08 травня 2025 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , - адвоката Гуцуляк С. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Гуцуляк С. Т. на постанову судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2025 року, -
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 248157, ОСОБА_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15.02.2025 року о 22-00 год в смт. Берегомет по вул. Кармелюка, 5, Вижницького району Чернівецької області керував транспортним засобом марки Skoda Octavia, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, почервоніння шкіри обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій на місці зупинки транспортного засобу та у Вижницькій міській лікарні відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокатом Гуцуляк С. Т. було подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в діях її підзахисного інкримінованого його складу адміністративного правопорушення.
ЄУНСС: 713/1010/25 Головуючий у І інстанції: Кибич І. А.
Номер провадження: 33/822/218/25 Головуючий суддя : Давній В. П.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення. Суд не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 248157 складений з порушенням норм процесуального права, оскільки з його змісту не розуміло за що складено протокол за відмову чи за керування транспортним засобом; не вказано хто саме керує транспортним засобом; не зазначено, що до протоколу додаються досліджувані у судовому засіданні матеріали, зокрема: пояснення, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд, відеозаписи; не зазначено в графі «технічний засіб відеозапису» ідентифікаційні ознаки бодікамери; у графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено: «відмовився», що на думку захисника не відповідає дійсності.
Вказує, що її підзахисний 15.02.2025 року приблизно о 22 год знаходився у салоні вищевказаного транспортного засобу та очікував на дружину, при цьому, даний автомобіль не перебував у русі, а знаходився праворуч дороги біля обочини. В цей час до його автомобіля під'їхали співробітники поліції та, не вказавши причини, почали вимагати пред'явлення ним документів.
Стверджує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України настає саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а обов'язок доведення цього факту покладається на працівника поліції. Таким чином, вважає, що працівниками поліції не було належним чином виконано обов'язок щодо збирання доказів, які б підтверджували, що її підзахисний керував транспортним засобом.
Зазначає і про неналежність та недопустимість відеодоказів, які наявні в матеріалах справи, оскільки вони не відображають всіх подій, які відбувались того вечора складається з відрізків, не є безперервним, як передбачено КУпАП.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_4 не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про дату, час і місце слухання справи, та не повідомив суд про поважність причин його неявки, що у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , - адвоката Гуцуляк С. Т., яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, наведених у ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП встановлено, що суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, дотримався зазначених вимог закону належним чином.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 248157 від 15 лютого 2025 року, де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_5 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з якого слідує, що останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.02.2025 року, згідно якого ОСОБА_4 відмовився від огляду на стан сп'яніння; направлення до КНП «Вижницька міська лікарня» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 15.02.2025 року, згідно якого ОСОБА_4 відмовився від огляду на стан сп'яніння; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4083443 від 15.02.2025 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою встановлено факт керування ОСОБА_5 транспортним засобом та порушення ним ПДР; відеозаписи з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейських на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, та відсутністю заперечень останнім факту керування ним вищевказаним транспортним засобом.
Перевіривши вказані докази, апеляційний суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Так, за змістом диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП суб'єктом адміністративного правопорушення за дії, що поставлені у вину ОСОБА_6 , може бути лише особа, яка керує транспортним засобом (водій).
Положеннями п. 1. 5 ПДР України встановлено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Отже, факт керування особою транспортним засобом є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому для висновку про наявність складу правопорушення такий факт повинен бути встановлений та доведений доказами.
З наявних в матеріалах справи відеозаписів із портативного відеореєстратора та бодікамери працівників патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що відеозапис складається з декількох частин, і розпочинається з того моменту, як працівники поліції їдуть позаду автомобіля марки Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , далі поліцейські зупиняють вищевказаний автомобіль та підходять до автомобіля за кермом якого перебуває ОСОБА_4 , якому працівник поліції пояснює причину його зупинки, з якою погоджується і сам ОСОБА_4 . Після розмови з водієм у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України виникли підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а тому ним було запропоновано пройти огляд на місці за допомогою технічного приладу «Alcotest Drager», однак водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, зокрема, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. Сам ОСОБА_4 не заперечував той факт, що саме він керував вищевказаним транспортним засобом та те, що він вживав алкоголь. При цьому, працівником поліції було роз'яснено останньому суть правопорушення та наслідки відмови, його права, надано можливість надати пояснення, від яких водій відмовився (а. с. 9, DVD-диск).
Факт керування ОСОБА_5 15.02.2025 року о 22-00 год в смт. Берегомет по вул. Кармелюка, 5, Вижницького району Чернівецької області транспортним засобом марки Skoda Octavia, д/н НОМЕР_1 , підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , з якого було встановлено, що водія ОСОБА_1 було зупинено у зв'язку із порушенням ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зазначене також підтверджується і наявною в матеріалах справи постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4083443 від 15.02.2025 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а. с. 3).
Також, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційним судом було встановлено, що працівники поліції, зазначивши суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обставин, які давали їм підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, одразу запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager».
Окрім цього, працівником поліції було чітко поінформовано ОСОБА_1 про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію»; було роз'яснено ОСОБА_6 права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП; було неодноразово запропоновано ОСОБА_6 пройти огляд на місці зупинки автомобіля, а також в медичному закладі, що останній відмовився зробити.
Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається захисник, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України настає не тільки за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що випливає з буквального тлумачення диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Уповноваженим органом було надано суду докази, які спростовують вище вказані твердження апелянта.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що уповноваженою особою при складенні протоколу про адміністративне правопорушення було дотримано вимоги КУпАП та Інструкції, а суд першої інстанції при розгляді справи прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Позиція апелянта, щодо невизнання ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення розцінюється апеляційним судом, як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, підстави для скасування постанови місцевого суду і закриття провадження по справі щодо правопорушника за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Гуцуляк С. Т., залишити без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2025 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя
Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній