Справа №523/2795/25
Провадження №1-кп/523/1063/25
про продовження строку запобіжного у вигляді тримання під вартою
07 травня 2025 року м. Одеса
Пересипський (Суворовський) районний суд міста Одеси у складі
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого (підсудного) - ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання вказаного прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого в межах розгляду кримінального провадження №12025162490000064, внесеного до ЄРДР 14.01.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполь Донецької області, громадянина України, військовозобов'язаного, із середньою освітою, неодруженого та офіційно не працевлаштованого; зі слів - зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 16.05.2023 року вироком Київського районного суду м.Одеси за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України,
На розгляді Пересипського (Суворовського) районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України.
07.05.2025 року, прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду із письмовим клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудного ОСОБА_5 , мотивуючи його тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 10 років з конфіскацією майна; офіційно не працює, стабільного джерела доходів не має, як і стійких соціальних зв'язків, сукупність чого обумовлює на думку сторони обвинувачення, існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень).
Заслухавши прокурора ОСОБА_3 на підтримку внесеного клопотання, вислухавши заперечення підсудного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 , яка підтримала думку свого підзахисного, дослідивши означене клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 13.03.2025 року відносно підсудного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 11.05.2025 року, включно.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Пунктом 5 ч.2 ст.183 зазначеного Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, наркотичного засобу у великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб; незаконне придбання, зберігання з метою збуту сильнодіючого лікарського засобу у великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб; незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут сильнодіючого лікарського засобу, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; незаконне придбання, зберігання з метою збуту сильнодіючого лікарського засобу, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Як слідує з обвинувального акта та матеріалів судового провадження, незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_5 на обліку в КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР та КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я ООР» не перебуває; забезпечений місцем проживання на території м.Одеси, проте останній офіційно неодружений та непрацевлаштований; є раніше судимим та інкриміновані йому діяння у цьому кримінальному провадженні мали місце в період строку випробування за попереднім вироком суду; обвинувачується у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, що мали місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України; на шлях виправлення не стає, належних висновків не зробив; суспільно-корисною працею на час затримання не займався, сукупність чого свідчить про стійку тенденцію останнього до вчинення кримінально-протиправних діянь, його антисоціальну поведінку, нехтування загальними нормами співіснування в суспільстві.
Оцінюючи ж доводи захисника підсудного ОСОБА_5 щодо зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає їх необ'єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, запропонований стороною захисту запобіжний захід є неспівмірними з обставинами інкримінованих вказаному підсудному кримінальних правопорушень, їх тяжкістю і суспільною небезпечністю висунутого йому обвинувачення, а ураховуючи запровадження воєнного стану та збройну агресію рф проти України, працівники органу внутрішніх справ задіяні у вжитті заходів з протидії агресії та суттєво обмежені у виконанні своїх повноважень з перевірки житла, під арештом в якому має перебувати особа, та з перевірки питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, тощо.
Наведені обставини за своєю сукупністю підтверджують актуальність встановлених в суді та передбачених ст.177 КПК України ризиків, об'єктивно доводять існування ризику переховування підсудного ОСОБА_5 від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, що обумовлює висновок суду про неможливість в теперішній час застосування до підсудного інших більш м'яких видів запобіжного заходу, який повною мірою забезпечить належне виконання останнім процесуальних обов'язків та дозволить запобігти наведеним ризикам, а відтак клопотання прокурора ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Виходячи з того, що за ухвалою суду від 13.03.2025 року, підсудному ОСОБА_5 в якості альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу, визначено розмір застави у встановленому п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмірі, то у разі внесення вказаним підсудним або заставодавцем наведеного в означеній ухвалі суду розміру застави, підсудний має бути звільненим з-під варти з покладенням на нього відповідних обов'язків за ч.7 ст.42, ч.5 ст.194 цього ж Кодексу.
Керуючись ст.ст.26, 171, 176-178, 182-183, 194, 331, 369-372, суд
Клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Продовжити застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 45 днів, тобто до 20.06.2025 року, включно.
У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду 13.03.2025 року, покласти на підсудного ОСОБА_5 наступні обов'язки: повідомити суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі Одеського регіону без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Додатково роз'яснити підсудному ОСОБА_5 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання підсудним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків, а застава може бути внесена як самим підсудним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого обвинувачений звільняється з-під варти.
В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, також роз'яснити підсудному ОСОБА_5 , що у випадку звільнення з-під варти під заставу та якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підсудного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виконання покладених обов'язків у разі внесення застави, закінчується 20.06.2025 року.
Копії ухвали вручити під розписку підсудному ОСОБА_5 , направити для виконання начальникові ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та надати для відома іншим заінтересованим особам.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому ч.2 ст.392 КПК України
Головуючий - суддя: ОСОБА_1