(ЗАОЧНЕ)
Єдиний унікальний номер №943/15/25
Провадження №2/943/648/2025
07 травня 2025 року м.Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,
при секретарі Пирка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника, адвоката ЛУКАЩУКА Ярослава Михайловича до ОСОБА_4 , третьої особи служба у справах дітей Виконавчого комітету Буської міської ради Золочівського району Львівської області про позбавлення батьківських прав,-
Адвокат Лукащук Я.М. в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 відносно синів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покликаючись на те, що позивач ОСОБА_9 перебувала в шлюбі з ОСОБА_8 , під час якого у них народилося двоє синів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Шлюб між ними розірвано згідно рішення Буського районного суду Львівської області від 01.10.2013 року. Після розірвання шлюбу, діти залишилися проживати з позивачкою. Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не забезпечує матеріально, не цікавиться станом здоров'я дітей, не піклується про їх фізичний, духовний розвиток, сплачує в користь позивачки аліменти на утримання дітей, станом на 06.01.2025 року має заборгованість в сумі 324392,22 гривень. Відповідач, за несплату аліментів, притягався до кримінальної відповідальності. Позивач 09.06.2018 року зареєструвала шлюб зі ОСОБА_12 . Оскільки відповідач ухиляється від свого обов'язку по утриманню та забезпеченню дітей, тому просить позбавити останнього батьківських прав відносно таких.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, направили суду письмові заяви про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, просять такі задоволити.
Відповідач за викликом суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про слухання справи у його відсутності, інших клопотань, пояснень, заперечень, відзив на позов, не подав.
Представник третьої особи за викликом суду не з'явилася, подала висновок по суті позову про доцільність задоволення позову.
Враховуючи, що судом неодноразово відкладався розгляд даної справи через неявки відповідача, зважаючи на те, що розгляд справи був призначений завчасно, такий проінформований судом про день та час розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів справи, за відсутності відповідача, з постановленням заочного рішення, проти чого позивачка не заперечила.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, приходить до висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебували з 19 травня 2007 року у зареєстрованому шлюбі.
За час спільного життя у них народилося два сини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.
Шлюб між сторонами розірвано згідно рішення Буського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2013 року.
09.06.2018 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст.155 цього закону, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачено, зокрема, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 30.03.2007 року №7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» надано роз'яснення про те, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 С К України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (п.16).
Згідно статей 9, 18 Конвенції "Про права дитини", ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька - це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Судом встановлено, що після розірвання шлюбу сторін діти залишилися проживати з матір'ю, перебувають на повному її утриманні.
Так, згідно Європейської Конвенції "Про здійснення прав дітей", ратифіковану Україною 03.08.2006 р., Конвенцію "Про юрисдикцію, відповідно до якої право, яке признається, виконується та співробітництві стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей", ратифікованої Україною 14.09.2006 р., гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст. 150 СК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" де встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо матеріального утримання дітей. Жодної матеріальної допомоги на їх утримання не надає, не сплачує аліменти згідно виконавчого листа № 440/1815/13-ц від 10.12.2013 року, виданого Буським районним судом про стягнення з відповідача в користь позивача аліментів на утримання синів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Внаслідок чого, станом на 06.01.2025 року має заборгованість по аліментах в розмірі 324392,22 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах від 06.01.2024 року.
Як вбачається з Висновку Служби у справах дітей Виконавчого комітету Буської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 08.04.2025 року № 121, вбачається доцільність позбавлення ОСОБА_8 батьківських прав відносно синів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 155, 164 СК України, суд -
ухвалив :
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 батьківських прав відносно синів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Б. М. Журибіда