29 квітня 2025 року м. Київ № 320/16550/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Мороз Т.Л.
від відповідача - Удод І.О.
третьої особи - Кирик В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТД-РИТЕЙЛ»
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
третя особа Головне управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТД-РИТЕЙЛ" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №83/ж10/31-00-07-05-01-24 від 16.01.2024, про нарахування ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5879825,90 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5879825.90 грн. за порушенням ТОВ "ФТД-Ритейл" вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позивач не погоджується з правомірністю прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки під час проведення фактичної перевірки не були виявлені факти не проведення товариством розрахункових операцій на повну суму покупки без використання реєстраторів розрахункових операцій або без застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав, зазначаючи про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки прийняте за наслідками перевірки позивача, якою виявлено проведення останнім розрахункових операцій не на повну вартість товару. З огляду на вказане відповідач вважає, що спірне рішення податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив, в якій додатково наголошено на обґрунтованості позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 задоволено клопотання представника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено до участі у розгляді справи, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Київській області.
Головне управління ДПС у Київській області направило на адресу суду пояснення, згідно з якими фактично дублює відзив відповідача та просить відмовити у задоволенні позову з аналогічних у відзиві підстав.
На адресу суду представниками сторін було направлено клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.
Протокольною ухвалою від 07.03.2025 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання сторін, закрити підготовче судове засідання та призначити справу по суті заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 29.04.2025 представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позов заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТД-Ритейл" з 28.10.2020 перебуває на обліку як платник податків в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
Основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення.
30.11.2023 Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено фактичну перевірку магазину Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТД-Ритейл", розташованого за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/6, за результатами якої складено акт № 26645/10/36/07/43890029 від 08.12.2023.
У вказаному акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1 та 2 ст.3 Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у проведенні розрахункових операцій не на повну вартість товарів.
Зазначене порушення полягає у наступному : продавцем товар пропонується для продажу за ціною зазначеною в ціннику. Однак в ході фіскалізації його продажу Товариство розрахункову операцію через ПРРО проведено не повну суму вартості товарів, а саме: Товариством вартість товару зменшено на суму вартості послуги доступу до комплектів електронних примірників аудіокниг, озвучених українською мовою. Загальна сума покупки у фіскальному чеку відповідає ціні товару, зазначеній на ціннику.
Покупець послугу доступу до комплектів електронних примірників аудіокниг, озвучених українською мовою не замовляв, вона була включена до фіскального чеку без попереднього погодження з покупцем, що підтверджується наданою інформацією покупцями товарів в соціальних мережах, мережі інтернет.
В ході проведення перевірки встановлені факти проведення таких операцій:
- фіскальний чек ПРРО 4000698193 від 11.11.2023 №Rv1xSHCi4EA : товар (Мультипіч Tefal EY505P15) вартістю 5499,00 грн, згідно виданого фіскального чеку ПРРО продано не на повну суму його вартості, а саме: продавцем вартість товару зменшується на суму 599,90 грн. та становить 4899,10 грн. за рахунок продажу вдаваних послуг доступу до комплектів електронних примірників аудіокниг, озвучення українською мовою на суму 599,90 грн;
- фіскальний чек ПРРО 4000698193 від 26.11.2023 №z9JQGB3FwvE : товар (смартфон ХІАОМІ Redmi 12c 4/128GD (ocean blue) вартістю 5199,00 грн. згідно виданого фіскального чеку ПРРО продано на не повну суму його вартості, а саме: продавцем вартість товару зменшується на суму 449,90 грн. та становить 4749,10 грн. за рахунок продажу вдаваних послуг доступу до комплектів електронних примірників аудіокниг, озвучених українською мовою на суму 449,90 грн.
У той же час, згідно наявної податкової інформації за період з 06.11.2023 по 27.11.2023, а саме: відповідно до наявних копій фіскальних чеків ПРРО з ФН 4000698193 та 4000740223 встановлені аналогічні факти продажу товарів на не повну суму їх вартості.
Загальна сума вартості проданих з порушенням товарів складає 3923588,90 грн. При цьому, вперше така операція з порушенням проведена Товариством у магазині «Фокстрот» за адресою : Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 216, 06.11.2023 о 14 год 23 хв на суму 11 114,90 грн, наступні порушення допущені в період з 06.11.2023 по 27.11.2023 на загальну суму 3 912 474,00 грн.
29.12.2023 позивач подав заперечення на акт перевірки.
Листом № 606/12/10-36-07-08-15 від 12.01.2024 ГУ ДПС у Київській області повідомило позивача про залишення висновків акта перевірки без змін.
На підставі акта перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення-рішення № 83/ж10/31-00-07-05-01-24 від 16.01.2024, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 879 825,90 грн., які складаються з:
- 100% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) в сумі 11 117,90 грн.;
- 150% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) в сумі 5 868 711,00 грн. (3 912 474,00 грн*150%).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 2 Закону №265/95-ВР визначені терміни, зокрема:
- програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання;
- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;
- місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до пунктів 1 та 2 абзацу першого статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Отже, пункти 1 та 2 абзацу першого статті 3 Закону №265/95-ВР передбачають обов'язок суб'єкта господарювання проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій. Недотримання таких вимог тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 17 Закону №265/95-ВР.
При цьому, відповідальність суб'єкта господарювання за порушення вимог Закону №265/95-ВР наступає у разі встановлення фактичною перевіркою, що розрахунковий документ (фіскальний чек) створено лише на частину проданих товарів та/або його не надано покупцю товару.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 16.01.2024 № 83/ж10/31-00-07-05-01-24 є висновки про проведення ТОВ "ФТД Ритейл" розрахункових операцій без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі належних відповідних розрахункових документів (фіскальний чек видано на не повну вартість товару зазначену в ціннику), що потягло застосування штрафу.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що під час продажу позивачем товару його вартість зменшувалась за рахунок продажу вдаваних послуг за електронний доступ до комплектів електронних примірників аудіо книг.
Так, в ході фіскалізації продажу товару розрахункову операцію не на повну суму вартості товарів, а саме: вартість товару зменшено на суму вартості послуги «Надання доступу до комплектів електронних примірників аудіо книг». Загальна сума покупки у фіскальному чеку відповідає ціні товару, зазначеній на ціннику.
Покупець послуги «Надання доступу до комплектів електронних примірників аудіо книг» не замовляв, вона була включена до фіскального чеку без попереднього погодження з покупцем.
Зі змісту фіскальних чеків:
1) ПРРО 4000698193 від 11.11.2023 №Rv1xSHCi4EA вбачається, що товариством проведено розрахункову операцію не на повну суму покупки в розмірі 5499,00 грн., яка складає суму грошових коштів, що була сплачена покупцем за Мультипіч Tefal EY505P15, з якого: 599,90 грн - сума грошових коштів, що була сплачена покупцем за комплект електронного примірника аудіо книг, озвучених українською мовою «Романи та пригоди»;
2) ПРРО 4000698193 від 26.11.2023 №z9JQGB3FwvE вбачається, що товариством проведено розрахункову операцію не на повну суму покупки в розмірі 5199,00 грн., яка складає суму грошових коштів, що була сплачена покупцем за смартфон ХІАОМІ Redmi 12c 4/128GD (ocean blue), з якого: 449,90 грн - сума грошових коштів, що була сплачена покупцем за комплект електронного примірника аудіо книг, озвучених українською мовою «Чарівні казки».
