07.05.2025 року м. Дніпро Справа № 904/620/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Боговенко С.Ю.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Дніпровської міської ради
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 р.
( суддя Загинайко Т.В., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 20.02.2025 р.)
прийняту за результатами розгляду заяви Дніпровської міської ради
про забезпечення позову у справі
за позовом:
Дніпровської міської ради
( м. Дніпро )
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд"
( м. Чернівці )
про стягнення 394 839 грн. 11 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Дніпровська міська рада звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" про стягнення 394 839 грн. 11 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.
До позовної заяви позивачем було додано заяву про забезпечення позову, у якій Позивач просив накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" ( ідентифікаційний код 40504261 ) в межах суми стягнення, а саме - автозаправна станція, загальна площа 63,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1195701112101 номер відомостей про речове право 6818796, розташоване за адресою: Набережна Заводська, 6.55 у м. Дніпрі до набрання рішенням по справі законної сили, а також накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" ( ідентифікаційний код 40504261 ), у розмірі 384 839 грн. 11 коп. до набрання рішенням по справі законної сили.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 р. у справі № 904/620/25 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Текіла Голд", у розмірі 384 839,11 грн. В решті вимог за заявою відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Дніпровська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить суд, скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025р. у справі № 904/620/25 в частині відмови щодо накладення арешту на неруцхоме майно ТОВ "Текіла Голд" в межах суми стягнення 384 839,11 грн., а саме: автозаправна станція, загальна площа 63,7 кв.м; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1195701112101 номер відомостей про речове право 6818796, розташоване за адресою: Набережна Заводська, 6.55 у м. Дніпрі до набрання рішенням по справі законної сили та прийняти рішення, яким вимогу щодо накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" ( ідентифікаційний код 40504261 ) в межах суми стягнення, а саме - автозаправна станція, загальна площа 63,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1195701112101 номер відомостей про речове право 6818796, розташоване за адресою: Набережна Заводська, 6.55 у м. Дніпрі до набрання рішенням по справі законної сили задовольнити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що враховуючи накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах суми позовних вимог, суд не вбачає підстав для накладення арешту на нерухоме майно Відповідача, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно забезпечить у подальшому виконанню судового рішення у випадку задоволення позовної заяви та стане запобіганню відчуженню такого майна на користь третіх осіб. Поряд з цим, наразі невідомо чи достатньо на рахунку Відповідача коштів для їх подальшого стягнення у випадку задоволення позовних вимог.
Водночас, на думку Скаржника, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/620/25.
Матеріали справи № 904/620/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 07.05.2025 р..
Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.
У судовому засіданні 07.05.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" про стягнення 394 839 грн. 11 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.
До позовної заяви позивачем було додано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" ( ідентифікаційний код 40504261 ) в межах суми стягнення, а саме - автозаправна станція, загальна площа 63,7 кв. м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1195701112101 номер відомостей про речове право 6818796, розташоване за адресою: Набережна Заводська, 6.55 у м. Дніпрі до набрання рішенням по справі законної сили, а також накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (ідентифікаційний код 40504261), у розмірі 384 839 грн. 11 коп. до набрання рішенням по справі законної сили.
Вказана заява обґрунтована тим, що: між сторонами існує спір щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості; оскільки предметом спору є стягнення орендної плати в розмірі, накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, який на праві приватної власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність; в той же час застосування такого способу забезпечення позову гарантуватиме виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 р. у справі № 904/620/25 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Текіла Голд", у розмірі 384 839,11 грн. В решті вимог за заявою відмовлено.
Судове рішення в частині відмови в задоволені заяви про накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд", мотивоване тим, що накладення арешту на нерухоме майно порушує принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими Позивачем вимогами. Також, предметом спору є стягнення з Відповідача грошової суми, а застосування заходів забезпечення позову стосується нерухомого майна Відповідача, що свідчить про порушення принципу адекватного підходу до забезпечення позову.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 394 839 грн. 11 коп..
Предметом апеляційного розгляду є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 р. у справі № 904/620/25 в частині відмови у задоволені заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно товариства в межах суми позовних вимог - 394 839,11 грн., а отже ухвала господарського суду в частині накладення арешту на грошові кошти, у розмірі 384 839,11 грн. не переглядається.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17 ).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 р. у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 р. у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 р. у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 р. у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 р. у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 р. у справі № 911/3208/21.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові суми, цінні папери тощо ), яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( частини 3 ст. 13 ГПК України ).
Верховний Суд звертав увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей ( доведення нічим не обмеженого права Відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном ) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Водночас, накладення арешту на майно не має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18.
Ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії ( постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21 ).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову про накладення арешту на нерухоме майно, помилково не звернув увагу на те, що обраний Позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки майно фактично залишиться у володінні та користуванні титульного власника ( Відповідача ), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.
За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів Позивача у майбутньому, заява Дніпровської міської ради підлягає задоволенню.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття процесуального документу в оскаржуваній частині знайшли свого підтвердження.
При цьому, колегія суддів зазначає, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову ( аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 р. у справі № 910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував ( у т.ч. в постановах від 09.12.2020 р. у справі № 910/9400/20, від 21.12.2020 р. у справі № 910/9627/20 ) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Однак накладення арешту як на кошти, так і на майно Відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору ( по 394 839 грн. 11 коп. ), матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог ( і за рахунок коштів, і за рахунок майна ), що також суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать Відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 394 839 грн. 11 коп. доцільно буде накласти арешт на майно Відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимоги про накладення арешту на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд".
10. Судові витрати.
Судові витрати за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову розподіляються за наслідками розгляду справи по суті.
Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - задовольнити.
Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 р. по справі № 904/620/25 в частині відмови у задоволенні вимоги про накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" ( ідентифікаційний код 40504261 ) в межах суми стягнення 384 839 грн. 11 коп., а саме - автозаправна станція, загальна площа 63,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1195701112101 номер відомостей про речове право 6818796, розташоване за адресою: Набережна Заводська, 6.55 у м. Дніпрі до набрання рішенням по справі законної сили.
Резолютивну частину ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 р. по справі № 904/620/25 викласти в наступній редакції:
"Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (58000, м. Чернівці, просп. Незалежності, буд. 106, оф. 503В; ідентифікаційний код 40504261) та на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (ідентифікаційний код 40504261), а саме - автозаправну станцію, загальною площею 63,7кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1195701112101 номер відомостей про речове право 6818796, розташоване за адресою: Набережна Заводська, 6.55 у м. Дніпрі, в межах суми 384 839 ( триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дев'ять ) грн. 11 коп.."
Стягувачем за цією постановою є: Дніпровська міська рада ( 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514 )
Боржником за цією постановою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" ( 58000, м. Чернівці, просп. Незалежності, буд. 106, оф. 503В; ідентифікаційний код 40504261 )
Постанова є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження» та відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження» може бути пред'явлена до виконання у строк до 07.05.2028 р..
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 08.07.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус