Справа № 730/408/25 Головуючий у 1 інстанції Ріхтер В. В.
Провадження № 33/4823/386/25
Категорія - ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
07 травня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_2 та особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, який працює у ПАТ «Чернігівгаз» у групі припинення газопостачання, має на утримання дітей 2011 та 2014 року народження, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням стягнення у виді арешту строком на 5 (п'ять) діб.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 20 березня 2025, о 15 год. 41 хв., ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство відносно свого батька ОСОБА_2 , в ході якого висловлювався нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою, тобто умисні дії психологічного характеру, чим завдав шкоди його психічному здоров'ю.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати щодо його сина, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Мотивує тим, що він не вважає себе потерпілим, ніякого психологічного насильства він не зазнав. Сам факт висловлювання сином нецензурних слів не спричинило ніяких наслідків. Це він вступив у полеміку з сином, який на емоціях і стресі внаслідок війни погарячкував.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Мотивує тим, що він ніякого домашнього насильства не скоював. В той день йому стало відомо, що на війні з росією загинув його друг, він його поминав. Перебував вдома та знаходився в підвищеному емоційному стані і цей стан був очевидний для його рідних. Рідні співчували та намагалися заспокоїти, але їхні позитивні наміри його розізлили і на цій підставі виникла побутова сварка між ним та батьком.
Звертає увагу на те, що він щиросердно кається та дуже шкодує що так сталося. Просить суд врахувати, що він має сім'ю, на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, офіційно працює.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційних скарг своєї та батька. Пояснив, що випив, розстроївся, погарячкував, просив, якщо не скасувати рішення, хоча б пом'якшити стягнення, замінивши його на штраф.
Заслухавши особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тощо.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України № 2229-VIII від 07.12.2017 «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набрав чинності з 07.01.2018, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, матеріалами справи підтверджується факт того, що за вказаних обставин місця та часу ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 .
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, 20 березня 2025, о 15 год. 41 хв., ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство відносно свого батька ОСОБА_2 , в ході якого висловлювався нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою, тобто умисні дії психологічного характеру, чим завдав шкоди його психічному здоров'ю.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій та є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст. 251 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_1 пояснив, що він не заперечує того, що вчинив правопорушення, підтвердив обставини, викладені у протоколі. Пояснив свою поведінку тим, що в нього загинув друг, та він, на емоціях, не міг себе контролювати. Йому соромно, що він усіх ображав, а також, що він напав на працівників поліції. У той день він був сам не свій. Чому він ображав працівників поліції, а потім напав на них, пояснити не зміг. Так само не зміг пояснити, чому він кричав на своїх батьків та батька, зокрема. Дійсно казав, що застрелить працівників поліції, а також вчинить щодо них фізичну розправу, але то все було на емоціях.
З письмових пояснень батька убачається, що ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою, кидався битися, у будинку побив меблі. Через такі дії потерпілий був вимушений викликати поліцію. Коли прибула поліція, син почав у бік поліції висловлюватися нецензурними словами, потім до них кинувся битися.
Усі зазначені вище обставини у повному обсязі підтверджуються технічним відеозаписом, згідно якого ОСОБА_1 поводив себе вкрай агресивно, на зауваження не реагував, поводив себе зухвало, безпідставно напав на працівників поліції, кричав, що їх застрелить.
Навіть у присутності поліцейських ОСОБА_1 висловлювався нецензурними словами, не контролюючи своєї поведінки. Більше того, адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив, в тому числі, в присутності малолітнього сина, який, фактично, є беззахисним від дій останнього. На відео з бодікамери поліцейського, долученого до матеріалів справи, видно, як від побаченого дитина сильно плакала та кричала.
Також, ОСОБА_1 голосно ображав свою матір, яка була безпорадною перед ним та не могла його заспокоїти.
У даному випадку були присутні словесні образи в бік обох батьків, в присутності малолітньої дитини, і батьки, і дитина були налякані, ОСОБА_1 самостверджувався, а тому його дії цілком правомірно розцінені судом як психологічне насильство.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та ухвалив обґрунтоване рішення про накладення стягнення.
З урахуванням відсутності критичної оцінки до своєї поведінки з боку ОСОБА_1 , обставин справи та характеру насильства, незважаючи на апеляційну скаргу потерпілого, який намагається пом'якшити відповідальність свого сина, апеляційний суд не вбачає підстав для пом'якшення стягнення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_2 та особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець