Справа № 175/7061/24
Провадження № 2/201/1547/2025
(заочне)
08 травня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сідельника Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» посилалися на те, що 29 червня 2021 року між відповідачем та ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, в рамках якого реалізуєються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений кредитний договір № 8090802, відповідно до якого було надано відповідачу грошові кошти у розмірі 7 200 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами 1.6.-1.8. Кредитного договору.
27 серпня 2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 27/08-1, відповідно до якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором № 8090802 від 29 червня 2021 року, укладеним між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, у т.ч. за кредитним договором № 8090802 від 29 червня 2021 року, укладеним між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 8090802 від 29 червня 2021 року, що підлягає стягненню станом на 08 квітня 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості становить 17 118,52 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 7200 грн., за відсотками - 9 338,40 грн., три відсотки річних - 107,11 грн. та втрати від інфляції - 473,01 грн.
25 червня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 4779190, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 9 900 грн. зі сплатою відсотків 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом на строк 14 днів до 09 липня 2021 року.
16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 16/12-2021-43, відповідно умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4779190 від 25 червня 2021 року, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4779190 від 25 червня 2021 року, що уклали ТОВ «МІЛОАН» та відповідач.
Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 4779190 від 25 червня 2021 року, що підлягає стягненню станом на день підготовки позову відповідно до розрахунку заборгованості, становить 76972,50 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 9 900 грн., за відсотками - 66 082,50 грн., за комісією - 990 грн.
Загальний розмір заборгованості перед позивачем, що підлягає стягненню з відповідача становить 94091,02 грн.
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитними договорами у розмірі 94091,02 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 17 000 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 листопада 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.107).
Ухвалою судді від 27 грудня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу для розгляду по суті (а.с.123-124).
Ухвалою суду від 21 січня 2025 року у даній цивільній справі витребувано докази (а.с.141-142).
26 лютого 2025 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали від 21 січня 2025 року направлено інформацію про рух грошових коштів, а також інформацію щодо належності кредитної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.105-107).
Представник позивача - Ткаченко М.М. просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4779190, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 9 900 грн. зі сплатою відсотків 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом на строк 14 днів до 09 липня 2021 року (а.с.10 зворот-14). Також 25 червня 2021 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.15).
ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало йому кредитні кошти в сумі 9900 грн. шляхом їх зарахування на банківську картку відповідача НОМЕР_2 (а.с.18).
Факт належності вказаної кредитної картки відповідачеві ОСОБА_1 підтверджується відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 159), а зарахування коштів - випискою по вказаному рахунку відповідача НОМЕР_2 (а.с.160 зворот), направленим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду від 21 січня 2025 року
16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 16/12-2021-43, відповідно умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4779190 від 25 червня 2021 року, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем (а.с.30-32).
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4779190 від 25 червня 2021 року, що уклали ТОВ «МІЛОАН» та відповідач (а.с.43-46).
Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем, станом на 10 січня 2023 року розмір заборгованості відповідача становить 76 972,50 грн., з яких: тіло кредиту - 9 900 грн., відсотки за користування кредитом - 66 082,50 грн., комісія - 990 грн.
29 червня 2021 року між відповідачем та ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» за допомогою веб-сайту був укладений Кредитний договір № 8090802, відповідно до якого було надано відповідачу грошові кошти в розмірі 7 200 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами 1.6.-1.8. Кредитного договору.(а.с.6-7). Також 29.06.2021 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.8).
27.08.2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 27/08-1, відповідно до якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у т.ч. за Кредитним договором № 8090802 від 29.06.2021 року, що укладений між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем. (а.с.25-26)
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, у т.ч. за кредитним договором № 8090802 від 29.06.2021 року, що укладений між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем. (а.с.38-40).
Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем, станом на 10 березня 2023 року розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 8090802 від 29 червня 2021 року становить: тіло кредиту - 7 200 грн., відсотки за користування кредитом - 9 338,40 грн., а також нараховані три відсотки річних - 107,11 грн., інфляційні збитки - 473,01 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч.1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п.12 ч.1 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов'язковими для виконання.
Таким чином наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за кредитними договорами №8090802 від 29.06.2021 року, укладеним між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 та №4779190 від 25.06.2021 року, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за кредитними договорами №8090802 від 29.06.2021 року та №4779190 від 25.06.2021 року в добровільному порядку ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати від боржника виконати обов'язок з повернення отриманої суми кредитних коштів.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 94 091,02 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).
Звертаючись із позовною заявою, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000 грн., надавши при цьому договір про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02 січня 2023 року (а.с.61-62), заявку на надання юридичної допомоги № 750 від 01 березня 2024 року (а.с.65), витяг з акту №3 про надання юридичної допомоги від 08 березня 2024 року (а.с.66), платіжку інструкцію №0421280000 від 15 березня 2024 року в якій в графі призначення платежу вказано: надання правової допомоги згідно договору №02-01/2023 від 02.01.2023 року (а.с.64).
Між тим, суд зауважує, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 17 000 грн. є не обґрунтованим та завищеним.
Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання яких адвокат би витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. (а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором № 8090802 від 29 червня 2021 року станом на 10 березня 2023 року, з яких тіло кредиту - 7 200 грн., відсотки за користування кредитом - 9 338,40 грн., а також три відсотки річних - 107,11 грн., втрати від інфляції - 473,01 грн., а всього 17 118,52 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором № 4779190 від 25 червня 2021 року станом на 10 січня 2023 року у сумі 76 972,50 грн., з яких: тіло кредиту - 9 900 грн., відсотки за користування кредитом - 66 082,50 грн., комісія - 990 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн. та судовий збір - 3 028 грн.
В решті вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Куць