08 травня 2025 року Справа №160/12590/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі питання щодо можливості продовження розгляду справи №160/12590/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.05.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Савіцький Роман Євгенійович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального територіального управління Національної гвардії України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Центрального територіального управління Національної Гвардії України, яка полягає у незастосуванні п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні в період з 29.01.2020 року до 10.03.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов'язати Центральне територіальне управління Національної Гвардії України здійснити Позивачу перерахунок з 29.01.2020 року до 10.03.2023 року грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, відповідно та на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 04.06.2025 року.
07.05.2025 року на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від представника Центрального територіального управління Національної гвардії України - Костенка Віталія Вікторовича надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду.
При вирішенні питання щодо можливості продовження розгляду даної справи, судом враховується наступне.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є бездіяльність Центрального територіального управління Національної Гвардії України, яка полягає у незастосуванні п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні в період з 29.01.2020 року до 10.03.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України від 01.07.2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 року № 2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Таким чином, шляхом внесенням до ст. 233 Кодексу законів про працю України вказаних змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Виходячи з наведеного, тримісячний строк звернення до суду застосовується до правовідносин, які виникли після набрання чинності Законом №2352-IX, тобто з 20.07.2022 року.
В свою чергу суддя звертає увагу на те, що п. 1 глави ХІХ Кодексу законів про працю України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
При цьому, в позові позивач зазначив, що з 29.01.2020 року до 10.03.2023 року проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто позивач був звільнений з військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 - 10.03.2023 року.
Вказане також підтверджується копією послужного списку позивача.
До суду із даною позовною заявою представник позивача звернувся через підсистему "Електронний суд" 01.05.2025 року.
Оскільки на момент звернення позивача до суду з цим позовом (01.05.2025 року) тримісячний строк звернення до суду вже сплинув (з моменту звільнення позивача з військової служби та з урахуванням дії карантину до 30.06.2023 року), суддя приходить до висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення з позовом в частині позовних вимог до суду, передбачений ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску такого строку разом із доказами на підтвердження таких обставин позивачем до суду надано не було.
Отже, позовні вимоги за період з 29.01.2020 року по 19.07.2022 року не обмежувались строком звернення до суду, а позовні вимоги за період з 20.07.2022 року по 10.03.2023 року є такими, що подані із пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позовна заява в частині подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 13 ст. 171 КАС України з підстав пропуску строку звернення до суду, клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, ч.1 ст.169, ч.13 ст.ст. 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання представника Центрального територіального управління Національної гвардії України - Костенка Віталія Вікторовича про залишення позову без розгляду позову - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального територіального управління Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до канцелярії суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 20.07.2022 року по 10.03.2023 року, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна