Номер провадження 22-ц/821/517/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №703/4329/23 Категорія: 304090000 Биченко І. Я.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
06 травня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., Карпенко О.В.,
секретар: Широкова Г.К.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
особа, яка подає апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 січня 2025 року (у складі судді Биченка І.Я.) у справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У вересні 2023 року АТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 26791,44 доларів США.
В обґрунтування вимог зазначено, що 24.12.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11275185000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 21500 доларів США з кінцевим терміном повернення 23.12.2037 зі сплатою відсотків у розмірі 12,9 річних.
В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 168600 від 24.12.2007.
Позичальник ОСОБА_1 станом на 12.09.2017 мав заборгованість за кредитом та процентами в розмірі 16546,05 доларів США, з яких: 15049,16 доларів США заборгованість за кредитом у тому числі прострочена заборгованість в розмірі 477,84 долари США за період з 27.02.2017 до 12.09.2017; 1496,89 доларів США заборгованість за процентами у тому числі прострочена заборгованість в розмірі 1325,05 доларів США за період з 01.01.2017 по 30.08.2017, а також пеня у розмірі 3109,86 грн з яких 828,37 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 26.02.2017 до 12.09.2017 та 2281,49 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 26.02.2017 до 12.09.2017.
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки.
Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» також було подано до суду позовну заяву, в якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість зі сплати кредиту та процентів за кредитним договором № 11275185000 від 24.12.2007 в розмірі 16546,05 доларів США, пеню в розмірі 3109,86 грн. та судові витрати.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21.07.2021 (справа № 703/353/17) у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки відмовлено. Позовна заява Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» задоволена частково.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 04.05.2022 рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21.07.2021 в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 24.12.2007 скасовано, позов АТ «УкрСиббанк» задоволено повністю. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом та процентами у розмірі 16546,05 доларів США, а також пеню в сумі 3109,86 грн.
Постановою Верховного Суду від 12.04.2023 рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21.07.2021 та постанову Черкаського апеляційного суду від 04.05.2022 в частині позовних вимог АТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11275185000 від 24.12.2007, а саме: прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 477,84 доларів США, прострочену заборгованість за процентами у розмірі 1325,05 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 828,37 грн, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в розмірі 2281, 49 грн.
12.05.2023 відповідачі сплатили прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 477,84 доларів США, прострочену заборгованість за процентами у розмірі 1325,05 доларів США, що існувала станом на 12 вересня 2017 року.
Однак, за кредитним договором залишилася не погашеною прострочена заборгованість за період з травня 2017 року по травень 2023 року, що не була предметом розгляду у вказаній вище справі.
29.05.2023 позивач направив відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогу про необхідність усунення порушень кредитного договору, а саме: погашення кредитної заборгованості.
Відповідачі вимоги не виконали та не повернули заборгованість, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 26791,44 доларів США, а саме: 14571,32 доларів США заборгованість за кредитом, 9786,49 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом, 2433,63 доларів США заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін та понесені судові витрати.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.01.2025 позов АТ «УкрСиббанк» задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 26791,44 доларів США.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк відповідно до умов договору направив та повідомив позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої суми кредиту та погашення простроченої заборгованості, шляхом надсилання цінним листом з описом вкладень на адресу відповідачів вимоги про дострокове повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитними коштами.
Також судом зазначено, що, оскільки, відповідачами такі вимоги отримані не були, то термін дострокового повернення кредиту настав 09.07.2023, тобто на 41 календарний день з дати відправлення вимоги банку.
Суд зазначив, що ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконує, поручитель ОСОБА_2 , взявши на себе в добровільному порядку обов'язки по забезпеченню належного виконання позичальником взятих обов'язків, також їх не виконала, а тому наявні правові підстави для стягнення із відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.01.2025 скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «УкрСиббанк».
В обґрунтування скарги зазначає, що оскаржуване рішення винесене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не в повній мірі досліджені обставини, які мають важливе значення для правильного вирішення справи. Вказує, що пред'явлення у 2017 році вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовило зміну строку виконання зобов'язання та початок перебігу позовної давності, яка протиправно не була застосована до спірних правовідносин. Також зазначає, що АТ «УкрСиббанк» вже заявляло вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24.12.2007 та Верховним Судом 12.04.2023 було винесено постанову, якою частково задоволено позов (справа № 703/353/17), а тому позов в даній справі є таким, що поданий повторно.
03.03.2025 на адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача - адвоката Агабалаєвої Я.В., в якому просить рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.01.2025 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що посилання скаржника ОСОБА_1 на те, що АТ «УкрСиббанк» було подано повторний позов є необґрунтованими, оскільки, в межах справи № 703/353/17 банком було заявлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 12.09.2017, тоді як в межах даної справи позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 25.08.2023.
