Справа № 597/1074/24Головуючий у 1-й інстанції Торська І.В.
Провадження № 22-ц/817/402/25 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
01 травня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
за участі секретаря - Панькевич Т.І.
та представника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Н.Б., представника ОСОБА_2 - адвоката Голодена О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу № 597/1074/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Данильчук Назарій Богданович, на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2025 року, ухваленого суддею Торською І.В., повний текст якого складено 28 січня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від платежів на стягнення аліментів та стягнення аліментів,
у липні 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Данильчук Н.Б., звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються згідно судового наказу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 24.09.2021 року, з моменту 23.09.2021 року; звільнення ОСОБА_1 від платежів на аліменти на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які стягуються згідно судового наказу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 24.09.2021 року; стягнення з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття починаючи з 24.09.2021 року.
В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 02.11.2021 року шлюб між ним та відповідачкою розірвано. Під час шлюбу у них народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судовим наказом від 24.09.2021 року із позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання їхніх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів щомісячного доходу ОСОБА_1 , але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23.09.2021 року, або до зміни матеріального чи сімейного стану сторін.
Разом з тим, позивач вважає, що ОСОБА_2 вказала неправдиві дані в заяві про видачу судового наказу, оскільки сини: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишились проживати з ним, що підтверджується доказами долученими до позовної заяви. За таких обставин, вважає, що право на стягнення аліментів ОСОБА_2 не мала.
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від платежів на стягнення аліментів та стягнення аліментів задоволено частково.
Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , що стягуються на утримання дитини ОСОБА_4 на підставі судового наказу Заліщицького районного суду Тернопільської області №597/1332/21 від 24.09.2021 року, починаючи з 15.07.2024 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття починаючи з 15.07.2024 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1816 грн. 80 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
В решті частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Данильчук Н.Б. просить скасувати рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що суд неправильно оцінив всі обставини по справі, не дослідив належним чином надані докази, не провів всебічний розгляд справи, а тому прийняв незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає інтересам позивача його дітям та не відповідає принципам верховенства права та законності.
ОСОБА_2 , вказала на неправдиві дані в заяві про видачу судового наказу, оскільки сини: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишилися проживати з батьком, а не з нею, дане підтверджується: довідкою Заліщицької міської ради № 19-15/296 від 02.07.2024 року де вказано, що з 06.10.2021 року по даний час сини: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проживають з батьком по АДРЕСА_1 та перебувають на його утриманні; довідкою Синьківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, де вказано, що батько ОСОБА_1 з 2021 року сам займається вихованням сина: ОСОБА_4 , учня даної школи, а мати ОСОБА_2 , контакту із школою де вчиться дитина не підтримує та з учителями не спілкується.
Також факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишилися проживати з батьком в с. Синьків та перебувають на його утриманні, а дочка ОСОБА_5 , залишилася проживати з матір'ю в с. Зелений Гай та знаходиться на її утриманні, підтвердила в судовому засіданні відповідачка 28.01.2025 року під час її допиту та у своєму відзиві, який подала до суду.
Сімейний кодекс України не містить норми про те, коли саме припиняється стягнення аліментів на дитину. Здебільшого суди в таких випадках керуються ч. 4 ст. 273 ЦПК України. У цьому положенні закріплено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
Відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Н.Б. до суду апеляційної інстанції не поступав.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Данильчук Н.Б. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених у ній.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Голоден О.М. апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Н.Б. не визнав, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 02.11.2021 року рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області шлюб між сторонами розірвано (а.с. 7-8).
Під час шлюбу у сторін народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
24.09.2021 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області у справі № 597/1332/21 видано судовий наказ, яким із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини всіх видів щомісячного доходу ОСОБА_1 , але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23.09.2021 року, або до зміни матеріального чи сімейного стану сторін (а.с. 10).
Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконанню вказаного судового наказу в примусовому порядку у ВП № 67369465 заборгованість ОСОБА_1 станом на січень 2022 року складала 19800 грн, станом на червень 2024 року складала 137 720,64 грн.
Відповідно до довідки, виданої Синьківським старостинським округом № 19-15/296 від 02.07.2024 року, з ОСОБА_1 станом на 06.10.2021 року по теперішній час проживають та зареєстровані: син ОСОБА_3 , 2004 р.н., син - ОСОБА_4 , 2011 р.н. та мама - ОСОБА_6 , 1946 р.н. (а.с. 11).
Відповідно до довідки № 19-15/306 від 05.07.2024 р., виданої Синьківським старостинським округом, мама ОСОБА_2 з 2021 року не проживає з ОСОБА_4 . Дитина проживає з батьком ОСОБА_7 та знаходиться на його утриманні (а.с. 12).
Згідно з довідки, яка видана Синьківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, вбачається, що батько ОСОБА_1 , з 2021 року сам займається вихованням сина, ОСОБА_4 , учня даної школи, а мати, ОСОБА_2 , контакту зі школою де вчиться дитина, не підтримує та з учителями не спілкується (а.с. 14).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що припинення стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою запобігання необґрунтованого перерахування відповідачці аліментів за той період, коли діти з ним не проживали і знаходились у платника аліментів, тому стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду, тобто з 15.07.2024.
