Єдиний унікальний номер 448/758/25
Провадження № 1-кс/448/132/25
08.05.2025 слідча суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за № 12025142230000094 від «02» травня 2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
1.05 травня 2025 дізнавач СД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на документи, а саме: довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №784324 від 02.12.2024, видану "Обласний центр медико- соціальної експертизи" Львівської обласної ради, про те що він є інвалідом третьої групи та довідку №798 для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію, чи соціальну допомогу видану УСЗ Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 25.02.2025, які належать громадянину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 .
2.Клопотання обґрунтоване тим, що сектором дізнання ВП № 1 Яворівського ВРП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12025142230000094 від «02» травня 2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
3.Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02.05.2025 близько 16.50 год. в ПП «Шегині», що у с.Шегині вул.Дружби, 212, Яворівського району, Львівської області, з метою виїзду за межі території України в умовах повної мобілізації, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надав працівнику прикордонної служби документи, а саме: довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №784324 від 02.12.2024, видану "Обласний центр медико- соціальної експертизи" Львівської обласної ради, про те що він є інвалідом третьої групи та довідку №798 для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію, чи соціальну допомогу видану УСЗ Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 25.02.2025 з ознаками підробки.
4.02.05.2025 в ході проведення огляду місця події вилучено документи, а саме: довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №784324 від 02.12.2024, видану Обласним центром медико-соціальної експертизи Львівської обласної ради, про те, що він є інвалідом третьої групи та довідку №798 для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію, чи соціальну допомогу видану УСЗ Голосїївської районної у місті Києві державної адміністрації від 25.02.2025.
5.02.05.2025 постановою дізнавача СД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області документи ОСОБА_5 , зокрема довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №784324 від 02.12.2024, видану "Обласний центр медико- соціальної експертизи"Львівської обласної ради, про те що він є інвалідом третьої групи та довідку №798 для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію, чи соціальну допомогу видану УСЗ Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
6.З огляду на наведене, просить накласти арешт на вищевказані документи, визначити місце їх зберігання та розглядати клопотання без повідомлення власників майна.
7.В судове засідання дізнавач СД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 не з'явилася, подала заяву, в якій вона зазначила, що вимоги клопотання підтримує в повному обсязі та просить розгляд такого проводити у її відсутності у зв'язку із службовою зайнятістю.
8.Власник майна був повідомлений про час, дату і місце розгляду клопотання, однак, в судове не з'явився та не надіслав клопотання про відкладення розгляду такого.
9.Слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 172 КПК України.
10.Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
11.Проаналізувавши документи та матеріали, якими дізнавач СД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
12.Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
13.Так, згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
14.Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
15.Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
16.Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
17.Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
18.Слідчим суддею встановлено, що 02.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142230000094 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України.
19.З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що сектор дізнання відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12025142230000094 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
20.Згідно з ч.1, п.4 ч.2 ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
21.Зазначені в клопотанні документи - згідно постанови дізнавачаСД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 02.05.2025 визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
22.Вилучені у даному провадженні документи відповідають критеріям, визначеним в ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.
23.Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
24.Згідно з частиною другою статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
25.Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
26.Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
27.Проте, попередні положення, жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
28.Слідчий суддя наголошує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення Європейського Суду у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
29.Таким чином, право на володіння речами і документами не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
30.Важливим в даних правовідносинах є те, що в кримінальному проваджені арешт допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів.
31.Враховуючи конкретні обставини, слідчий суддя приходить до висновку про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучені документи є доказами такого кримінального правопорушення, відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки, зберегли на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень.
32.Враховуючи наведене, а саме те, що на вилучених документах наявні сліди кримінального правопорушення, у подальшому такі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, з метою їх збереження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, для можливості проведення судових експертиз, які важливі для з'ясування обставин кримінального правопорушення, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням даного кримінального провадження слідчий суддя вважає, що є всі правові підстави для накладення арешту на вказані у клопотанні документи, а відтак клопотання є обґрунтованим.
33.Незастосування цього заходу зумовить труднощі в частині встановлення істини по кримінальному провадженню.
34.З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність накладення арешту на вказані документи.
35.Відповідно до частини 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
36.Отже, нормами КПК України не передбачено повноважень слідчого судді визначати місце зберігання речових доказів, на які накладено арешт.
37.Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
38.Згідно з частиною 2 статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
39.Так, порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104, не передбачено, що під час досудового розслідування місце зберігання речового доказу визначається рішенням слідчого судді.
40.Із зазначеного можна зробити висновок, що під час досудового розслідування зберігання речових доказів, наданих стороні обвинувачення, покладається на зазначену сторону.
41.При цьому, частиною 7 статті 100 КПК України визначено, що слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, а саме: для вирішення питання про знищення речового доказу, його передання для реалізації чи технологічної переробки.
42.Отже, діючим законодавством не передбачено звернення слідчого (дізнавача) чи прокурора до слідчого судді з клопотанням про визначення (зміну) місця зберігання речового доказу, а також покладення рішенням слідчого судді відповідальності за зберігання речових доказів.
43.Слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.
44.Виходячи з наведеного, вирішення питання про місце зберігання речових доказів не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахуванням норм законодавства.
45.З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого дізнавача СД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
46.Окремо, слідчий суддя наголошує, що сторона захисту в разі зволікання і затягування розслідування справи, вправі самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з майна.
Керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя -
1.Клопотання дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 - задовольнити частково.
2.Накласти арешт надокументи, зокрема довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №784324 від 02.12.2024, видану "Обласний центр медико- соціальної експертизи" Львівської обласної ради, про те що він є інвалідом третьої групи та довідку №798 для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію, чи соціальну допомогу, видану УСЗ Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 25.02.2025, які належать громадянину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 .
3.В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
4.Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, які зобов'язані письмово проінформувати заінтересованих осіб.
5.Арешт майна може бути скасовано в порядку та за підстав, зазначених в ст.174 КПК України.
6.Копію ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
7.У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
8.Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
9.Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала виготовлена та підписана слідчим суддею в нарадчій кімнаті 08.05.2025.
Слідча суддя ОСОБА_6