Справа № 191/1229/25
Провадження № 1-р/191/8/25
іменем України
14 квітня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове заяву прокурора Синельниківської окружної прокуратури про роз'яснення судового рішення від 28.03.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025041390000335 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, відомості про яке 11.03.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Прокурор Синельниківської окружною прокуратури ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із заявою в порядку ст.380 КПК України.
В обґрунтування своїх вимог, прокурор зазначила, що ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.03.2025 року у справі № 191/1229/25 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна та зобов'язано повернути вилучене майно користувачу.
28.03.2025 року слідчим суддею Синельниківського міськрайонного суду
Дніпропетровської області у справі № 191/1229/25 постановлена вступна та
резолютивна частина оскаржуваної ухвали. З тексту вказаної ухвали вбачається,
що повний текст ухвали буде постановлений до 01.04.2025 року. Повний текст
оскаржуваної ухвали отриманий прокурором 02.04.2025 року. На вказану ухвалу суду прокурором подана апеляційна скарга, яка на даний час не розглянута. Вивченням повного тексту ухвали, а саме мотивувальної та резолютивної частини прокурору є незрозумілим кому саме необхідно повернути тимчасове вилучене під час проведення огляду місця події майно.
Відповідно до резолютивної частини ухвали визначено - негайно повернути особі, у користуванні якої знаходилось тимчасово вилучене майно, а саме фрагменти пиляної деревини різного діаметру та довжини, дві бензинові пили «Dnipro-M» DSG-524, дві пляшки з речовиною, схожою на бензин, пакет білого кольору в якому знаходиться мірна кружка, лійка червоного кольору, лійка прозора, дві пляшки мастила «Дніпро-М» об'ємом 1 л., три шини до бензопили, ручка з бензопили, ціпок з бензопили, свічка запалювання, плоскогубці з рукояткою червоного кольору, малярна кисть, рожковий ключ на 13, напильник, викрутка хрестообразна, два захисних чохла з бензопили чорного кольору, фрагменти пиляної деревини в кількості 723 шт. Однак з мотивувальної та резолютивної частин ухвали не вбачається хто саме являвся користувачем вищевказаного майна.
Під час судового розгляду клопотання прокурора про арешт майна приймав участь представник власника майна, а саме автомобіля ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 (власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), адвокат ОСОБА_6 . Також адвокат ОСОБА_6 являється представником ТОВ «Агроцентр Раївський». В ході судового розгляду адвокатом в усній формі зазначалось, що дві бензинові пили «Dnipro-M» DSG-524 нібито належать ТОВ «Агроцентр Раївський», без надання належних
доказів цьому. Щодо іншого майна, яке відповідно до ухвали необхідно повернути, адвокатом не зазначалось, що власником або користувачем цього майна є ТОВ «Агроцентр Раївський» або інша особа. Поміж вказаного, в ході судового розгляду клопотання та в самому клопотанні прокурора було зазначено, що під час проведення огляду місця події
11.03.2025 року на місці були встановлені особи: ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які користуючись ст. 63 Конституції України будь які пояснення не надали та не підтвердили, а також не спростували факт належності вилучених речей саме їм, а тому на даний час власники/користувачі виявлених та вилучених під час огляду речей та предметів (окрім автомобіля) не встановлені.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
Як зазначалось у клопотанні прокурора про арешт майна, вищевказане майно вилучалось на відкритій ділянці місцевості та в ході слідчої дії, а також після її проведення жодна особа не заявляла, що вилучене майно (окрім двох бензинових пил «Dnipro-M» DSG-524) перебуває у її власності чи користуванні.
У зв'язку з викладеним, наразі є незрозумілим кому саме необхідно повернути тимчасово вилучене майно, а саме фрагменти пиляної деревини різного діаметру та довжини, дві бензинові пили «Dnipro-M» DSG-524, дві пляшки з речовиною, схожою на бензин, пакет білого кольору в якому знаходиться мірна кружка, лійка червоного кольору, лійка прозора, дві пляшки мастила «Дніпро-М» об'ємом 1 л., три шили до бензопили, ручка з бензопили,
ціпок з бензопили, свічка запалювання, плоскогубці з рукояткою червоного кольору, малярна кисть, рожковий ключ на 13, напильник, викрутка хрестообразна, два захисних чохла з бензопили чорного кольору, фрагменти пиляної деревини в кількості 723 шт.
У зв'язку з цим, прокурор просить роз'яснити ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.03.2025 року , у справі № 191/1229/25, про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна в частині : хто є користувачем тимчасово вилученого майна (фрагменти пиляної деревини різного діаметру та довжини, дві бензинові пили «Dnipro-М» DSG-524, дві пляшки з речовиною, схожою на бензин, пакет білого кольору в якому знаходиться мірна кружка, лійка червоного кольору, лійка прозора, дві пляшки мастила «Дніпро-М» об'ємом 1 л., три шили до бензопили, ручка з бензопили, ціпок з бензопили, свічка запалювання, плоскогубці з рукояткою червоного кольору, малярна кисть, рожковий ключ на 13, напильник, викрутка хрестообразна, два захисних чохла з бензопили чорного кольору, фрагменти пиляної деревини в кількості 723 шт.), якому необхідно його повернути на виконання ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.03.2025 року, у справі № 191/1229/25.
Прокурор в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали заяви та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді від 28.03.2025 року в задоволенні клопотання прокурора Синельниківської окружної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025041390000335 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, відомості про яке 11.03.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, було відмовлено, та постановлено негайно повернути особі, у користуванні якої знаходилося тимчасово вилучене майно, а саме, фрагменти пиляної деревини різного діаметру та довжини, та дві бензинові пили «Dnipro-М» DSG-524, дві пляшки з речовиною, схожою на бензин, пакет білого кольору в якому знаходиться мірна кружка, лійка червоного кольору, лійка прозора, дві пляшки мастила «Дніпро-М» об'ємом 1 л., три шили до бензопили, ручка з бензопили, ціпок з бензопили, свічка запалювання, плоскогубці з рукояткою червоного кольору, малярна кисть, рожковий ключ на 13, напильник, викрутка хрестообразна, два захисних чохла з бензопили чорного кольору, фрагменти пиляної деревини в кількості 723 шт.
Частиною 1 ст. 380 КПК України передбачено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Таким чином, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, в тому числі можливістю різного їх тлумачення, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Аналіз положень ч. 1 ст. 380 КПК України дає підстави вважати, що роз'яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі, при цьому, суд зобов'язаний викласти більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду, тобто при роз'ясненні рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни.
Стаття 380 КПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню. При цьому, слід враховувати те, що зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є достатнім для сприйняття та таким, що не припускає варіантності свого тлумачення.
Виходячи з аналізу вказаної норми, роз'ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 року, справа 367/3068/17, провадження № 51-8936кмо18, вказано, що згідно ч.1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК України, є незрозумілим, суд, слідчий суддя, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Згідно ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Крім того, ч.1 п.2 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
В обґрунтування поданої заяви про роз'яснення ухвали слідчого судді прокурор зазначила, що незрозуміло кому саме необхідно повернути тимчасово вилучене майно.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі № 202/4467/14-к (провадження №13-33зк19), вказано, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13.07.2016 року у справі № 21-452іп16).
Роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
Оскільки ухвала суду від 28.03.2025 року була постановлена з урахуванням положень ч. 3 ст. 173 КПК України, якою передбачено порядок повернення тимчасово вилученого майна у разі відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, то ухвалу суду від 28.03.2025 року необхідно роз'яснити таким чином, що відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього тимчасово вилученого майна. Крім того, доводи заявника в тій частині, що незрозуміло кому саме необхідно повернути тимчасово вилучене майно, не є слушними, оскільки в ході розгляду клопотання про арешт майна суду не було надано достовірних відомостей про конкретну особу, у якої слідчим відбувалося вилучення майна. За таких обставин в ухвалі від 28.03.2025 року судом не було зазначено конкретної особи, якій майно підлягає поверненню, а лише враховані положення ч. 3 ст. 173 КПК України, якою чітко передбачені наслідки у разі відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370-372, 380 КПК України, -
Заяву прокурора Синельниківської окружної прокуратури про роз'яснення судового рішення від 28.03.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна задовольнити.
Роз'яснити ухвалу Синельниківського міськрайонного суду від 28.03.2025 року у справі № 191/1229/25, провадження № 1-кс/191/245/25, якою відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна, зазначивши, що відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього тимчасово вилученого майна.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 18.04.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1