Справа № 302/572/25
Провадження № 2-а/302/12/25
Категорія 129
08.05.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), по позовній заяві ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кривка Павло Павлович до Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
02.05.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Кривка Павло Павлович звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом до Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 06.05.2025, головуючим у даній справі визначено суддю Пухальського С. В.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При прийнятті справи до розгляду суддею виявлені обставини, які перешкоджають відкриттю провадження по справі.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У позовній заяві представник позивача зазначає, що позивачкою отримано оскаржувану постанову в день її постановлення 20.10.2024.
Звернувшись до суду 02.05.2025 з вищезазначеною позовною заявою позивачем пропущено десятиденний строк, встановлений статтею 289 КУпАП та статтею 286 КАС України для оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивачки зазначає, що оскаржувана постанова було вручена ОСОБА_1 20.10.2024. Але будучи постійно зайнятою доглядом за малолітньою дитиною, за відсутності інших осіб, які б могли залишитися вдома з дитиною (оскільки батько постійно зловживає спиртним і залишити з ним малолітню дитину не видається можливим і є досить небезпечним), ОСОБА_1 не змогла своєчасно у встановлений законом 10-тиденний термін оскаржити винесену стосовно неї постанову відповідача чи звернутися з цим питанням за правовою допомогою. Пізніше, за спливом досить тривалого терміну, будучи малозабезпеченою, вона звернулася до Хустського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням надати їй правову допомогу у цій справі. Тільки 06 грудня 2024 року за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі відповідно до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», виданого на підставі наказу Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від № 017/03.6/12248 визначено адвоката для надання позивачу безоплатної правової допомоги.
Тому з цих причин, а саме: необхідності постійного догляду вдома за дитиною, віддаленістю місця проживання від селища Міжгір'я, почергового звернення спочатку до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а у подальшому до визначеного центром БВПД для надання правової допомоги у цій справі адвоката, необхідністю зібрання доказів по справі, необхідністю віднайти та домовитись з особами, які можуть побути вдома з малолітньою дитиною на період відлучення матері, відкладення необхідних коштів на сплату судового збору при поданні позову, звернутися до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у встановлений законом 10-тиденний термін для позивача не видалось можливим.
Оцінюючи доводи позивачки з приводу строку для звернення до суду з цим позовом, суддя констатує наступне.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, від 01.02.2024 по справі № 990/270/23 провадження № 11-179заі23, а також від 16.05.2024 по справі № 990/53/24 провадження № 11-49заі24.
Як вбачається з матеріалі позову, 06.12.2024 за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», виданого на підставі наказу Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від № 017/03.6/12248, Млавець В. В. визначено адвоката для надання їй безоплатної правової допомоги.
Разом з тим позовну заяву подано до суду 02.05.2025, за спливом майже п?яти місяців після визначення адвоката для надання безоплатної правової допомоги та більше шести місяців після прийняття оскаржуваної постанови.
Щодо посилань на необхідність часу для збирання доказів, суддя звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться наступні докази: копія постанови серія ГАБІ № 810731 від 20.10.2024, копія картки платника податків, довідка управління соціального захисту датована 27.11.2024, акт обстеження матеріально-побутових умов сім?ї ОСОБА_1 датований 16.12.2024, витяг з реєстру територіальної громади датований 30.04.2024, копія паспорту позивачки, копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином зміст наведених доказів спростовує доводи щодо необхідності тривалого часу для їх збирання.
Щодо посилань позивачки на необхідність відкладення коштів на сплату судового збору, сума якого з урахування подання позову в електронній формі становить 484,48 грн, суддя звертає увагу, що відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд за відповідних умов може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачка пропустила передбачений частиною другою статті 286 КАС України строк звернення до суду з позовом, а підстави, вказані нею у заяві, не вбачає поважними.
Крім того до позовної заяви додано копію постанови (ГАБІ № 810731 від 20.10.2024), яка є нечитабельною, тому позивачці (представнику) необхідно надати суду копію оскаржуваної постанови належної якості.
У відповідності до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачці протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути зазначені недоліки в оформленні позовної заяви, у тому числі звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кривка Павло Павлович до Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Встановити позивачці для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, строк - десять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці та її представнику.
Роз'яснити позивачці (її представнику), що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Пухальський С. В.