05 травня 2025 року
м. Київ
справа № 461/4033/20
провадження № 61-5413ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Снігур Галини Михайлівни, на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року в провадженні за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації, відшкодування моральної шкоди,
У 2024 році ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 09 квітня 2024 року № 461/4033/20, виданий Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
У квітні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Снігур Г. М., на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, вбачається, що ухвали суду першої інстанції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, переглянуті апеляційним судом, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку (пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України).
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, ухвала Галицького районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року та за наслідками її перегляду постанова Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Снігур Галини Михайлівни, на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року в провадженні за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації, відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян