Справа № 457/1954/24
провадження №2/457/35/25
(заочне)
17 березня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Ярова О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н в розмірі 279632,99 гривень та судовий збір в розмірі 3355,60 гривень. Зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 03.12.2021 та здійснено ідентифікацію клієнта. Вказує, що відповідач виявив бажання отримати послугу "Миттєва розстрочка. Кредит готівкою", ознайомився із актуальними умовами кредитування та 17.07.2023 року підписав Паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Після чого із відповідачем за допомогою ОТР пароля було підписано Кредитний договір б/н від 17.07.2023р. про надання строкового кредиту у розмірі 276000, 00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачем за допомогою ОТР пароля підписаний Графік кредиту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 29.09.2024 року має заборгованість - 279 632,99 грн, яка складається з наступного: 249 472,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 30160,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Відтак, просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 28 листопада 2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак скерував на адресу суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу у відсутності сторони позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився та не повідомив суду причини своєї неявки, судова повістка, була направлена за місцем його реєстрації, зокрема на 16.01.2025, 17.03.2025, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду 17.03.2025 з відміткою «вручено особисто», відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Зі згоди представника позивача, який у поданій заяві вказав, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та ухвалення заочного рішення по справі, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до приписів ст. 12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03.12.2021 ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій останній погодив істотні та інші умови договору «Кредитні картки», істотні та інші умови договору «Оплата частинами та Миттєва розстрочка».
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу. Відповідно до п.3 Договору із Відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь- яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнток здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення 5 відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрово послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю ш фінансовий номер телефону Клієнта.
У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу "Кредит готівкою" ознайомився із актуальними умовами кредитування та 17.07.2023 року підписав Паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Додатково Відповідачем за допомогою ОТР підписаний Графік платежів.
Після чого за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 17.07.2023 про надання строкового кредиту у розмірі 276 000.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %..
У кредитному договорі сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів позичальника: ОТР-пароль, QR код, підпис стилусом на планшеті у відділенні банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився», тощо, у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах банку у мережі Інтернет, де позичальнику надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення банку на здійснення операції з переказу коштів, тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК банку дає позичальнику змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої позичальник надає банку шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище.
Відповідно до п.2.1. кредитного договору, банк зобов'язується надати позичальнику строковий кредит (далі - кредит) на споживчі цілі, а саме відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника) у розмірі, визначеному договором, в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в обумовлені цим договором терміни.
Пунктом 2.2. кредитного договору визначено, що кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок позичальника) НОМЕР_1 .
Відповідно до п.4.9. кредитного договору, сторони, керуючись ст.212 Цивільного кодексу України, домовилися про те, що цей договір, в частині настання прав та обов'язків сторін щодо надання банком та повернення позичальником кредиту зі сплатою процентів на користь банку, укладається під відкладальною обставиною. Сторони встановили, що відкладальною обставиною за цим договором є порушення позичальником зобов'язань з повернення кредиту (його частини), що триває протягом 180-ти календарних днів з дати прострочення цього зобов'язання. Наслідком настання відкладальної обставини є виникнення зобов'язання позичальника не пізніше 180-календарного дня повернути банку всю суму фактично отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, неустойку та інші платежі відповідно до умов цього договору.
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки від 01.10.2024, вбачається, що 17.07.2023 в АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 було оформлено кредитну картку з кредитним лімітом 276 000 грн.
З наданих суду матеріалів встановлено, що відповідач ОСОБА_1 вказаних умов кредитного договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів. Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 17.07.2023, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , станом на 29.09.2024 заборгованість останнього становить 279 632,99 грн, яка складається з наступного: 249 472,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 30160,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач звертаючись до суду вказує, що банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, унаслідок чого станом на 29.09.2024 утворилася заборгованість, що становить 279 632,99 грн.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченомуЦК УкраїнитаГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним уст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Оскільки між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим кредитний договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору, натомість відповідач не виконує зобов'язань за договором кредиту, допущену заборгованість ним у встановленому порядку не погашено, з огляду на те, суд дійшов висновку, що позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг підлягає до задоволення у повному обсязі.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3355,60 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, с у д,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 279 632 (двісті сімдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 99 коп. заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3355 (три тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Трускавецький міський суд Львівської області.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: вул.. Грушевського, 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: В. І. Марчук