Номер провадження 1-кп/243/733/2025
Номер справи 243/3508/25
« 08 » травня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2
- прокурора - ОСОБА_3
- обвинуваченого - ОСОБА_4
- захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні в залі № 4 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 12025053510000076, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 березня 2025 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов'янської окружної прокуратури Донецької області 30 квітня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вугільне, Верхньоколимського району, Якутія, рф, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утримані має неповнолітню дитину, не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-23 грудня 2024 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 частина 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк один рік
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 частина 2 КК України,
Угода про визнання винуватості досягнута під час судового розгляду кримінального провадження.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше - 23 грудня 2024 року протягом року засудженим Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 частина 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк один рік, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, в серпні 2024 року, у денний час доби (більш точну дату та час в ході проведення судового розгляду кримінального провадження встановити не виявилось можливим), перебуваючи на території домоволодіння за адресою фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , в огороді виявив кущі дикорослої рослини роду коноплі. В цей же час, на цьому ж місці, у нього виник протиправний злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, для особистого вживання без мети збуту.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями, посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вирвав гілки дикорослої рослини роду коноплі, які переніс до господарської будівлі на території домоволодіння за адресою фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 та помістив на поверхню буржуйки, тим самим придбав та почав зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, для особистого вживання без мети збуту.
Також, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше, 23 грудня 2024 року протягом року засудженим Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 частина 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк один рік, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, приблизно у лютому місяці 2025 року, у денний час доби (більш точну дату та час в ході судового розгляду кримінального провадження встановити не виявилось можливим), проходив в лісопосадці яка розташована на мікрорайоні Черевковка м. Слов'янська Краматорського району Донецької області (більш точне місце в ході судового розгляду кримінального провадження встановити не виявилось можливим), де на землі побачив зіп-пакет з речовиною білого кольору. Піднявши вказаний зіп-пакет, ОСОБА_4 відкрив його та виявив всередині кристалічну речовину білого кольору. В цей же час, на цьому ж місці, будучи обізнаним, що вказана речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, у нього виник протиправний злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) для власного вживання, без мети збуту.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями, посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, ОСОБА_4 підняв вищевказаний зіп - пакет кристалічною речовиною, тим самим придбав та почав зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Надалі зазначений зіп-пакет ОСОБА_4 відніс до приміщення літньої кухні та поклав на полицю шафи, тим самим продовжив зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP за місцем свого мешкання, без мети збуту.
20 березня 2025 року, у період часу з 10 год 25 хв до 12 год 00 хв, дізнавачем СД ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 на підставі Ухвали слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області № 243/2237/25 від 18 березня 2025 року у присутності двох понятих за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук під час якого було виявлено та вилучено:
- наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс. Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 19,50 г, яку ОСОБА_8 придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
- поліетиленовий зіп - пакет з кристалічною речовиною білого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,4879 г., яку ОСОБА_8 придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 309 частиною 2 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за ч. 2 ст. 309 КК України.
07 травня 2025 року між Прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025053510000076, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 березня 2025 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено Угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно наданої суду разом з Обвинувальним актом Угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду справи повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні і б) сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 309 частиною 2 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік та на підставі ч. 1 ст. 71, ч.3 ст. 78 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2024 року (справа № 243/9905/24, провадження № 1-кп/243/1123/2024).
Згідно даної угоди Прокурор Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025053510000076, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 березня 2025 року та обвинувачений ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за статтею 309 частина 2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні. Також вказаною Угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 частиною 2 КК України, у виді позбавлення волі на строк один рік та на підставі ч. 1 ст. 71, ч.3 ст. 78 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2024 року (справа № 243/9905/24, провадження № 1-кп/243/1123/2024).
В Угоді передбачені наслідки укладення та затвердження Угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні Угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, та просив суд Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в Угоді про визнання винуватості покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, в обсязі підозри, та пояснив, що під час укладення угоди діяв добровільно, розуміє свої права та наслідки укладення Угоди про визнання винуватості, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження Угоди про визнання винуватості та заявив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно Угоди про визнання винуватості зобов'язання. Розуміє, що умисне невиконання Угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Укладаючи відповідну Угоду про визнання винуватості, він цілком розумів надані йому законом права, а також роз'яснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені ст. 473 КПК України і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені ст. 476 КПК України. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена Угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь - якого насильства, примусу, погроз.
