29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"09" квітня 2025 р. Справа № 924/60/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали
за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ
до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ''СІМ.Я'', с.Шарівка, Хмельницький район, Хмельницька область
про стягнення заборгованості 273 201,77 грн., з яких 217 529.20 грн. основного боргу, 14 742,55грн. пені, 5 691,34 грн. індекс інфляції, 14 073,68 грн. 25 % річних та 21 165,00 грн. штрафу
за участю представників сторін:
від позивача - Кордас Ж.А. згідно довіреності, витягу
від відповідача - не з'явився
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ''СІМ.Я'', с.Шарівка, Хмельницький район, Хмельницька область про стягнення заборгованості 273 201,77 грн., з яких 217 529.20 грн. основного боргу, 14 742,55грн. пені, 5 691,34 грн. індекс інфляції, 14 073,68 грн. 25 % річних та 21 165,00 грн. штрафу.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.
Ухвалою від 20.01.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 18.01.2025р. суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Підготовче засідання у справі відкладено на 11:00 год. 26 березня 2025 р.
У підготовчому засідання 26.03.2025р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 10:00 год. 09.04.2025р.
Відповідач в судові засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується надісланням ухвал суду по даній справі на адресу останнього, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Між Позивачем та Відповідачем 09.02.2022р. було укладено Договір фінансового лізингу №22-21-23 ств-фл/69 (далі - Договір), згідно якого Позивач передав Відповідачу у користування згідно акту приймання - передачі сільськогосподарської техніки №3 від 11.02.2022 року трактор Берарусь - 1025.2 за №T4R102501M1100482 в кількості 1 од. (далі - Предмет лізингу) строком на 45 (сорок п'ять) місяців, а останній зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах Договору.
Відповідно до статті 16 Закону України “Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Відповідно до п.4.2. Договору з моменту підписання Акту Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають:
- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;
- комісію за організацію лізингової операції в розмірі 1 (одного) відсотка (без ПДВ) від вартості Предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження Договору згідно з Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього Договору;
- комісію за супроводження Договору в розмірі 14 (чотирнадцяти) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткуванням податком на додану вартість.
Комісія за супроводження договору є складовою частиною лізингового платежу, не відноситься до послуг та не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
У відповідності до п. 4.3. Договору, лізингові платежі сплачуються Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця у такі терміни та в такому порядку:
- у частині комісії за супроводження договору - щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується черезь1 місяць з дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі - щомісячно.
- у частині відшкодування вартості предмета лізингу - у вересні, жовтня та листопаді кожного календарного року. Термін тсплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмета лізингу сплачується в вересні 2022 року числом дати підписання акта.
Згідно п. 4.4. Договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до Договору (далі - Додаток № 2 до Договору).
Отже, враховуючи зазначене та те, що Акт приймання-передачі був підписаний 11.02.2022р., Відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі:
- №24-30 в сумі 4115,45 грн. кожен не пізніше 11.02.2024, 11.03.2024, 11.04.2024р, 11.05.2024, 11.06.2024, 11.07.2024, 11.08.2024 відповідно;
- №31 в сумі 62907,09 грн. не пізніше 11.09.2024 відповідно;
- №32 в сумі 62221,18 грн. не пізніше 11.10.2024 відповідно;
- №33 в сумі 61535,28 грн. не пізніше 11.11.2024 відповідно;
- №34 в сумі 2057,71 грн. не пізніше 11.12.2024 відповідно.
Однак, Відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів у строки та розміри визначені умовами договору виконував неналежним чином, чим порушив істотні умови Договору в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів.
Станом на 26.12.2024р. Відповідач мав заплатити Позивачу по лізингових платежах 217 529,20 грн., тому заборгованість в частині лізингових платежів №24-24 складає 217 529,20 грн.
Згідно з п. 3.4.3. Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.
Пунктом 3.4.14 Договору погоджено, що Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь - яких обставину тому числі форс - мажору.
Пунктом 8.9. Договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.
Відповідно до п. 10.3. Договору строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.
Відповідно до п. 8.1. Договору, за будь-яке порушення умов Договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4. Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу.
За порушення умов Договору вдруге Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу.
Для розрахунку штрафу визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості Предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю Предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Предмета лізингу.
Під первинною вартістю Предмета лізингу розуміється вартість техніки переданої в лізинг, яка зазначається у Додатках. №№ 1-2 до Договору, та становить (включаючи ПДВ) 830 000,00 грн.
Попередній лізинговий платіж - це платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу, який згідно п. 4.1. Договору сплачується протягом 7 (семи) календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором, розмір якого становить 15 (п'ятнадцять) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), сума якого зазначена в Додатку № 2 до Договору та становить (включаючи ПДВ) 124 500,00 грн.
З урахуванням зазначеного, а також систематичного порушення умов Договору в частині своєчасної сплати лізингових платежів Відповідачу нарахований штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу, що становить 21 165,00 грн.
Згідно п. 8.3. Договору на прострочену і суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмір 25% річних. Сплата Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за Договором, не звільняє Лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п. 8.1 цього Договору.
З урахуванням зазначеного Відповідачу нараховано пеню у розмірі 14 742,55 грн., індекс інфляції у розмірі 5 691,34 грн., 25 % річних у розмірі 14 073,68 грн. та штраф за п. 8.1. Договору у розмірі 3%, що становить 21 165,00 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає до стягнення з Відповідача становить 273 201,77 грн., з яких 217 529.20 грн. основного боргу, 14 742,55грн. пені, 5 691,34 грн. індекс інфляції, 14 073,68 грн. 25 % річних та 21 165,00 грн. штрафу.
Позивачем були здійснені заходи досудового врегулювання спору. Зокрема, вимоги щодо сплати заборгованості направлялись Відповідачу, а саме вимога №03 від 06.01.2025р. (трекінг відправлення 02900707984315) Однак, зазначена вимога Відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Пунктом 10.9. Договору встановлено, що спори, які можуть виникнути при виконанні Договору, вирішуються в судовому порядку.
Пунктом 9.1. Основного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до цього договору “Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу» та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором, якщо інше не визначено цим договором.
Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої .сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити кошти), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
За ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (с. 525 ЦК України).
Згідно ст.ст. 530, 610-612 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Як вбачається із матеріалів справи станом на 26.12.2024р. за умовами укладеного між сторонами Договору у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в частині лізингових платежів в сумі 217 529,20 грн.
Згідно з п. 3.4.3. Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.
Пунктом 3.4.14 Договору погоджено, що Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь - яких обставину тому числі форс - мажору.
Пунктом 8.9. Договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.
Відповідно до п. 10.3. Договору строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.
Відповідно до п. 8.1. Договору, за будь-яке порушення умов Договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4. Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу.
За порушення умов Договору вдруге Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу.
Для розрахунку штрафу визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості Предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю Предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Предмета лізингу.
Під первинною вартістю Предмета лізингу розуміється вартість техніки переданої в лізинг, яка зазначається у Додатках. №№ 1-2 до Договору, та становить (включаючи ПДВ) 830 000,00 грн.
Попередній лізинговий платіж - це платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу, який згідно п. 4.1. Договору сплачується протягом 7 (семи) календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором, розмір якого становить 15 (п'ятнадцять) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), сума якого зазначена в Додатку № 2 до Договору та становить (включаючи ПДВ) 124 500,00 грн.
З урахуванням зазначеного, а також систематичного порушення умов Договору в частині своєчасної сплати лізингових платежів Відповідачу нарахований штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу, що становить 21 165,00 грн.
Згідно п. 8.3. Договору на прострочену і суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмір 25% річних. Сплата Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за Договором, не звільняє Лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п. 8.1 цього Договору.
З урахуванням зазначеного Відповідачу нараховано пеню у розмірі 14 742,55 грн., індекс інфляції у розмірі 5 691,34 грн., 25 % річних у розмірі 14 073,68 грн. та штраф за п. 8.1. Договору у розмірі 3%, що становить 21 165,00 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає до стягнення з Відповідача становить 273 201,77 грн., з яких 217 529.20 грн. основного боргу, 14 742,55грн. пені, 5 691,34 грн. індекс інфляції, 14 073,68 грн. 25 % річних та 21 165,00 грн. штрафу.
Позивачем були здійснені заходи досудового врегулювання спору. Зокрема, вимоги щодо сплати заборгованості направлялись Відповідачу, а саме вимога №03 від 06.01.2025р. (трекінг відправлення 02900707984315) Однак, зазначена вимога Відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Пунктом 10.9. Договору встановлено, що спори, які можуть виникнути при виконанні Договору, вирішуються в судовому порядку.
Пунктом 9.1. Основного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до цього договору “Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу» та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором, якщо інше не визначено цим договором.
Суд, перевіривши правильність нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат у вище вказаних сумах, дійшов висновку, що вказані нарахування здійсненні вірно та підлягають задоволенню.
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "СІМ.Я" (32132, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шарівка, код ЄДРПОУ 38884804) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А, код ЄДРПОУ 30401456) - 217 529,20 грн. (двісті сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять гривень 20 коп.) основного боргу, 14 742,55 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот сорок дві гривні 55 коп.) пені, 5 691,34 грн. (п'ять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня 34 коп.) інфляційних втрат, 14 073,68 грн. (чотирнадцять тисяч сімдесят три гривні 68 коп.) - 25% річних, 21 165,00 грн. (двадцять одна тисяча сто шістдесят п'ять гривень 00 коп.) штрафу, 4 098,03 грн. (чотири тисячі дев'яносто вісім гривень 03 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 21.04.2024р.
Суддя І.В. Заярнюк