Справа №443/348/25
Провадження №3/443/180/25
07 травня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого монтажником-будівельником у ФГ «Улар»
за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
встановив:
11.03.2025 до Жидачівського районного суду Львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №257416 від 27.02.2025, складений стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2025 визначено суддю Павліва А.І. для цього судового провадження.
Водночас, 11.03.2025 до Жидачівського районного суду Львівської області надійшов протокол серії ЕПР1 №257385 від 27.02.2025, складений стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Павліва А.І. для цього судового провадження.
Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно з пунктом 55 Рішення Європейського Суду з прав людини «Гурепка проти України» (Заява №61406/00, Страсбург 6 вересня 2005 року) «з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу №7 до Конвенції (див. Engel and others v. the Netherlands, judgment of 8 June 1976, Series A no. 22, параграфи 82-83; Ozturk v. Germany, judgment of 21 February 1984, Series A no. 73, параграфи 48-50; Escoubetv. Belgium judgment [GC], no. 26780/95, параграф 32, ECHR 1999-VII; Ezeh and Connors v. the United Kingdom [GC], nos. 39665/98 and 40086/98, ECHR 2003-X).
З огляду на позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у вищевказаному рішенні, суд враховує за аналогією приписи статті 217 КПК України, згідно з якими у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що правопорушення вчинен однією і тією ж особою та справи про ці правопорушення розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що вищевказані справи слід об'єднати в одне провадження для спільного їх розгляду і вирішення.
Керуючись статтею 36 КУпАП, -
постановив:
Об'єднати в одне провадження справу №443/348/25 провадження №3/443/180/25 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП із справою №443/347/25 провадження №3/443/179/25 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Справі присвоїти №443/347/25 провадження №3/443/179/25.
Постанова оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя А.І. Павлів