Справа № 458/16/25 Головуючий у 1 інстанції: Волинець М. З.
Провадження № 33/811/455/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
07 травня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В. у режимі відео конференції, з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Твардовського Олега Олеговича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Турківського районного суду Львівської області від 20 лютого 2025 року,
встановив:
постановою Турківського районного суду Львівської області від 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн 00 коп. Роз'яснено ОСОБА_1 , що згідно з ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до постанови, 21.12.2024 о 07:40 год. ОСОБА_1 спільно з громадянами України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 225 прикордонного знаку, на відстані 500 м. від лінії державного кордону, територія Старостинського округу №7 Самбірського району Львівської області, внаслідок чого був затриманий прикордонним нарядом Контрольний пост «Ужок» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Турківського районного суду Львівської області від 20 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування причин пропуску на апеляційне оскарження покликається на те, що 20 лютого 2025 року у судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної постанови, а копію повного тексту отримано апелянтом 11 березня 2025 року.
В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що при постановлені оскаржуваної постанови місцевим судом неправильно застосовано норми матеріального права, невірно оцінено докази, що тягне за собою скасування судового рішення.
Вважає, що рапорт не може бути доказом вини, оскільки зміст рапорту - це доповідь керівництву про подію, це думка, що не підтверджена жодним доказом.
Наголошує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП можливе лише при наявності у діях такої особи складу адміністративного правопорушення.
Звертає увагу, що 21 грудня 2024 року ОСОБА_1 їхав у волонтерських справах у м. Ужгород, мав забрати волонтерський автомобіль. До місця призначення добирався на автомобілі, який замовив через групу волонтерів, так як іншого транспорту не було. В автомобілі був ще один пасажир і в м.Рівне підсів ще один пасажир. Всі вказані особи ОСОБА_1 були невідомі. Приблизно о 6 годині на дорозі їх зупинили працівники поліції з військовими і почали безпідставно звинувачувати у спробі перетину Державного кордон України. Такі твердження базуються тільки на припущеннях.
Зазначає, що він добровільно вступив 25 лютого 2022 року до лав Збройних сил України, у березні 2023 року був демобілізований, що підтверджується копією військового квитка. Станом на 21 грудня 2024 року у нього була діюча відстрочка від мобілізації, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 , їхав без особистих речей, не мав при собі закордонного паспорта, що спростовує твердження, викладені у обставинах правопорущення. Будь- якої мети перетину державного кордону України у нього не було, і спроб також.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 був затриманий працівниками прикордонної служби 21 грудня 2024 року о 7 год. 40 хв. і перебував під їх котролем до 17 год. 40 хв., тобто 10 годин, за час затримання не було роз'яснено прав та не було надано можливості скористатися правовою допомогою адвоката.
Заслухавши доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Твардовського О.О. на підтримку вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Матеріалами справи доводиться поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, отже такий строк необхідно поновити.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 241212 від 21.12.2024; протоколі про адміністративне затримання від 21.12.2024, письмових поясненнях ОСОБА_1 від 21.12.2024; протоколах особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 21.12.2024; схемі ділянки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 21.12.2024; довідці щодо виникнення обстановки в районі АДРЕСА_1 (ділянка впс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_1 прикордонного загону) від 21.12.2024; довідці-витязі з бази даних «Ризик» від 21.12.2024, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягався; копією паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , іншими матеріалами справи у їх сукупності та взаємозв'язку.
Доводи апелянта про те, що він не вчиняв спроб та не мав намірів перетнути державний кордон, а також про відсутність в його діях умислу на вчинення правопорушення, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022, в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
Згідно з повідомлення Державної прикордонної служби України, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , було затримано 21 грудня 2024 року о 07:40 год., на напрямку 225 прикордонного знаку, територія Старостинського округу №7 Самбірського району, Львівської області, тобто в місці де діє прикордонний режим.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , знаючи про тимчасову заборону виїзду за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років та перебуваючи у прикордонній смузі на ділянці відповідальності КрП «Ужок» спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вчинив спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, вчинене групою осіб.
Таким чином, заперечення ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і апеляційним судом оцінюються як форма захисту.
До того ж ОСОБА_1 не довів апеляційному суду мету свого перебування в зазначеному протоколі місці та час, і апеляційна скарга такого не містить.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії інспекторів прикордонної служби щодо порушень при його затриманні та складання щодо нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки інспекторів прикордонної служби чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. накладене відповідно до санкції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Турківського районного суду Львівської області від 20 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Маліновська-Микич О.В.