06 травня 2025 року
м. Київ
справа № 344/17204/24
провадження № 61-16816св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Луганської В. М., Девляшевського В. А., Максюти І. О.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки НОМЕР_2, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 26 квітня 2024 року, кадастровий номер 2610100000:03:004:0077 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2925881426101), та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
2. Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 набула права власності на дану земельну ділянку згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 300 від 21 липня 2004 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІФ № 032811 від 16 грудня 2004 року. Станом на день укладення даного договору дарування ОСОБА_3 не вправі була здійснювати такий правочин з огляду на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 344/16992/19, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року, якою визнано недійсними та скасовано рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 300 від ІФ № 032811 від 16 грудня 2004 року, на підставі яких ОСОБА_3 володіла спірною земельною ділянкою.
3. Разом з позовною заявою, позивачка подала заяву про забезпечення позову та просила суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:03:004:0077 та заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії відносно даної земельної ділянки.
4. В обґрунтування заяви зазначила, що станом на сьогоднішній день відсутня технічна можливість виконати рішення від 12 жовтня 2023 року у справі № 344/16992/19 в частині визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 300 від 21 липня 2004 року та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 032811 від 16 грудня 2004 року, оскільки ОСОБА_3 відчужила на користь ОСОБА_2 спірну земельну ділянку саме за оскаржуваним договором дарування.
5. Факт відчуження ОСОБА_3 спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:03:004:0077 за договором дарування після ухвалення Верховним Судом рішення від 13 березня 2024 року свідчить про недобросовісність дій ОСОБА_3 та зловживанням правами стосовно ОСОБА_1 .
6. Вважала, що подальше відчуження спірної земельної ділянки чи розпорядження нею в будь-який інший спосіб істотно ускладнить та/або унеможливить виконання рішення суду як у даній справі, так і у справі № 344/16992/19. Дії такого характеру знівелюють ефективність судового рішення та не призведуть до реального поновлення прав та інтересів позивача, що, в цілому, не відповідатиме основним засадам цивільного судочинства.
7. Зазначала, що наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
8. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2024 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, відкрито провадження у справі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
9. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
10. Ухвалу місцевого суду в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
11. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:03:004:0077, площею 0,0271 га, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
12. У задоволенні заяви в частині заборони відповідачу вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки відмовлено.
13. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не врахував, що без вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 має можливість безперешкодно відчужити земельну ділянку, що об'єктивно перешкоджатиме ефективному захисту порушених прав позивачки з огляду на те, що оспорюваний у цій справі правочин не буде підставою для наступної зміни власника земельної ділянки, та у разі визнання його недійсним не відновлюватиме порушене право позивачки та спонукатиме її до ініціювання нових судових спорів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.
17. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки матеріали справи не містять доказів його належного повідомлення про розгляд справи в апеляційному суді; апеляційним судом не враховано, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження ризиків та вчинення відповідачами дій, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання судового рішення.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки № НОМЕР_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 26 квітня 2024 року, кадастровий номер 2610100000:03:004:0077 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2925881426101), та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
19. Разом з позовною заявою, позивачка подала заяву про забезпечення позову та просила суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:03:004:0077 та заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії відносно даної земельної ділянки.
20. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2024 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, відкрито провадження у справі.
21. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
22. Ухвалу місцевого суду в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
23. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:03:004:0077, площею 0,0271 га, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
24. У задоволенні заяви в частині заборони відповідачу вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки відмовлено.
Позиція Верховного Суду
25. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
26. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
27. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
28. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
29. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
30. У частині другій статті 129 Конституції України регламентовано, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
31. Вказане положення кореспондується з нормами частини другої статті 12 ЦПК України, відповідно до якої учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
32. Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
33. Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
34. Відповідно до частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
35. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).
36. Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
37. Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
38. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
39. У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
40. У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що апеляційний суд не повідомив його про час та місце розгляду справи, оскаржувана постанова винесена без його належного повідомлення. Вказує, що позивачка навмисно вказала, а суд не перевірив та направив повістку на адресу, за якою він не зареєстрований та не проживає, у зв'язку із чим він не міг взяти участі у розгляді справи.
41. З виділених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила адресу ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
42. Відповідно до положень статті 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (частина десята статті 187 ЦПК України).
43. Апеляційний суд, відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 надсилав судову кореспонденцію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
44. З виділених матеріалів вбачається, що кореспонденція, направлена ОСОБА_2 на вищевказану адресу поверталась до суду «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 125-126) та «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 140-141; 166-167).
45. Колегією суддів враховано, що суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначив, що «у судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, судова повістка направлена за адресою, вказаною в апеляційній скарзі, повернулася з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно положень частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про належне повідомлення про дату, місце та час судового засідання».
46. Разом із тим, виділені матеріали не містять інформації щодо направлення запиту для отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача.
47. Водночас з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 01 травня 2025 року № 1341893 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
48. Така сама адреса зазначена заявником в касаційній скарзі.
49. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки зареєстроване місце проживання відповідача відрізняється від адреси, на яку йому направлялась судова кореспонденція, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
50. Таким чином, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи в суд апеляційної інстанції.
51. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.
52. Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону та розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
53. Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
54. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
55. Ураховуючи наведене, аргументи касаційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не підлягають оцінці судом касаційної інстанції, оскільки апеляційний суд порушив норми процесуального права, які є підставою для скасування постанови апеляційного суду.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян