Справа № 686/26858/24
Провадження № 2-о/686/58/25
02 травня 2025 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Кучерук Н.В.
за участю
представника заявника ОСОБА_1
заявника ОСОБА_2
заінтересованої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Хмельницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просила встановити факт, що загиблий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та внести зміни в актовий запис №1437 про народження ОСОБА_6 складеного Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 01 червня 2018 року.
В обґрунтування поданої заяви зазначила, що у 2013 році вона познайомилася з ОСОБА_5 . З 2014 року вони стали підтримувати близькі стосунки, стали проживати разом однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 . У 2017 році вона завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_6 . Батьком дитини є ОСОБА_5 . Оскільки офіційно шлюб між ними не був укладений, за спільним рішенням з ОСОБА_5 реєстрація народження та відомості про батька дитини були внесені з її слів згідно приписів ст.135 СК України. Також, оскільки на той час ОСОБА_5 ніде офіційно не працював, зловживав наркотичними та алкогольними напоями, вчинив стосовно неї фізичне насильство, стосунки між ними були фактично припинені. У квітні 2024 року ОСОБА_5 був призваний на військову службу по мобілізації. ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання у с. Північне Бахмутського району Донецької області ОСОБА_5 загинув. За життя ОСОБА_5 визнавав себе батьком дитини, відвідував її у пологовому будинку після народження доньки. Незважаючи на фактичне припинення між ними стосунків ОСОБА_5 часто відвідував доньку, проводив з нею час, забирав її до себе за місцем проживання, вітав її зі святами, пересилав на її утримання кошти. Встановлення факту батьківства ОСОБА_5 щодо доньки ОСОБА_6 необхідно для оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
В судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали, просили її задовольнити. Заявник ОСОБА_2 зазначила, що з 2014 року вона стала підтримувати з ОСОБА_5 фактичні шлюбні стосунки, вони стали проживати разом за адресою: АДРЕСА_1 . Від вказаних стосунків ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася спільна дитини донька ОСОБА_6 . Оскільки вона з ОСОБА_5 не перебували у зареєстрованому шлюбі відомості про батька доньки були внесені з її слів. Таке рішення ними було прийнято спільно, для можливості набуття нею прав, як одинокої матері та отримання державної допомоги як малозабезпеченій сім'ї. На той час у них було вкрай скрутне матеріальне становище, до того ж ОСОБА_5 на той час офіційно не працював, став зловживати алкогольними напоями. Через таку поведінку та вчинення щодо неї домашнього насильства вони припинили стосунки. Не зважаючи на припинення стосунків ОСОБА_5 часто навідував доньку, проводив з нею час, забирав до себе на вихідні. У квітні 2024 року ОСОБА_5 був призваний до лав Збройних Сил України, а у липні 2024 року загинув під час виконання бойового завдання. За життя ОСОБА_5 визнав своє батьківство щодо доньки ОСОБА_6 і таке своє батьківство ніколи не ставив під сумнів. Просила встановити факт батьківства ОСОБА_5 щодо доньки ОСОБА_6 та внести зміни у актовий запис про її народження, де в графі «Батько» зазначити « ОСОБА_5 ».
Заінтересована особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення заяви ОСОБА_2 та встановлення факту батьківства ОСОБА_5 щодо неповнолітньої ОСОБА_6 . Зазначив, що він є батьком ОСОБА_5 . Він не часто бачився з сином проте періодично спілкувався з ним по телефону. Зі слів сина він знає, що той познайомився з дівчиною ОСОБА_7 , що вказана дівчина завагітніла та у 2018 року у них народилася донька ОСОБА_8 . 2024 році ОСОБА_5 був мобілізований до Збройних Сил України та у липні 2024 року останній загинув.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення заяви ОСОБА_2 та встановлення факту батьківства ОСОБА_5 щодо неповнолітньої ОСОБА_6 . Зазначила, що дійсно певний період часу, приблизно з 2017 року її син ОСОБА_5 та ОСОБА_2 підтримували близькі стосунки від яких у 2018 році народилася донька ОСОБА_6 . Відомості про батька дитини були внесені зі слів матері дитини ОСОБА_2 та остання сама не бажала вказувати ОСОБА_5 батьком дитини. Її син завжди визнав своє батьківство щодо цієї дитини, після народження дитини вона відвідувала їх. Також за можливості вона надавала допомогу онуці. У 2024 році її син загинув під час виконання бойового завдання. За життя син визнавав себе батьком ОСОБА_6 , ставився до неї як до доньки та своє батьківство щодо цієї дитини ніколи не ставив під сумнів.
Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився. У поданих письмових поясненнях при вирішенні поданої заяви просив врахувати, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне виховання її виховання чи утримання. При цьому у даному випадку висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи має вищу доказову цінність ніж інші докази.
Представник Хмельницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився. Подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, 135 СК України № витягу 00047154757 від 25.09.2024 року ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження 1437 від 01.06.2018 року, та її батьками зазначені: ОСОБА_9 , громадянин України (батько) та ОСОБА_2 , громадянка України (мати).
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане 09.07.2024 року Відділом ДРАЦС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Із змісту лікарського свідоцтва про смерть №1388 від 05.07.2024 року смерть ОСОБА_5 настала у місці ведення військових дій внаслідок поєднаної травми грудної клітини і живота.
Допитна в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суду пояснила, що ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_5 у будинку по АДРЕСА_2 . Останні перебували у стосунках проте шлюб між ним зареєстрований не був. У цих стосунках у 2018 році в них народилася спільна дитина донька ОСОБА_8 . Вони часто бачили ОСОБА_5 у дворі будинку, коли той гуляв з донькою. ОСОБА_5 завжди називав ОСОБА_8 своєю донькою, а та називала його татом. У 2024 році ОСОБА_5 був призваний на військову службу де загинув.
Згідно висновку про біологічну спорідненість № MGU1759 від 29.03.2025 року донор зразка « ОСОБА_4 » може бути біологічним дідусем донора зразка, маркованого « ОСОБА_6 ». Сумарний індекс спорідненості становить 878243,3 і вказує на те, що отримані дані в 878243,3 разів більш імовірні, якщо обидва учасники дослідження є біологічними дідусем та онукою. Вважаючи апріорну ймовірність спорідненості дідусь-онука рівною 50%, ймовірність такої спорідненості у даному випадку становить 99,9998861365%.
На представлених фотокартках зображені новонароджена ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 , а також разом з ОСОБА_3 .
Також із дослідженого відеозапису з похорон ОСОБА_5 у своєму інтерв'ю ОСОБА_3 зазначала про те, що у ОСОБА_5 залишилася донька. При цьому у своїх поясненнях ОСОБА_3 пояснила, що у цьому інтерв'ю вона мала на увазі саме доньку ОСОБА_14 .
За ст.52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Відповідно до ст.121СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 СК України (коли батьки перебувають у шлюбі між собою) та ст. 125 СК України (батьки якої не перебувають у шлюбі між собою) цього Кодексу.
Правилами ст.125СК України передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини; якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Ч. 1 ст.126СК України визначено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
Положеннями ст.135СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.
Пп. 7 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року роз'яснено, що заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135СК України.
Положеннями ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою ВР№789-XIIвід 27.02.1991року встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Ст. 8 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов'язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства (висновок Верховного Суду у справі №552/4291/22 від 13.09.2023).
ЄСПЛ, рішення якого є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «…На сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства…» (рішення від 07.05.2009 року у справі Калачова проти російської федерації). Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.
Зібрані у справі докази свідчать про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підтримували близькі стосунки та у цих стосунках ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася донька ОСОБА_6 . Факт батьківства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підтверджується як поясненнями заінтересованих осіб батьків ОСОБА_5 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та свідків, які в судовому засіданні підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_5 разом з ОСОБА_2 на час народження дитини ОСОБА_6 , та факт визнання за життя ОСОБА_5 свого батьківства щодо дитини ОСОБА_15 , так і представленим висновком про біологічну спорідненість між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (батьком ОСОБА_5 ), згідно якого вірогідність того що вказані особи є онукою та дідусем становить понад 99,99 %.
З огляду на викладене подана ОСОБА_2 заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Внести зміни до актового запису № 1437про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складеного Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 01 червня 2018 року а саме: у графі «Батько» замість « ОСОБА_9 , громадянин України» вказати « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення буде виготовлено 08.05.2025 року.
Суддя: