вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.05.2025м. ДніпроСправа № 904/2080/25
За позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАКОМ-ВІРНИЙ НАПРЯМОК", м.Дніпро
про стягнення заборгованості в розмірі 60 380, 18 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі-Позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАКОМ-ВІРНИЙ НАПРЯМОК" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 60 380, 18 грн., з яких: 53 198,40 грн. штраф за некомплектний товар, 7 181,78 грн. пеня за несвоєчасну поставку товару.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №9/СЗ від 29.03.2024 року.
Ухвалою суду від 05.05.2025 року позовну заяву залишено без руху, Позивачу протягом 7 днів з дня вручення ухвали суду надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
06.05.2025 року від Позивача надійшла заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви на 15 календарних днів з моменту закінчення попередньо встановленого строку. Заява мотивована тим, що у справі № 904/1529/25, судовий збір уже був сплачений за рахунок державних коштів. У зв'язку з тим, що зазначена справа була повернута відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 року, Позивачем подано заяву про повернення судового збору відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір». Крім того, необхідність у поверненні цих коштів для продовження процесуального строку обґрунтовується тим, що в справі № 904/2080/25 позов подається до того самого відповідача з тих самих підстав, тобто у зв'язку з тими самими обставинами та правовими вимогами, що й у попередньому провадженні. Позивач вказує, що сплата судового збору повторно за рахунок державних коштів до моменту фактичного повернення раніше сплаченого збору є фінансово недоцільною.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зі змісту ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк (правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.119, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання Позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Ліпинський