760/7593/24
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
08 травня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Стефанович Ірини Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення коштів,-
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 21 квітня 2025 року задоволено позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення коштів. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 48940,12 грн, витрати за проведення оцінки матеріального збитку у розмірі 2950,00 грн, судовий збір у розмірі 866,53 грн. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
06.05.2025 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення з позивача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 12500,00 грн.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК).
Суд, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, приходить до наступних висновків.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 21 квітня 2025 року задоволено позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення коштів. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 48940,12 грн, витрати за проведення оцінки матеріального збитку у розмірі 2950,00 грн, судовий збір у розмірі 866,53 грн. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Так, до заяви додано: копія договору про надання правничої допомоги від 29 липня 2024 року; копія прибуткового касового ордеру №06/05-1 від 06 травня 2025 року на суму 12500,00 грн; копія квитанції до прибуткового касового ордера №06/05-1 від 06 травня 2025 року на суму 12500,00 грн; звіт від 05 травня 2025 року відповідно до договору про надання правничої допомоги від 29 липня 2024 року; копія акту надання послуг від 06 травня 2025 року на суму 12500,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, виходячи із вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 6000,00 грн правової допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 141, 142, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Стефанович Ірини Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Суддя Вікторія КИЦЮК