При аналізі документів, які позивач надсилає контролюючому органу встановлено, що фактично ціна акційного товару не відрізняється від ціни, зазначеної у цінниках, які виставлено на вітринах магазинів позивача. Тобто, при придбанні одночасно акційного товару та комплекту аудіо книг одним чеком, у фіскальному чеку ціна акційного товару зменшується на вартість придбаного «комплекту аудіо книг», але загальна вартість по чеку повністю відповідає вартості товару яка зазначена у ціннику на товар без комплекту примірників аудіо книг.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що у період з 01.11.2023 по 28.11.2023 покупцям було надано право на придбання в мережі «Foxtrot» товару за акційною ціною на умовах акційної пропозиції, затвердженої наказом №121023006 від 12.10.2023 "Про проведення рекламної (маркетингової) акції" під умовною назвою "Комплект аудіо книг".
Кожен покупець мережі перед здійсненням покупки мав можливість ознайомитися з умовами акції на сайті www.foxtrot.uа.
Отже, покупцям надається фіскальний чек на повну вартість товару, зазначену в ціннику. При цьому споживачу повідомляється про наявну акцію, в межах якої споживачу надається знижка на товар, на суму якої споживач отримує доступ до бібліотеки аудіо книг. Тому сума у фіскальному чеку повістю відповідає сумі, що вказана в ціннику на товар.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФТД Ритейл» здійснює торгівлю непродовольчими товарами, розміщеними у торговому залі об'єктів торгівлі (магазинів), що є публічною пропозицією для покупців товарів укласти з Товариством договір купівлі-продажу товару. Згода покупця на придбання у продавця товарів за договірною вартістю, встановленою сторонами в момент укладання угоди, є акцептом та підтверджується передачею коштів в якості оплати придбаного товару. Заявлена на ціннику ціна товару є публічною пропозицією продавця укласти з ним договір, за однією із умов договору та не є остаточною ціною товару, оскільки може до моменту фактичного укладення договору змінитися залежно від різних факторів, зокрема, наявності спеціальних (акційних) умов на придбання окремих товарів та послуг.
При цьому товари, що реалізуються ТОВ «ФТД Ритейл», не підпадають під державне регулювання цін, тож ціни на такі товари є вільними, встановлюються суб'єктом господарювання самостійно за згодою сторін, у тому числі з можливістю зменшення ціни товару під час його продажу за рахунок знижок покупцям.
Наведені обставини діяльності Товариства відповідають положенням статей 627, 632, 633, 638, 642, 699 Цивільного кодексу України та статей 1, 3, 11 Закону України “Про ціни і ціноутворення».
Товариство з дотриманням вимог Закону України “Про ціни і ціноутворення», реалізуючи товари за місцезнаходженням об'єктів торгівлі, надає покупцям можливість придбати у нього товари за різними акційними умовами, зокрема, проводить різноманітні маркетингові акції за умовами яких покупцям надається можливість придбати товар за зниженою (акційною) ціною.
Загалом, за наслідком проведення маркетингових акцій товариство постійно надає покупцям можливість придбати у нього товари за зниженою (акційною) ціною у випадку: продажу товарів у передсвяткові та святкові дні; сезонного розпродажу товарів; продажу товарів у яких продавець найбільш зацікавлений; продажу товарів постійним покупцям, якщо вони за певний період часу закуповують обумовлену кількість товарів; усної домовленості між сторонами та/або продажу певного товару конкретному привілейованому покупцю; продажу конкретного асортименту товару, який використовуються під час проведення певної акції.
Умови придбання товарів за зниженими (акційними) цінами доводяться до відома покупців шляхом розміщення в торговому залі магазинів затверджених наказом керівника Товариства офіційних правил участі в акції. Крім того, інформація про можливість придбання товарів за умовами тих чи інших акційних пропозицій доводиться до відома покупців на цінниках, інформаційних покажчиках та безпосередньо продавцями.
Так, наказом Товариства від 12.10.2023 №121023006 «Про проведення рекламної (маркетингової) акції» (далі - Акція), з метою збільшення обсягів продажу та зменшення товарних запасів в магазинах ТМ «Фокстрот» ТОВ «ФТД-Ритейл» по всій території України, крім АР Крим та тимчасово окупованих територій України та зони проведення бойових дій, та на виконання маркетингової політики підприємства, затверджено: офіційні правили акції «Комплект аудіокниг»; перелік комплектів електронних примірників аудіокниг, озвучених українською мовою, та ціну таких комплектів, що приймають участь в акції «Комплект аудіокниг»; перелік та ціну товару, що приймає участь в акції «Комплект аудіокниг». Призначено провести в магазинах ТОВ «ФТД-Ритейл» ТМ «ФОКСТРОТ» у період з 01.11 2023 по 28.11.2023 включно, акцію «Комплект аудіокниг» у відповідності з правилами. Розмістити інформацію про умови проведення акції в магазинах ТМ “Фокстрот» та здійснити маркування цінників акційних товарів у відповідності з правилами акції.
При цьому, жодна з акційних пропозицій, запропонованих Товариством, не є обов'язковою для прийняття покупцями. Покупець самостійно приймає рішення щодо придбання товару. Тож покупець, приймаючи рішення про придбання товару, обирає найкращі для нього умови та прийнятну акційну пропозицію серед різноманітності представлених Товариством, у зв'язку з чим договірна вартість товару (остаточна ціна) може бути відмінною від ціни на ціннику.
Наведені обставини відповідачем не спростовані, належні та допустимі докази щодо підтвердження відсутності інформування покупців товарів про Акції та/або щодо підтвердження ненадання згоди покупцями на купівлю товару з урахуванням Акції, суду не подані, тож відповідні доводи відповідача судом до уваги не приймаються.
Суд зазначає, що позивач у своїй діяльності при продажу товарів використовує програмний реєстратор розрахункових операцій, зареєстрований та належним чином опломбований відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР.
При продажу товарів, після досягнення з покупцем згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, у тому числі остаточної ціни товару (з урахуванням знижок), ТОВ «ФТД-Ритейл» за допомогою ПРРО проводить розрахункові операції та надає покупцям товару оформлені належним чином розрахункові документи (фіскальні чеки) на суму покупки товарів, обраних покупцем, у тому числі з урахуванням Акції.
Згідно з умовами акції ТОВ «ФТД-Ритейл» надавало покупцям можливість придбати товари за акційною ціною при одночасному придбанні комплекту електронних примірників аудіо книг, озвучених українською мовою. У разі виявлення покупцем бажання придбати товари за умовами акції, ціна на акційний товар становила роздрібну вартість цього товару за вирахуванням вартості обраного учасником Акції комплекту електронних примірників аудіо книг, а тому кінцева вартість придбаних товарів була нижчою від ціни, заявленої на ціннику на момент проведення перевірки.
Так, за умовами акції ТОВ «ФТД-Ритейл» було проведено операцію придбання товару за фіскальними чеками ПРРО 4000698193 від 11.11.2023 № Rv1xSHCi4EA та ПРРО 4000698193 від 26.11.2023 №z9JQGB3FwvE, які досліджувались податковим органом під час фактичної перевірки.
Розрахункова операція за вказаними фіскальними чеками проведена ТОВ “ФТД-РИТЕЙЛ» відповідно до вимог чинного законодавства та містять дані про усі придбані покупцями товари на суму їх вартості з урахуванням акції.
Вказане свідчить про відсутність допущення позивачем порушень пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, як наслідок, у відповідача не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до статті 17 Закону № 265/95-ВР.
Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність висновків, зафіксованих в акті та покладених в основу прийняття спірного рішення.
Відповідачем під час перевірки не було досліджено та прийнято до уваги особливості здійснення ТОВ “ФТД-Ритейл» роздрібної торгівлі товарами та діючі акції.
Також відповідачем не надано доказів на підтвердження наведених в акті обставин та висновків, зокрема, цінників, пояснень покупців та зафіксованої належним чином у встановленому податковим законодавством порядку податкової інформації, про яку йдеться в акті.
