Справа № 466/2491/25
Провадження № 2/466/1782/25
08 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Баєвої О.І.
за участю секретаря Комарницької В.-М.В.
представника відповідача Бірюкова І.І.
представника третьої особи Філіповича С.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, з участю третіх осіб: Споживчого кооперативу «Геофізик», Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про зобов'язання визнати право користування земельною ділянкою,-
18.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської міської ради, в якому просив зобов'язати відповідача визнати право постійного користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 площею 0,1 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 в споживчому кооперативі «Геофізик».
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він є членом споживчого товариства СК «Геофізик» і користувачем земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,1 га.
СК «Геофізик» є користувачем земельної ділянки, вказаної в «Акті на право користування землею».
Позивач зазначає, що для того, щоб оформити своє право користування землею він 11.11.2024 надав до ЛМР вимогу про визнання права постійного користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 в СК «Геофізик».
Не отримавши відповіді на запит, позивач 19.12.2024 подав до ЛМР інформаційний запит, на який відповіді також не отримав. Вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Баєвої О.І. від 20 березня 2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.
03.04.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він повністю заперечує вимоги позивача. Свою позицію мотивує тим, що належним способом захисту в даній справі є визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання розглянути міську раду на черговій або позачерговій сесії заяви про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки, оскільки затвердження або відмова у затвердженні проекту землеустрою є повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу - Львівської міської ради. За таких обставин вважає, що суд не може перебирати на себе функцій ЛМР та визнати право власності на земельну ділянку за відповідачем, а позивач обрав неналежний спосіб захисту.
Також зазначає, що Закон № 2145-ІХ від 24.03.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» встановлює абсолютну заборону під час дії воєнного стану на вчинення дій уповноваженими органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування стосовно безоплатної передачі земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі та формування земельної ділянки.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні представник відповідача Бірюкова І.І. позов заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи - споживчого кооперативу «Геофізик», Філіпович С.Г., в судовому засіданні позов просив задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ст. 77 ЦПК України).
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 78 ЦПК України).
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Згідно довідки №2 від 21.01.2025 виданої головою СК «Геофізик», ОСОБА_1 є членом споживчого кооперативу «Геофізик» і є користувачем земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,1 га.
Позивач посилається на те, що він є належним користувачем вказаної земельної ділянки та виявив бажання на безоплатне отримання такої у власність згідно ст. 40 ЗК України.
Згідно вимоги позивача до Львівської міської ради Коваль В.І. зазначає, що є користувачем спірної земельної ділянки, право землекористування СК «Геофізик» затверджено рішенням № 51 від 06.02.1998 виконкому Львівської міської ради, відтак просить прийняти рішення про визнання за ним права постійного користування спірною земельною ділянкою.
19.12.2024 позивач скерував на адресу Львівської міської ради інформаційний запит щодо розгляду його вимоги.
Оскільки відповіді від відповідача він не отримав, просить суд зобов'язати відповідача визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою.
Так, згідно ст. 40 Земельного кодексу України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин та території сіл, селищ, міст. (ст. 12 ЗК України).
Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Так, Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та якій надано повноваження здійснювати від імені та в інтересах територіальної громади м. Львова функції права суб'єкта комунальної власності, зокрема здійснювати повноваження щодо володіння, користування та розпорядження землями в межах території міста.
Як зазначено у частині 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. (ч.ч.1, 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
14.09.2017 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 2372 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада», в якій зазначено необхідні документи для отримання адміністративної послуги щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Зокрема необхідно подати заяву на ім'я Львівського міського голови, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовлений юридичними особами, у складі яких працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичними особами-підприємцями, які є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, і володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий державним кадастровим реєстратором Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, довіреність або нотаріально засвідчена копія довіреності - для уповноваженої особи.
Після отримання заяви про затвердження проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування згідно зі ст. 118 ЗК України, повинен у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою прийняти відповідне рішення.
В даному випадку суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.
Належним способом захисту в даній справі є визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання розглянути вимогу позивача на черговій або позачерговій сесії заяви про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки.
Адже затвердження або відмова у затвердженні проекту землеустрою є повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу - Львівської міської ради. Суд не може перебирати на себе функцій відповідача та визнати право власності на земельну ділянку за позивачем.
Окрім того, суд зазначає, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, який неодноразово продовжений Указами президента України, який діє по теперішній час.
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Таким чином, вказана норма Закону встановлює абсолютну заборону під час дії воєнного стану на вчинення дій уповноваженими органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування стосовно безоплатної передачі земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі та формування земельної ділянки.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», та акціонерне товариство, утворене відповідно до Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;
ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
е) оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;
є) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності»;
ж) акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», утворене відповідно до Закону України «Про суспільні медіа України».
Відтак суд приходить до висновку, що вказаний перелік є вичерпним та не передбачає надання права постійного користування членам споживчих товариств, які є користувачами відповідно до зазначених вище норм.
Встановивши наведені обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 82, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, з участю третіх осіб: Споживчого кооперативу «Геофізик», Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про зобов'язання визнати право користування земельною ділянкою - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання : АДРЕСА_2 .
Відповідач: Львівська міська рада, ЄДРПОУ 04055896, юридична адреса: м. Львів пл. Ринок, буд. 1.
Третя особа : Споживчий кооператив «Геофізик», ЄДРПОУ 37776476, юридична адреса: м. Львів вул. Туркменська,12/2.
Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ЄДРПОУ 39765513, юридична адреса: м. Львів, пр. Чорновола, буд. 4
Суддя О. І. Баєва