08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 641/5096/20
провадження № 61-5547ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крижановський Микола Валентинович, на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2024 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення,
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17 грудня 2020 рокупросила суд усунути перешкоди у користуванні квартирою за адресою:
АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з наступним вселенням у жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та виселення ОСОБА_3 , стягнути з відповідачів судові витрати.
Ленінський районний суд м. Полтави рішенням від 04 грудня 2024 року позов ОСОБА_2 задовольнив. Усунув перешкоди у користуванні власністю
ОСОБА_2 шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_3 . В порядку розподілу судових витрат стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по
420,40 грн судового збору з кожної.
Додатковим рішенням від 20 грудня 2024 року Ленінський районний суд
м. Полтави стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по 12 500,00 грн понесених витрат на правничу допомогу з кожної.
Полтавський апеляційний суд своєю постановою від 31 березня 2025 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 04 грудня
2024 року залишив без змін, змінив додаткове рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2024 року, зменшивши суму судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих з ОСОБА_1 ,
ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 12 500 грн до 5 000 грн з кожного. В іншій частині додаткове рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2024 року залишив без змін.
28 квітня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Крижановський М. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2024 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 березня
2025 року, сформованою в системі «Електронний суд».
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
1. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).
У прохальній частині касаційної скарги представник заявникапросить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволення позову та у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_1 не навела переконливих доводів, яким чином оскаржені судові рішення в частині задоволених вимог до ОСОБА_3 порушує її права та інтереси. Зобов'язання відповідачів в межах спірних правовідносин не є солідарними. Доказів того, що ОСОБА_1 та/або Крижановський М. В. діють також в інтересах ОСОБА_3 до касаційної скарги не додано.
Таким чином, ОСОБА_1 та/або Крижановському М. В. необхідно надати суду касаційної інстанції документи, що посвідчують її (їх) повноваження як представника ОСОБА_3 абоуточнити прохальну частину скарги.
Крім того, наразі Верховний Суд не може розрахувати суму судового збору, яку заявник має сплатити за подання касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) зроблено висновок про те, що: «у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Норми ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові».
Верховний Суд вважає за необхідне додатково роз'яснити заявникові, що за змістом частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
Разом з тим питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, інших вимог, передбачених статтею 392 ЦПК України, буде вирішуватись судом касаційної інстанції після подання заявником нової редакції касаційної скарги з уточненням її прохальної частини.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крижановський Микола Валентинович, на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2024 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 березня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко