07 травня 2025 року
м. Київ
справа №560/12399/24
адміністративне провадження № К/990/17232/25
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Бевзенка В.М., Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025
у справі № 560/12399/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови позивачу в переведенні на пенсію за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до вислуги 35 років 09 місяців 01 день з 18.07.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести позивача з 18.07.2023 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням вислуги 35 років 09 місяців 01 день та здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.10.2024 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за вислугою років згідно пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років згідно пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та виплачувати її з 18.07.2024 року, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військовою служби та забезпечення деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХII, з врахуванням раніше виплачених сум.
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 апеляційну скаргу задоволено.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.10.2024 скасовано
Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
21.04.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Виходячи з приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Покликання скаржника у касаційній скарзі на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасники справи є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 560/12399/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
В.М. Бевзенко
А.А. Єзеров