 01.01.2024 р. - з 01.02.2024 р., з індексацією з 01.03.2023 базового ОСНП за 2023, з індексацією з 01.03.2024, без обмеження розміру їх нарахування та виплати максимальним розміром та без обмеження пенсії максимальним розміром.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з всіх видів грошового забезпечення та дат, вказаних у довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1007, станом на 01.01.2023 р. - з 01.02.2023 р., №2/3/1/1008, станом на 01.02.2023 р. - з 01.03.2023 р., №2/3/1/1009, станом на 01.01.2024 р. - з 01.02.2024 р., з індексацією з 01.03.2023 базового ОСНП за 2023, з індексацією з 01.03.2024, без обмеження розміру їх нарахування та виплати максимальним розміром та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Позиція позивача та заперечення відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
ІНФОРМАЦІЯ_1 20 січня 2025 р. надано ОСОБА_1 . Довідки про розмір його грошового забезпечення від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1007, станом на 01.01.2023 р., №2/3/1/1008, станом на 01.02.2023 р., №2/3/1/1009, станом на 01.01.2024 р. які у відповідності до супровідної №2/3/1/1010 від 20.01.2025 р. направлені відповідачу, до яких включено такі види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення та премія.
31 січня 2025 р. позивач звернувся до ГУ ПФ України у Київській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , з грошового забезпечення та дат, вказаних у довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1007, станом на 01.01.2023 р. - з 01.02.2023 р., №2/3/1/1008, станом на 01.02.2023 р. - з 01.03.2023 р., №2/3/1/1009, станом на 01.01.2024 р. - з 01.02.2024 р., з індексацією базового ОСНП за 2022 р., з індексацією базового ОСНП за 2023, 2024 роки без обмеження її розміру сумою 1500 грн., без обмеження пенсії максимальним розміром.
Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області відповіді на вказане звернення не надало.
Вказані дії відповідача, що стали підставою для не проведення перерахунку пенсії, позивач вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.
Поряд з цим відповідач не провів позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру, оскільки, відповідно до ст. 43 Закону передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи таку дії протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
02.05.2025 судом отримано відзив на позовну заяву від відповідача, яким відповідач позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (виклику) сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
Рішенням Київського окружною адміністративного суду від 27 червня 2024 року № 320/475/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , зокрема, без обмеження її максимальним розміром.
31 січня 2025 р. позивач звернувся до ГУ ПФ України у Київській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , з грошового забезпечення та дат, вказаних у довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1007, станом на 01.01.2023 р. - з 01.02.2023 р., №2/3/1/1008, станом на 01.02.2023 р. - з 01.03.2023 р., №2/3/1/1009, станом на 01.01.2024 р. - з 01.02.2024 р., з індексацією базового ОСНП за 2022 р., з індексацією базового ОСНП за 2023, 2024 роки без обмеження її розміру сумою 1500 грн., без обмеження пенсії максимальним розміром.
Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області відповіді на вказане звернення не надало.
Релевантні джерела права та висновки суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», затвердив Порядок №45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до вимог пункту 24 Порядку №45, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Так, пунктами 2, 3 Порядку №45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Суд зазначає, що аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: Міністерство оборони України повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено чинним нормативно-правовими актами.
Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №636/662/17 та від 03 липня 2018 року у справі №709/2728/16-а.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції з 1 січня 2017 року), всі призначені за нормами цього Закону пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, на умовах, у порядку та у розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що саме в такій редакції частину четверту статті 63 Закону №2262-ХІІ викладено Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2017 року.
Аналіз частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції від 1 січня 2017 року) дозволяє суду зробити висновок про те, що право на перерахунок пенсії мають особи, пенсії яким призначені за цим Законом, у разі підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій працюючих військовослужбовців.
В той же час повноваження визначати умови, порядок перерахунку пенсій, а також розміри пенсій делеговані Кабінету Міністрів України.
Відповідно до вимог статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набирає чинності з 1 березня 2018 року, про що вказано у самій постанові (далі - Постанова КМУ №704).
Постановою Кабінету Міністрів України №704 підвищено грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, посадових осіб начальницького складу податкової міліції апарату Державної фіскальної служби, головних управлінь в областях, м. Києві та органу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби та деяких інших категорій військовослужбовців.
Отже, у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 у позивача виникло право на перерахунок його пенсії, оскільки зазначеною постановою Уряду підвищено грошове забезпечення військовослужбовців.
В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року (п.2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 .).
Із аналізу наведених вище положень слідує, що набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч. 2 ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103, яка була чинною на момент перерахунку пенсії позивача, позивач набув право на підвищення пенсії.
В даному ж випадку, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальні управління Пенсійного фонду України, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Зокрема, згідно з пунктом 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому варто звернути увагу, що визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 рішенням суду не зумовлює необхідності повторного повідомлення Пенсійного фонду України про виникнення підстав для перерахунку пенсії, як і повторного подання відповідних списків уповноваженим органам. Адже підстава перерахунку пенсії - Постанова №704 з ухваленням даного рішення суду, не змінилася. Відповідно списки осіб, пенсії яких потребують перерахунку, також не змінилися.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 6 серпня 2019 року у зразкові справі №160/3586/19 (провадження №Пз/9901/12/19). Зокрема Верховний Суд в пункті 24 зазначив: "Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність постанови Кабінету Міністрів України про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1,2 Постанови №103, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393». Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 березня 2018 року і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Отже, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для подальшого перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Зазначені висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, що наведені у постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19.
Щодо перерахунку пенсій на підставі нових довідок про розмір грошового забезпечення позивача.
Так, як встановлено з матеріалів справи, 20 січня 2025 р. ОСОБА_1 отримано довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір його грошового забезпечення від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1007, станом на 01.01.2023 р., №2/3/1/1008, станом на 01.02.2023 р., №2/3/1/1009, станом на 01.01.2024 р. які у відповідності до супровідної №2/3/1/1010 від 20.01.2025 р. направлені на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, для проведення перерахунку його пенсії.
Проте, відповідач, не зважаючи на висновок Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 від 6 серпня 2019 року, не провів позивачу перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок.
Суд дійшов висновку, що у зв'язку з направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу відповідача довідок про розмір грошового забезпечення позивача від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1007, станом на 01.01.2023 р., №2/3/1/1008, станом на 01.02.2023 р., №2/3/1/1009, станом на 01.01.2024 р., у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача відповідно з 01.02.2023, з 01.03.2023 та 01.02.2024.
Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 зазначено: «Установити з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні».
Також у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-ІХ від 09.11.2023 зазначено: «Установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні».
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зокрема, згідно із Законами №2710-IX та в подальшому №3460-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців, у т.ч. позивача, виникло право на перерахунок перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За таких обставин, не здійснивши перерахунок позивачу пенсії, відповідно до довідок про розмір грошового забезпечення позивача, відповідач, всупереч вимог Закону, допустив порушення прав позивача на належний розмір пенсійного забезпечення, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення позивача від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1007, станом на 01.01.2023 р., №2/3/1/1008, станом на 01.02.2023 р., №2/3/1/1009, станом на 01.01.2024 р., у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача відповідно з 01.02.2023, з 01.03.2023 та 01.02.2024.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин відповідачем неправомірно та безпідставно встановлено посадовий оклад у твердому (фіксованому) розмірі, оскільки в даному випадку підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Закону України від 06 грудня 2016 № 1774-VІІІ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Слід також зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Щодо позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням щорічної суми індексації пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром
Порядок проведення індексацій пенсій за спірний період врегульований Постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» №118 від 16 лютого 2022 року (далі - постанова №118), Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. N168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - постанова №168), постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 N185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - постанова №185) та постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання індексації пенсій» №727 від 24 червня 2022 року (далі - постанова №727).
Пунктом 2 Постанови №118 установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 2 постанови № 727 установлено, що індексація пенсій згідно з Порядком проведення щорічної індексації пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» з урахуванням змін, затверджених цією постановою (далі Порядок), проводиться починаючи з 1 березня 2023 року, крім пенсій, зазначених в абзаці четвертому підпункту 2 пункту 3 Порядку, якщо до розміру таких пенсій, що відповідає розміру частини пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та до яких передбачалося застосування на 1 березня 2022 року коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначеного абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», перерахунок яких проводиться з 1 березня 2022 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. N168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 1 березня 2023 року, перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
У зв'язку з прийняттям Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI у 2011 році ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено у наступній редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розд. II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Вказані норми запроваджують обмеження щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII.
При цьому, у п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосуванню не підлягає.
Відповідно до Законів України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону № 2262-XII.
При прийнятті рішення у цій частині, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постановах від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 10.09.2021 №300/633/19 у подібних правовідносинах щодо застосування Закону №2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців про те, що “… буквальне розуміння змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
При цьому, після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення від 20.12.2016, зміни до першого речення ч. 7 ст. 43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законами України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Цей висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2021 по справі №300/633/19.
Крім того, у постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 по справі №400/2085/19, яка в силу до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає застосуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При вирішенні спірних правовідносин у цій частині суд крім вказаного, також враховує, що Конституційний суд України у Рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Приписи статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 захищав суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Беручи до уваги зазначене вище, суд доходить висновку про те, що до пенсійних виплат ОСОБА_1 не застосовуються обмеження десятьма прожитковими мінімумами.
Так, згідно з доданим до позовної заяви розрахунком пенсії за вислугу років позивача, розмір його пенсії складає 44135.85 грн, застосування обмеження розміру пенсії позивача судом не встановлено.
Розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб в Україні на 2025 рік встановлено Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік", зокрема в статті 7 цього закону його розмір визначено на рівні 2361 грн. Таким чином розмір пенсії позивача у випадку відповідних обмежень складав би не більше 23610 гривень, поточна ж пенсія позивача такий розмір перевищує.
Щодо виплати індексації пенсії позивача після проведеного перерахунку, то суд зазначає, що в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства, судовому захисту підлягають лише порушені права, а не ті, що можливо будуть порушені в майбутньому. Оскільки пенсія позивача ще не перерахована відповідно до вказаних довідок, у суду немає підстав вважати, що позивачу індекксація пенсії не буде нараховуватись та виплачуватись в установленому законом порядку.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частоково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з всіх видів грошового забезпечення та дат, вказаних у довідках ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1007 - з 01.02.2023 р., від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1008 - з 01.03.2023 р., від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1009 - з 01.02.2024 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, виходячи з всіх видів грошового забезпечення та дат, вказаних у довідках ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1007 - з 01.02.2023 р., від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1008 - з 01.03.2023 р., від 20 січня 2025 р. №2/3/1/1009 - з 01.02.2024 р., з урахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.