Справа № 944/3866/24 Головуючий у 1 інстанції: Швед Н. П.
Провадження № 33/811/505/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
07 травня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Шпунта Мар'яна Богдановича на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 12 березня 2025 року,
встановив:
постановою Яворівського районного суду Львівської області від 12 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шісот п'ять) грн. 60коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 об 23год. 42хв. 07 липня 2024 року на автодорозі Львів-Краковець, керував транспортним засобом марки «Вольксваген Гольф» з номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, нестійка хода, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, відмовився, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього Руху України, тобто, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
На згадану постанову представник ОСОБА_1 , адвокат Шпунт М.Б. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Яворівського районного суду Львівської області від 12 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.
Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення складено щодо факту відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а не факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Стверджує, що огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, відтак є недійсним. Заявляє, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, не вручили направлення на такий огляд. Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відеозапис у порушення законодавчих вимог, не є безперервним, не зафіксовано факту руху автомобіля під керування ОСОБА_1 та його зупинки. Посилається на законодавчі акти та судову практику.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шпунт М.Б. не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Крім того, адвокат Шпунт М.Б. вдруге подав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі. Беручи до уваги той факт, що суд апеляційної інстанції судове засідання, призначене на 12:45 год. 16 квітня 2025 року за клопотанням сторони захисту вже відкладав та оскільки в силу вимог ч.6 ст.294 КУпАП, неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні, вважаю, що повторне відкладення розгляду справи при наведених вище обставинах буде недоцільним, так як здійснення такого розгляду без участі особи, присутність якого не визначена законом як обов'язкова, не суперечитиме завданню провадження у цій справі, а всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати усі обставини цієї справи можливо й за відсутності зазначеної особи.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 липня 2024року, постановою про накладення адміністративного стягненняу справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2559924 від 08.07.2024року, довідкою начальника САП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області О.Бриндас, відеозаписом, який містяться на DVD-R диску, з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно перебував з ознаками алкогольного сп"яніння, заплутана мова, нестійка ходьба, ледве тримається на ногах, на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння на місці зупинки транспорного засобу та в медичному закладі відмовився. ОСОБА_1 в розмові із поліцейськими висловлюється нецензурною лайкою,та звертає увагу на те, що він пив лікарство яке має запах алкоголю. В подальшому ОСОБА_1 був відсторонений працівниками поліції від керування транспортним засобом. Жодних пояснень проте, що він не керував даним автомобілем працівникам поліції під час зупинки ОСОБА_1 не надавав.
Судом апеляційної інстанції не встановлено з боку інспектора патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Також, апеляційним судом було перевірено доводи апеляційної скарги, зокрема щодо того, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, не вручили направлення на такий огляд та встановлено, що такі твердження є безпідставними.
Із оглянутого апеляційним судом відеозаписом події вбачається, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився (23:57:16 сек.), а на пропозицію працівників патрульної поліції проїхати у медичний заклад для проходження огляду у встановленому порядку запитав «на якій підставі» і не погодився проїхати до медичного закладу. Відмова від проходження огляду водія ОСОБА_1 транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння підтверджується наявним у матеріалах справи направленням від 07 липня 2024 року (а.с.3)
Апеляційний суд критично ставиться до тверджень апелянта про те, що відеозапис події не є безперервним, а відтак є неналежним доказом, оскільки вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, апеляційний суд наголошує, що доводи апеляційної скарги фактично дублюють доводи, наведені адвокатом Шпунтом М.Б.. у клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, які також були предметом дослідження судом першої інстанції та отримали належну і правильну правову оцінку.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шпунта Мар'яна Богдановича - залишити без задоволення.
Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 12 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