Вказує, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив відповідачу у клопотанні про застосування строку позовної давності та правильно встановив, що пред'явивши 30.05.2023 вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, позивач змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому з цього моменту у банку виникло право на позов та розпочався перебіг позовної давності.
Заслухавши доповідь судді, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов'язань.
Як вбачається зі статуту АТ «УкрСиббанк» Акціонерне товариство «УкрСиббанк» є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»(т.1 а.с. 7).
24.12.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11275185000 (т. 1 а.с. 17?19).
Відповідно до пункту 1.1 Договору банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті (долар США) в сумі 21500 доларів США, що дорівнює еквіваленту 108575 грн за курсом НБУ на день укладення договору, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Сторони домовилися, що банк надає позичальнику кредит у вигляді одного траншу в розмірі суми кредиту, зазначеному у цьому договорі.
Згідно з п. 1.2.2 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені в графіках погашення кредиту відповідно до Додатку № 1 до Договору, але в будь якому випадку не пізніше 23.12.2037, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.
Пунктом 1.3.1 Договору встановлено, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,90% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці.
Сторони домовилися, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки (пункт 1.3.2 Договору).
Згідно з п. 1.4 Договору, цільове призначення кредиту придбання житла.
Відповідно до п.1.5 Договору банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку.
Згідно з п. 2.1 Договору виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується наступним чином, а саме: з метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника банком приймається застава нерухомості (будівлі/споруди/приміщення) квартири АДРЕСА_1 та порука ОСОБА_2 .
Пунктом 3.4.1 Договору встановлено, що позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, а також повернути суму кредиту і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених цим договором, а саме на рахунок № НОМЕР_2 в АКБ «УкрСиббанк», код банку (МФО) 351005.
Згідно з п. 3.4.3 Договору позичальник зобов'язується повернути банку в повному розмірі всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування банком права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 6 Договору.
За порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню (п. 4.1 Договору).
Розділом 6 Договору сторони погодили умови дострокового повернення кредиту за вимогою банку.
Зокрема, згідно з п. 6.1.2 банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пунктом 1.2.2 Договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повністю внести плату за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.
В разі порушення позичальником нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої суми кредиту та/або сплати плати за кредит за Договором, вважається, що такий позичальник користується кредитом понад строк, встановлений договором, при цьому, починаючи з наступного робочого дня, сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями.
До кредитного договору додатковою угодою № 1 від 24.12.2007 були внесені зміни, якими додано новий графік платежів (Додаток № 2), додано «Тарифи банку» (Додаток № 3), доповнено договір пунктом 1.3.5 щодо сплати комісії (т. 1 а.с. 24).
Так, відповідно до п. 1.3.5 Додаткової угоди №1 до Договору про надання споживчого кредиту від 24.12.2007, позичальник згідно умов договору сплачує банку комісію на умовах, зазначених у цьому договорі.
Пунктом 1.5 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання споживчого кредиту встановлено, що у випадках, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 5.2 Договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно п. 1.3.1 Договору; передбачених підпунктом «в» пункту 5.2 Договору процентна ставка за договором збільшується не більше ніж на 10 % для кредитів у національній валюті та не більше ніж 5 % для кредитів в іноземній валюті, відповідно до розміру ставки, що діє згідно з п. 1.3.3 Договору; передбачених підпунктом «г» пункту 5.2 Договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні діючих процентних ставок банку за програмами кредитування.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 24.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 168600, згідно з яким поручитель, у випадку невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, несе солідарну відповідальність перед банком за всіма його зобов'язаннями за кредитним договором (т. 1 а.с. 43).
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 25.08.2023 заборгованість за кредитним договором від 24.12.2007 складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 14571,32 доларів США; 9786,49 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом та 2433,63 доларів США заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (т. 1 а.с. 62-76).
Факт отримання позичальником грошових коштів у розмірі 21500 доларів США, підтверджується випискою за кредитним договором, відповідно до якої ОСОБА_1 24.12.2007 надано кредит згідно з договором № 11275185000 від 24.12.2007 в сумі 21500 доларів США, що еквівалентно 108575 грн (т. 1 а.с. 77).
Згідно з частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори) (частини перша, друга статті 202 ЦК України).
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 598, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (положення статті 611 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частинами першої та другої статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
У рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 визначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
Позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку частини другої статті 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, як шляхом пред'явлення досудової вимоги, так і судової (звернення до суду із позовом).