Що стосується вимоги позивача в якій він просить звільнити його від платежів на аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнутих за судовим наказом Заліщицького районного суду Тернопільської області від 24.09.2021 року, суд зазначає, що вимоги про припинення стягнення аліментів та звільнення від платежів на стягнення аліментів, є тотожними і судом вже задоволена частково позовна вимога про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 за судовим наказом.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повному обсязі погодитися не може, з огляду на таке.
Статтею 180 СК України регламентовано, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Указаною нормою права імперативно встановлено право власності дитини на аліменти, які отримуються на неї одним із батьків, та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до статті 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.
Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Отже, за змістом вказаної норми права особа, з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі, у випадку зміни будь-яких обставин, що впливають на її обов'язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов'язку, може звернутися із відповідним позовом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 186/126/21 (провадження № 61-1949св23) викладено правовий висновок такого змісту: «Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина».
У справі, яка переглядається, матеріалами підтверджено, що відповідно до судового наказу, виданого Заліщицьким районним судом Тернопільської області від 24 вересня 2021 року у справі № 597/1332/21, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів щомісячного доходу ОСОБА_1 , але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23.09.2021 року, або до зміни матеріального чи сімейного стану сторін.
Як вбачається з довідки, виданої Синьківським старостинським округом Заліщицької міської ради № 19-15/296 від 02.07.2024 року, що син ОСОБА_3 , 2004 р.н. та син ОСОБА_4 , 2011 р.н., зареєстровані по АДРЕСА_1 і дійсно станом на 06.10.2021 року по теперішній час проживають з батьком ОСОБА_1 , 1974 р.н., перебувають на його утриманні (а.с.11); довідки, виданої Синьківським старостинським округом Заліщицької міської ради № 19-15/306 від 05.07.2024 року де вказано, що мама ОСОБА_2 з 2021 року не проживає з ОСОБА_4 . Дитина проживає з батьком ОСОБА_7 та знаходиться на його утриманні (а.с.12); довідки Синьківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, де зазначено, що батько ОСОБА_1 з 2021 року сам займається вихованням сина: ОСОБА_4 , учня даної школи, а мати ОСОБА_2 , контакту із школою де вчиться дитина не підтримує та з учителями не спілкується (а.с.14).
Належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не подано.
Тому колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 у період з 06 жовтня 2021 року по даний час по АДРЕСА_1 .
Ураховуючи правову природу аліментів, їх цільовий характер, а також передбачені законом підстави їх стягнення на користь того з батьків, з ким проживає дитина, встановивши, що у період із 06 жовтня 2021 року року діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом із батьком, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про часткове задоволення позову визначивши припинення стягнення аліментів із ОСОБА_1 починаючи із 15 липня 2024 року, тобто день звернення до суду із позовом, а правильно слід вважати 06 жовтня 2021 року.
Разом з тим, слід зауважити, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 , в зв'язку з чим було припинене стягнення аліментів.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слід звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, яка виникла на підставі судового наказу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 24 вересня 2021 року за період з 06 жовтня 2021 року по 18 вересня 2022 року на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 06 жовтня 2021 року по 15 липня 2024 року.
Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 на його користь аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24 вересня 2021 року, то тут колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, який зобов'язав стягнення аліментів із відповідача на користь позивача починаючи із дня звернення з позовом до суду - 15 липня 2024 року, оскільки позивач не подав суду докази того, що він вжив заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, що відповідає вимогам статті 191 СК України, яка передбачає, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вжив заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Згідно з статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Беручи до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині припинення стягнення із нього аліментів судом апеляційної інстанції задоволено, тому підлягає до скасування стягнення із ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 605,60 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Данильчук Н.Б. слід задовольнити частково, рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2025 року в частині відмови у задоволені позову про звільнення ОСОБА_1 від платежів аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються, згідно судового наказу Заліщицького районного суду Тернопільської області з 24 вересня 2021 року та стягненні із ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 605, 60 гривень скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково, звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, яка виникла на підставі судового наказу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 24.09.2021 року за період з 06 жовтня 2021 року по 18 вересня 2022 року на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 06 жовтня 2021 року по 15 липня 2024 року. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1545 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Данильчук Назарій Богданович, задовольнити частково.
Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2025 року в частині відмови у задоволені позову про звільнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від платежів аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються, згідно судового наказу Заліщицького районного суду Тернопільської області з 24 вересня 2021 року та стягненні із ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 605, 60 гривень скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково, звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від сплати заборгованості за аліментами, яка виникла на підставі судового наказу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 24.09.2021 року за період з 06 жовтня 2021 року по 18 вересня 2022 року на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 06 жовтня 2021 року по 15 липня 2024 року.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1545 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 травня 2025 року.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: Б.О. Гірський
М.В. Хома