Просив Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, та просив призначити йому узгоджену міру покарання, зазначив, що будь-якого тиску на обвинуваченого вчинено не було, всі дії є добровільними, укладення угоди відбувалося в його присутності, просив затвердити Угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження Угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог частини 5 статті 469 КПК України укладення Угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Перед ухваленням рішення про затвердження Угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з'ясував в обвинуваченого чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права:
- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Суд роз'яснив ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Сторони просять затвердити Угоду про визнання винуватості.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно частини 4 ст. 469 КПК України, Угода про визнання винуватості між прокурором, підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода, завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 309 частина 2 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням, що в силу вимог частини 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення Угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1.4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження Угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді і що угода відповідає вимогам закону і вважає можливим затвердити Угоду про визнання винуватості між Прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області - ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025053510000076, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 березня 2025 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , так як дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за статтею 309 частина 2 КК України, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11 грудня 2015 року № 13, сторони угоди (незалежно від її виду) зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання.
У відповідності до вимог статті 50 КК України « Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.»
Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи: - положення пунктів 1 - 2 ч. 1 ст. 65 КК, тобто 1) у межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК, та 2) відповідно до положень Загальної частини КК. Зокрема, у випадку, коли в санкції статті (санкції частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, не встановлено мінімальної межі покарання, сторони мають виходити із положень розділу X Загальної частини КК; - ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м'який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК України.
Врахування зазначених вимог кримінального закону має бути відображено у змісті угоди, а узгоджена міра покарання повинна мати конкретний вираз.
Як вказано у ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно абз.3 п.25 Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст.71 КК України.
У відповідності до частини 3 статті 78 КК України « У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 КК України.»
На підставі Вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2024 року ОСОБА_4 засуджений за ст. 309 частина 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік. На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк один рік.
Отже, при визначенні остаточного покарання на підставі ст.71 КК України, суд вважає за необхідне до покарання, призначеного у даному кримінальному провадженні, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
На підставі Ухвали слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2025 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Судом встановлено, що ризики передбачені статтею 177 КПК України на даний час не відпали, враховуючи, що особа засуджується до реального покарання у виді позбавлення волі, з метою запобігти ризикам ухилитись від суду та відбування покарання, суд приходить до висновку, що до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді домашнього арешту ОСОБА_4 слід залишити без змін, оскільки існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.
Згідно Довідки Луганського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/113-25/2001-НЗПРАП від 24 березня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025053510000076 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2025 року складають 1591 грн 80 коп.
Згідно Довідки Луганського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/113-25/2002-НЗПРАП від 31 березня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025053510000076 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2025 року складають 2387 грн 70 коп.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити Угоду про визнання винуватості від 07 травня 2025 року між Прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025053510000076, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 березня 2025 року та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_6 винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 309 частина 2 КК України.
Призначити ОСОБА_9 узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
За сукупністю вироків, у відповідності до частини 1 статті 71, частини 3 статті 78 КК України остаточне покарання ОСОБА_9 призначити шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком не відбутої частини покарання, призначеного на підставі Вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2024 року - позбавлення волі на строк один рік один місяць з ізоляцією засудженого та поміщення його до Кримінально виконавчої установи закритого типу.
Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_9 відраховувати з моменту його затримання і поміщення до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Запобіжний захід, обраний на підставі Ухвали слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2025 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді - домашнього арешту до набрання вироком законної сили - залишити без змін « домашній арешт».
Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_6 і етапування його для відбування ним покарання у виді позбавлення волі до Державної установи « Дніпровська установа виконання покарань (№4)» доручити співробітникам поліції Відділу поліції №4 Краматорського Районного Управління Поліції ГУНП в Донецькій області.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вугільне, Верхньоколимського району, Якутія, рф, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів по кримінальному провадженню № 12025053510000076, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2025 року - Висновок експерта № СЕ-19/113-25/2001- НЗПРАП від 24 березня 2025 року, у розмірі 1591 грн 80 коп ( одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна грн. 80 коп).
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вугільне, Верхньоколимського району, Якутія, рф, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів по кримінальному провадженню № 12025053510000076, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2025 року - Висновок експерта № СЕ-19/113-25/2002- НЗПРАП від 31 березня 2025 року, у розмірі 2387 грн 70 коп ( дві тисячі триста вісімдесят сім грн. 70 коп).
Речові докази по справі: наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 19,50 гр в перерахунку на суху речовину в спец. пакеті №5808646, які долучено до матеріалів кримінального провадження № 12025053510000076, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 27 березня 2025 року, що зберігаються у Камері схову при ВП№4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією № 650 - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - знищити.
Речові докази по справі: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 0,4879, запаковану в паперовий конверт Луганського НДЕКЦ, які долучено до матеріалів кримінального провадження № 12025053510000076, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 27 березня 2025 року, що зберігаються у Камері схову при ВП№4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією № 655 - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - знищити.
Роз'яснити, що у разі невиконання Угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з Клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі Угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди.
-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України Угода не може бути укладена.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий суддя ОСОБА_1