Справа № 201/663/25
Провадження № 2/201/1485/2025
(заочне)
08 травня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сідельника Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог банк посилався на те, що відповідачем 11 лютого 2022 року було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 14 лютого 2022 року підписав паспорт кредиту за допомогою ОТП пароля. Після чого із відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 14.02.2022 р. про надання строкового кредиту у розмірі 47 000 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний графік кредиту. З часу отримання кредиту відповідач належним чином не виконував грошове зобов'язання, в наслідок чого станом на 06 січня 2025 року виникла заборгованість у сумі 33 345 грн., з яких: 27 000 грн.- заборгованість за кредитом та 6 345 грн. - заборгованість за відсотками, яку банк просив стягнути з ОСОБА_1 та судові витрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 16 січня 2025 року позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.90)
Ухвалою судді від 10 лютого 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.95).
Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечувала (а.с.102).
Відповідач в судове засідання не з'явився про день та час повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.(а.с.40-62)
14 лютого 2022 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою» (а.с.79-84) та кредитний договір б/н від 14.02.2022 р. про надання строкового кредиту у розмірі 47 000 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. (а.с.64-75)
Отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою за договором №б/н за період з 14.02.2022 р. по 07.01.2025 р., довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картки, оформленої на ОСОБА_1 (а.с.38,39).
Згідно з графіком погашення кредиту, відповідач зобов'язалася, в рахунок погашення заборгованості за наданим кредитом, сплачувати платежі у розмірі 1 305,56 грн., починаючи з 14 березня 2022 року по 14 лютого 2025 року, а також проценти за користування кредитом у розмірі 705 грн.(а.с.76-78)
Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, не надав своєчасно АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість за кредитом.
Згідно розрахунком заборгованості, наданим банком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 06 січня 2025 року становить 33 345 грн, з яких: 27 000 грн. - заборгованість за кредитом та 6 345 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.(а.с.34-37)
Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268, 279, 280-283, 353,354 ЦПК України, -
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 14 лютого 2022 року станом на 06 січня 2025 року у розмірі 33 345 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 27 000 грн., за відсотками - 6 345 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» у рахунок повернення судових витрат судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: акціонерного товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Б.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Куць