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 22.07.2020 в справі № 210/1504/13-ц, від 03.12.2020 в справі № 569/16767/16-ц, від 07.12.2022 в справі № 953/1904/20.
Як вбачається з матеріалів справи 29.05.2023 АТ «УкрСиббанк» було направлено ОСОБА_1 , цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення, вимогу про дострокове повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитними коштами у сумі 26337,67 доларів США (т. 1 а.с. 44).
Вказана вимога надіслана банком на адреси: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 .
Також судом встановлено, що 29.05.2023 АТ «УкрСиббанк було направлено ОСОБА_2 , цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення, вимогу про дострокове повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитними коштами у сумі 26337,67 доларів США (т. 1 а.с. 45).
Вказана вимога надіслана банком на адреси: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_5 .
При цьому, банк повідомив боржників, що у випадку непогашення простроченого грошового зобов'язання на 32 календарний день з дня отримання цієї вимоги, а у разі відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику цього повідомлення (вимоги), АТ «УкрСиббанк» визнає термін повернення кредиту таким, що настав та вимагає від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит.
На підтвердження направлення банком зазначених вище вимог про дострокове повернення кредитної заборгованості, позивачем надано до суду фіскальні чеки, накладні АТ «Укрпошта» та опис вкладення в цінний лист від 30.05.2023 (т. 1 а.с. 46-48).
Доказів отримання відповідачами зазначених вимог матеріали справи не містять.
Відповідно до абзацу 4 пункту 6.2 Договору № 11275185000 від 24.12.2007 терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит, у випадку неотримання позичальником вказаного повідомлення (вимоги) банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення) або з інших підстав протягом 40 календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку.
Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що банк виконавши вимоги, передбачені п. 6.2 Договору, змінив строк виконання основного зобов'язання та встановив новий термін дострокового повернення кредиту - 09.07.2023.
Тобто, АТ «УкрСиббанк» набуло права вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором № 11275185000 від 24.12.2007.
Згідно з розрахунками позивача, станом на 25.08.2023 заборгованість за кредитним договором від 24.12.2007 складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 14571,32 доларів США; 9786,49 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом та 2433,63 доларів США заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін.
При визначені суми заборгованості по кредитному договору, судом першої інстанції вірно взято за основу надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалів справи, оскільки, відповідач не скористався процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії кредитного договору.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що нарахування процентів за користування кредитом після 09.07.2023 не відбувалося.
Доводи скаржника про те, що судом не було враховано подану представником відповідача заяву про застосування позовної давності та ухвалено рішення, яким безпідставно задоволено позов, а також доводи апеляційної скарги щодо тотожності позовних вимог, заявлених АТ «УкрСиббанк» у 2017 році та у даній справі колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Апеляційним судом встановлено, що під час розгляду справи № 703/353/17 банком було заявлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на вересень 2017 року. Постановою Верховного Суду від 12.04.2023 позовні вимоги АТ «УкрСиббанк» задоволено частково та стягнуто прострочену заборгованість, яка існувала станом на 12.09.2017.
Тоді як у даній справі позивач просив стягнути заборгованість за період з травня 2017 року по травень 2023 року.
Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).
Частиною 1 статті 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частин 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з частинами 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що позовна давність це строк, протягом якого особа може захистити в суді своє суб'єктивне право в разі його порушення, невизнання або оспорення. Позовна давність застосовується лише при вирішенні сторонами спору в суді.
Законом встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Якщо умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
У такому випадку позовна давність за вимогами позивача про стягнення коштів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, а щодо повернення коштів у повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного виконання зобов'язання.
Позовна давність може бути застосована лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом першої інстанції рішення у справі.
Апеляційним судом встановлено, що останній платіж був сплачений відповідачами 12.05.2023, з позовом банк звернувся у вересні 2023 року, отже в даному випадку позивачем не пропущено строк позовної давності.
З огляду на викладене вище, судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності.
Отже, у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, врахувавши характер спірних правовідносин та обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, встановивши, що ОСОБА_1 отримав від АТ «УкрСиббанк» кошти за кредитним договором № 11275185000 від 24.12.2007, однак належним чином не виконував своїх зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість, а також наявність договору поруки № 168600 від 24.12.2007, укладеного з ОСОБА_2 , дійшов правильного висновку про стягнення такої заборгованості солідарно з позичальника та поручителя у розмірі 26791,44 доларів США, а саме: 14571,32 долари США заборгованість за кредитом, 9786,49 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом, 2433,63 доларів США заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором строк.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог матеріального права та процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційним судом не вбачаються.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 січня 2025 року у даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 07 травня 2025 року.
Судді Ю.В. Сіренко
Т.Л. Фетісова
О.В. Карпенко