З акта перевірки не вбачається, що під час перевірки були виявлені факти не проведення позивачем розрахункових операцій на повну суму покупки без використання реєстраторів розрахункових операцій або без застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, тому є необґрунтованим та недоведеним висновок відповідача щодо порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.11.2024 № 160/2202/24.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідачем було безпідставно нараховано позивачу штрафні санкції на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 83/ж10/31-00-07-05-01-24 від 16.01.2024 про нарахування ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5879825,90 грн.
Щодо вимог про стягнення правничої допомоги, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі № 903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).
При цьому з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у справі “East/West Alliance Limited проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, п. 30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1ст.1 Закону № 5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 Закону № 5076).
Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 04.04.2024 між Адвокатським об'єднанням "СОЛ" (Об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФТД-Ритейл" (Клієнт) було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №ФТД-285/04-04/24, за умовами якого об'єднання зобов'язалось надати клієнту правничу (правову) допомогу, зокрема, складати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру.
Згідно з пунктом 4.1 договору гонорар є формою винагороди за виконання об'єднанням доручення клієнта щодо здійснення захисту прав та інтересів клієнта, його представництво та надання інших видів правової допомоги згідно умов цього договору.
Розмір, обчислення та строки сплати винагороди (гонорару) визначається за взаємною згодою сторін та оформлюється окремими Додатковими угодами до цього договору (пункт 4.3 договору).
04.04.2024 між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до договору, відповідно до пунктів 1.1-1.4 якої клієнт доручає, а об'єднання бере на себе зобов'язання надавати клієнту правничу (правову) допомогу:
- здійснення правового аналізу матеріалів, наданих клієнтом щодо можливості визнання протиправним та скасування у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 16.01.2024 №83/ж10/31-00-07-05-01-24; формування правової позиції захисту інтересів клієнта; збір доказів;
- складання, підписання та подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.01.2024 №83/ж10/31-00-07-05-01-24;
- представляти інтереси клієнта у Київському окружному адміністративному суді у справі за позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.01.2024 №83/ж10/31-00-07-05-01-24, для чого вчиняти всі необхідні дії та користуватись усіма правами і наданими повноваженнями, передбаченими п.2.8-2.11 цього договору.
Згідно з пунктом 1.6 договору у відповідності до пункту 4.3 договору стороні дійшли згоди, що розмір винагороди (гонорару) за надання об'єднанням правничої (правової) допомоги, передбаченої п.1.2-1.4 цієї Додаткової угоди, становить 29 399,00 грн.
В якості доказів сплати судового збору за надані послуги позивач долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію від 05.04.2024 №124998 на суму 29 399,00 грн.
Відповідач заперечуючи проти клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, що ця справа не є складною, а тому розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу є завищеним.
Відповідач зазначив, що спірні правовідносини у даній справі стосувалися виключно надання оцінки правомірності дій контролюючого органу.
При цьому, на думку відповідача, обсяг нормативного регулювання спірних правовідносин також не є значним та зводиться до статей Податкового кодексу та інших нормативно-правових актів.
Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу суд враховує: чи є достатньої складною дана справа; яка кількість епізодів правовідносин підлягала дослідженню та правовому аналізу; чи значний обсяг законодавства регулює правовідносини, що склалися; чи наявна та чи є усталеною практика розгляду судами подібних спорів; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20 .
Суд зазначає, що обставини справи не є типовими; обсяг роботи, здійснений представником, є вагомим; участь представника у судових засіданнях є підтвердженою; відповідач у справі не надав доказів того, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є завищено, зокрема, не відповідає ринковим цінам тощо, у зв'язку з чим клопотання про зменшення судових витрат суд визнає необґрунтованим та таким, що ґрунтується виключно на припущенням та суб'єктивній думці відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі - 29 399,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 30280,00 грн, що підтверджується відомостями квитанції наявної в матеріалах справи.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 83/ж10/31-00-07-05-01-24 від 16.01.2024 про нарахування ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 5 879 825,90 грн.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТД-РИТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 43890029; місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1) судовий збір у сумі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн) 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29 399 (двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять грн) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145; місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 травня 2025 р.